1.3 Позначення баз

1.3.1 Бази позначають затушованим трикутником, який з’єднують за допомогою з’єднувальної лінії з рамкою.

Трикутник, який позначає базу, повинен бути рівностороннім з висотою приблизно рівною розміру шрифту розмірних чисел.

1 .3.2 Якщо база є поверхня або профіль, то основу трикутника розташовують на контурній лінії поверхні (рисунок 1.15 а) або на її продовженні (рисунок 1.15 б). При цьому з’єднувальна лінія не повинна бути продовженням розмірної лінії.

Рисунок 1.15

1.3.3 Якщо базою є вісь або площина симетрії, то з’єднувальна лінія повинна бути продовженням розмірної лінії (рисунок 1.16).

Я кщо для стрілки не вистачає місця, то допускається стрілку розмірної лінії замінювати трикутником, що позначає базу.

Якщо базою є загальна вісь (рисунок 1.17 а) або поверхня симетрії (рисунок 1.17 б) ті з креслення зрозуміло, для яких поверхонь вісь (площина симетрії) являється загальною, то трикутник розташовують на осі. Як що базою є загальна вісь (рисунок 1.17 а) або площина симетрії (рисунок 1.17 б) і з креслення зрозуміло, для яких поверхонь вісь (площина симетрії) є загальною, то трикутник розташовують на осі.

1.3.4 Якщо базою є вісь центрових отворів, то поруч з позначенням базової осі виконують надпис “Вісь центрів” (рисунок 1.18).

Д опускається позначати базову вісь центрових отворів відповідно з рисунком 19.

1.3.5 Якщо базою є певна частина елементу, то її позначають штрихпунктирною лінією відповідно з рисунком 1.20.

Я кщо базою є певне місце елементу, то воно повинно бути визначено згідно з рисунком 21.

1.3.6 Якщо нема необхідності виділяти як базу жодну з поверхонь, то трикутник замінюють стрілкою (рисунок 1.22).

1 .3.7 Якщо виконати з’єднання рамки з базою або іншою поверхнею, до якої відноситься відхилення положення важко , то поверхню позначають прописною літерою, яку вписують в третю частину рамки. Цю же літеру вписують в рамку, яку з’єднують з поверхнею, яку позначають лінією, яка закінчується трикутником, якщо позначають базу (рисунок 1.23 а), або стрілкою, якщо поверхня, що позначається не являється базою (рисунок 1.23 б). При цьому літеру слід розташовувати паралельно основному надпису.

1 .3.8 Якщо два або декілька елементів утворюють об’єднану базу і їх послідовність на має значення (наприклад вони мають загальну вісь або площину симетрії), то кожен елемент позначають самостійно і всі літери вписують підряд в третю частину рамки (рисунок 1.21, 1.24).

1 .3.9 Якщо необхідно задати допуск розташування відносно комплекту баз, то позначення баз літерами вказують в самостійних частинах (третій і далі) рамки. В цьому випадку бази записують в порядку зменшення числа ступенів волі, яких вони лишають (рисунок 1.25).

Рисунок 1.25

4. Позначення номінального розташування

1.4.1 Лінійні та кутові розміри, які визначають номінальне розташування і (або) номінальну форму елементів, які обмежуються допуском, при призначенні позиційного допуску, допуску нахилу, допуску заданої форми поверхні або заданого профілю, указують на кресленнях без граничних відхилень в прямокутних рамках (рисунок 1.26).