4.3.2. Довгострокове кредитування

як форма інвестиційної діяльності банків

Інвестиції банківських установ можна розподіляти на прямі та портфельні (у цінні папери). Прямі банківські інвестиції класифікують так:

• інвестиції у власну діяльність - у власні основні фонди;

• інвестиції в діяльність банківських клієнтів, надані за рахунок коштів банків і за рахунок кредитних ресурсів, залучених власни­ми силами банків або зовнішнього походження.

Довгострокові інвестиційні кредити в будівництво (довгострокове кредитування капітальних вкладень) банки надають тим підприємствам, у яких немає (або недостатньо) коштів на розвиток виробництва чи розвиток соціальної інфраструктури.

Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність повинні відповіда­ти таким вимогам:

167

• окупність капітальних вкладень за проектом не повинна переви­щувати середньогалузеві строки окупності;

• інвестиційні проекти мають відповідати вимогам науково-техніч­ного прогресу, екологічної експертизи;

• сприяти вирішенню економічних і соціальних проблем;

• розширювати експортні можливості.

Банківське інвестиційне кредитування розглядають із позицій трьох основних етапів кредитного процесу.

Перший етап - це розроблення напрямів кредитної роботи (оціню­вання макроекономічної та інвестиційної ситуації у країні та регіоні, розроб­лення внутрішніх нормативних документів, підготовка персоналу, ризик-ме-неджмент).

Другий етап - безпосереднє надання інвестиційного кредиту.

Третій етап - банківський моніторинг.

4.3.3. Порядок надання і погашення банківського кредиту в інвестиційну діяльність

Кредит в інвестиційну діяльність надають кредитоспроможним позичальни­кам, під ліквідне забезпечення на підставі такого пакета документів:

• кредитної заяви;

• нотаріально завірених установчих документів;

• бізнес-плану чи техніко-економічного обґрунтування одержання кредиту;

• розрахунку потреби у кредиті (потреба визначається як різниця між кошторисною вартістю здійснення кредитного проекту та власни­ми коштами позичальника, які направляються на цей проект);

• проектно-кошторисної документації, затвердженої в установлено­му порядку;

• розрахунку строку окупності та рентабельності об'єкта кредиту­вання;

• розрахунку економічної ефективності від упровадження проекту;

• фінансових звітів;

• документів із запропонованого позичальником виду забезпечення;

• титульного списку будівництва з розподілом завдань по роках;

• підрядного договору на будівництво та інших контрактів і до­говорів.

168

Кожен банк розробляє свої вимоги до пакета документів для надання довгострокового кредиту в інвестиційну діяльність.

Кредитні відносини регулюються кредитним договором, видається кредит безготівково на оплату розрахункових документів (найчастіше за до­помогою відкритої кредитної лінії).

Погашається кредит після введення об'єкта в експлуатацію, коли по­зичальник отримає прибуток, частина якого направляється на погашення.

Відомі такі способи погашення інвестиційних кредитів:

• погашення періодичними внесками;

• амортизаційне (ануїтетне) погашення.

Конкретний строк погашення кредиту залежить від виду кредиту, окупності витрат, платоспроможності та фінансового становища позичаль­ника, кредитного ризику та оборотності кредитних ресурсів. Для цього роз­раховують повний строк використання кредиту за формулою:

(4.15)

де Період використання - це строк будівництва, реконструкції тощо;

Пільговий період - період часу з моменту введення проекту в експлуа-

тацію до дня досягнення проектних техніко-еконо-мічних показників; Період погашення - це період, упродовж якого, починаючи із дня вве­дення об'єкта в експлуатацію, позичальник повніс­тю погасить кредит із всіх джерел погашення. Період погашення розраховується за формулою:

(4.16)

Кредитний моніторинг інвестиційного кредиту передбачає основний контроль за дотримання позичальником принципів кредитування, збережен­ням застави; додатковий моніторинг, що проводиться на стадії освоєння ін­вестицій та після введення об'єкта в експлуатацію.

169