Тема 2. Система цін та їх класифікація.

Основні питання:

1. Класифікація цін.

2. Взаємодія основних видів цін.

3. Структура ціни.

Література:

Маркетинг (Маслова Т.Д.,

Божук С.Г., Ковалик Л.Н.), с. 193-207;

Єрухимович І.Л. Ценообразование с.46-62;

Шуляк П.Н. Ценообразование с.4-10.

Всі ціни, що діють в економіці, взаємопов’язані і утворюють систему, яка складається із окремих блоків. Система цін – упорядкована сукупність цін, що використовується при регулюванні економічних відносин між контрагентами національного і світового ринку.

Розподіл на блоки здійснюється на основі ряду ознак:

1. в залежності від галузей, що обслуговуються:

• оптові ціни на продукцію: оптові ціни підприємств; трансферна ціна; оптові ціни промисловості ( відпускні); біржові котирування);

• закупівельні ціни;

• ціни на будівельну продукцію ( кошторисна вартість, прейскурантна вартість);

• тарифи вантажного й пасажирського транспорту;

• роздрібна ціна ( комерційна ціна, аукціонна ціна);

• тарифи й платні послуги населенню;

• надбавки, знижки в сфері обігу.

2. Територія дії:

• Зональні ціни;

• Місцеві ( регіональні) ціни;

• Поясні ціни.

3. Ступінь волі:

• Вільні ціни;

• Регульовані ціни;

• Фіксовані ціни.

4. Ступінь новизни товару:

• Ціни на нові товари: ( ціна „зняття вершків”, стартова ціна, ціна „проникнення на ринок”, психологічна ціна;

• Ціни на товари, що існують на ринку: (престижна ціна, змінна ціна, довгострокова ціна, ціни споживчого сегменту, гнучка ціна, переважна ціна, демпінгова ціна.

5. Концепція відшкодування витрат:

• Гранична ціна ( ціна, що відповідає постійним витратам виробництва товару);

• Технічна (беззбиткова) ціна ( ціна, що забезпечує покриття валових витрат);

• Достатня ціна (ціна, що відповідає покриттю технічної ціни й одержанню нормативного прибутку(.

6. Імпортно-експортні операції:

• Демпінгова ціна ( ціни на товар нижче їхньої нормальної вартості);

• Індикативна ціна (ціна товару на зовнішньому ринку на момент здійснення ексопртно-імпортної поставки відповідно до законодавства країни-суб’єкта зазначеної операції);

• Клірингова ціна ( ціна безготівкового розрахунку на кожен день);

• Світова ціна;

• Змінна ціна;

• Тверда ціна ( контрактна ціна, що не підлягає зміні);

• Трансферна ціна( ціна, за якою підприємство – трест, концерн, корпорація – реалізує продукцію, роботи, послуги своїм підрозділам – філіям, дочірнім підприємствам);

• Ціна з наступною фіксацією (контрактна ціна рівень якої фіксується на момент виконання угоди).

7. Фактор ринкової чинності:

• Ціна попиту;

• Ціна пропозиції;

• Рівноважна ціна ( оптимальна ціна, встановлювана на ринку під впливом попиту та пропозиції).

8. Форма комерціалізації:

• Договірна ціна;

• Державна ціна;

• Вільна ціна.

9. Фактор часу:

• Прогнозні ціни;

• Ретроспективні ціни;

• Поточні ціни

10. Ступінь обґрунтованості:

• Базисні ціни;

• Повідомчі (оголошувані) ціни;

• Розрахункові ціни.

11. Спосіб фіксації:

• Біржові ціни;

• Контрактні ціни;

• Ціни торгів.

12. Умови поставки:

• Нетто( ціна, яка не включає знижки або надбавки, чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу);

• Брутто

Одним із основних документів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємств в Україні є Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Даним законодавчим актом встановлено, що уразі укладання зовнішньоекономічних угод, предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, що підготовані Міжнародною торговою палатою. Базисними умовами зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу вони називаються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, включаються витрати на транспортування ( та інші, пов’язані з цим процесом витрати) в ціну товару чи ні. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торгова палата розробила і випустила у 1953, 1980, 1990 та 2000 рр. Збірники „Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС” ( International Commercial Terms).

Подані у ІНКОТЕРМС торгові терміни становлять універсальний набір умов, знання та застосування яких полегшує здійснення торгових операцій. Однак використання зазначених правил має низку особливостей. По-перше, тільки пряме посилання на застосування умов ІНКОТЕРМС у тексті контракту є підставою для тлумачення цього контракту відповідно до ІНКОТЕРМС. По-друге, при наявності у контракті посилання на умови ІНКОТЕРМС і водночас статей, які суперечать їм або обмежують їх, такі статті є превалюючи ми.

Вживаний при позначенні базисних умов термін „франко” походить від слова „вільно”. Він означає, що покупець вільний від ризику і від усіх витрат по доставці товару до пункту, позначеного словом „франко”.

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов’язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкодження чи втрати вантажу і пов’язаних з цим витрат, усі умови ІНКОТЕРМС можна поділити на чотири групи: група Е, група F, група C, група D.

Група F містить умови:

• Франко-перевізник – FCA

• Франко-вздовж борту судна FAS

• Франко - борт судна FOB

Група С включає такі умови:

• Вартість і фрахт CAF

• Вартість, страхування і фрахт CIF

• Доставка оплачена до ... CPT

• Доставка та страхування оплачені до ... CIP

Група D передбачає умови:

• Поставлено на кордон DAF

• Поставлено з борту судна DES

• Поставлено з пристані DEQ

• Поставлено без сплати мита DDU

• Поставлено зі сплатою мита DDP

Для правильного розуміння ціни необхідно розрізняти поняття склад ціни та структура ціни. Склад ціни характеризується її економічними елементами ( витрати, прибуток тощо), які виражені їх абсолютними значеннями у грошовому вираженні. На відміну від складу ціни структура ціни являє собою відсоткове відношення окремих складових ціни в загальному рівні.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте загальні підходи до класифікації цін.

2. Які різновиди оптових та роздрібних цін Вам відомі?

3. Якими є складові елементи оптової ціни виробника?

4. Якими є особливості використання умов „ІНКОТЕРМС” у зовнішній торгівлі?

5. Опишіть найбільш часто вживані умови „ІНКОТЕРМС”.