Література до теми

1. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни і визначення. – Вид. офіц. – Введ. 23.05.95. – К.: Держстандарт України, 1995. – 45 с.

2. Словник книгознавчих термінів / В. Я. Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук, М. І. Сенченко. – К.: ТОВ “Видавництво Аратта”, 2003. – 160 с.

3. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практ. посібник. – 2-е вид., стереотипне. – К.: Наша культура і наука, 2006. – 560 с.

4. Типология изданий / Подгот. В. С. Агриколянский и др. – М.: Книжная палата, 1990. – 231 с.

5. Швецова-Водка Г. Типология книги // Книга: Исследования и материалы. – М.: Книга, 1987. – Сб. 46. – С. 40 – 59.

6. Швецова-Водка Г. Типологія книги. – К.: Книжкова палата України, 1999. – 67 с.

Тема 4. Наукові видання

Мета: ознайомитися з поняттям “наукове видання”, проаналізувати функції наукової книги, охарактеризувати види наукових видань.

Основні поняття теми: наукове видання, монографія, автореферат дисертації, тези докладів наукових конференцій (з’їздів, симпозіумів), матеріали конференцій (з’їздів, симпозіумів), збірник наукових праць, звіт про науково-дослідну роботу, препринт.

Питання для розгляду

1. Поняття “наукове видання”.

2. Функції й специфіка наукових видань.

3. Типологія наукової книги.

Під науковим виданням розуміють видання, призначене для наукової роботи, яке містить результати теоретичних і / чи експериментальних досліджень. До наукових відносять також видання, підготовлені на основі наукових досліджень класичних творів, пам’яток культури, архівних матеріалів, історичних документів тощо. Характерною особливістю таких видань є ретельна редакційна підготовка тексту.

Наукове книговидання виконує такі суспільно значущі функції:

- забезпечує спадкоємність наукового пізнання, апробує й закріплює його результати, доводить їх до спеціалістів;

- встановлює наукові пріоритети;

- привертає увагу до результатів науково-дослідницької діяльності;

- оприлюднює науково підготовлені документи;

- рекламує й стимулює впровадження результатів дослідження в практику [1].

Специфіка наукових видань:

- тематичне охоплення всіх галузей технічних, природничих, філологічних та суспільних наук (тематична універсальність);

- спрямованість переважно на читачів-спеціалістів;

- повнота аргументації;

- наявність гіпотез;

- дискусійний характер;

- відсутність адаптації матеріалу;

- використання наукового стилю;

- складний довідково-допоміжний апарат.

За характером інформації виділяють монографії, автореферати дисертацій, тези доповідей наукових конференцій (з’їздів, симпозіумів), матеріали конференцій (з’їздів, симпозіумів), збірники наукових праць, звіти про науково-дослідну роботу, препринти.

Монографія – наукове книжкове видання, що складається з одного твору, містить повне й всебічне висвітлення певної проблеми або теми, виконане одним або кількома авторами. Монографія є фундаментальною науковою працею, в якій широко аналізуються й узагальнюються досягнення попередніх творів і на основі новітніх досліджень викладаються результати певної наукової проблеми. “Призначення монографії – увести в систему наукових комунікацій фундаментально підсумовуючу наукову інформацію в певній галузі і служить основою для вирішення нових проблем” [1, с. 37]. Її читацька адреса – науковці, чия спеціалізація безпосередньо пов’язана з темою дослідження.

В авторефераті дисертації подається короткий виклад автором змісту своєї наукової праці. Цей вид видання призначений для попереднього ознайомлення з результатами дослідження, що пропонується до захисту. Видається обмеженим накладом (зазвичай 100 примірників) на правах рукопису, не надходить у загальний продаж і не підлягає рецензуванню в пресі. На обкладинці й на титульній сторінці автореферату проставляється напис “На правах рукопису”. Таке видання розсилається певним науковцям і організаціям за списком, затвердженим спеціалізованою радою, що прийняла дисертацію до захисту.

Тези доповідей – збірник наукових праць, що містить матеріали попереднього характеру (реферати, анотації доповідей) і друкується напередодні конференції.

Матеріали конференцій – збірник за підсумками наукових, науково-практичних, науково-методичних конференцій, що складається з доповідей, рішень і рекомендацій конференції тощо.

Збірник наукових праць – наукове книжкове видання, що складається з індивідуальних чи колективних статей науковців. Збірники можуть бути одноразовими або продовжуваними, авторськими або колективними, ювілейними.

Звіт про науково-дослідну роботу – видання, в якому оприлюднюються підсумки щойно завершеної роботи з певної наукової теми, фіксуються отримані результати, протоколи дослідів, методика роботи, розрахунки тощо.

Препринт – видання, що містить матеріали, котрі автор планує опублікувати і з якими хоче попередньо ознайомити певне коло спеціалістів для обговорення поставлених проблем, уточнення й доповнення матеріалу тощо. Препринтом називають також попередній випуск відбитків друкованих матеріалів для розсилання авторам і зацікавленим особам до виходу цих матеріалів у світ з метою прискорення розповсюдження наукової інформації.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттю “наукове видання”.

2. Перелічте функції наукової книги.

3. Назвіть специфічні ознаки наукових видань.

4. Охарактеризуйте види наукових видань за характером інформації.