До питання №2

Розкриваючи це питання перш за все проаналізуйте різноманітні підходи до визначення поняття «масова комунікація»¹³. Визначте її особливості. Розкрийте різницю між масовою та міжособистісною комунікацією¹⁴.

Опишіть умови функціонування масової комунікації. Зверніть увагу на функції, які вона покликана виконувати, та поясніть їх – пізнавально-культурологічна, інформаційна, розважальна, регулятивна функція, контактна функція, функція соціального контролю, функція соціалізації¹⁵.

Проаналізуйте погляди Г.Лассуела на функції масової комунікації¹⁶.

Розкрийте структуру масової комунікації за схемою: «комунікатори» – «масова інформація» – «засоби передачі масової інформації» – «масові аудиторії» – «реакція аудиторії». Поясність поняття такі поняття як «редакції (комуніканти)», «видавці», «медіократи», «спіндоктори»¹⁷. Проаналізуйте погляди В.Різуна на структуру та форми масової комунікації¹⁸.

Опишіть фактори, що впливають на зміст та якість масової комунікації – людські (соціально-психологічні фактори комуніканта, фактори діяльності комуніканта (активні чинники), соціально-психологічні фактори комуніката, фактори поведінки комуніката (пасивні чинники), інструментально-технологічні (фактор валідності засобу спілкування, фактор валідності технології спілкування, фактор надійності каналу спілкування), ситуаційні (фактор часу, фактор простору, фактор третьої особи)¹⁹.

Коротко охарактеризуйте наступні види масових комунікацій: масмедійні, рекламні, PR-комунікації, пропагандистські комунікації, агітаційні комунікації²⁰.

До питання №3

Існує дуже багато теорій масової комунікації. Якщо зважити на той факт, що існує багато моделей масового спілкування, то можна припустити, що не всі ще теорії потрапили в науковий обіг як теорії, а залишаються на рівні концептуальних моделей.

На думку одного з найбільших у світі дослідників масової комунікації Д. Макквейла, існує чотири види теорій масової комунікації:

• соціологічні (пояснюють природу масового спілкування),

• нормативні (вивчають можливі впливи медіа, як вони можуть діяти на суспільство залежно від виду політичної системи та державного управління),

• прикладні (знання практиків, пропонуються настанови медіапрактикам),

• теорії здорового глузду (системи знань людей про медіа, їхній досвід спілкування зі ЗМІ).

Проаналізуйте класичну п’ятиелементну модель комунікації Гарольда Лассуелла (хто?, що?, канал?, кому?, ефект?). З’ясуйте, змістовне наповнення розширеної версії цієї моделі (хто?, з якими намірами?, в якій ситуації?, з якими ресурсами?, з якою стратегією?, вплив на яку аудиторію? З яким результатом)²¹.

Проаналізуйте модель комунікації Шеннона-Уівера. З’ясуйте її переваги та недоліки²².

Проаналізуйте двоступеневу модель комунікації Лазарсфельда і Берельсона²³. Визначте поняття «лідери думок» та розкрийте їх значення для процесу ефективної комунікації²⁴.

Розгляньте теорію дифузних інновацій Роджерса²⁵. З’ясуйте значення, яке вона має для пояснення масової політичної комунікації.

13. Дмитриев А. Слухи как объект социологического исследования // Социс. – 1995. – № 1. – С. 5-11.

14. Дубин Б. В., Толстых А. В. Феноменальный мир слухов // Социс. – 1995. – № 1. – С. 17-20.

15. Латынов В.В. Слухи: социальные функции и условия появления // Социс. – 1995. – № 1. – С. 12-17.

16. Лисенко В. Чутки – активний засіб модифікації суспільної свідомості // Політичний менеджмент. – 2004. – №6. – С. 96-102.