Види видань за повторністю випуску

1. Перше видання – випуск видання вперше.

2. Повторне видання – видання, що раніше вже виходило в світ, випускається зі змінами або без них. У вихідних відомостях містить пряму вказівку на повторність (“2-ге видання”, “2-ге, перероблене видання” тощо). Також повторним називають нове видання, якщо воно випускалося не тим видавництвом, яке здійснювало випуск першого видання [2].

2. 1. Передрук – повторне виданням без змін.

Репринтне видання – повторне видання з друкованого оригіналу, виконане, як правило, фотомеханічним способом.

Стереотипне видання – повторне, без будь-яких змін, видання за допомогою стереотипів, відлитих із матриць попереднього видання.

Факсимільне видання – видання, що максимально точно відтворює вигляд рукопису чи видання попередніх років і повторює всі особливості його оформлення.

2. 2. Перевидання – видання, що вже випускалося певним видавництвом. Може бути доповненим, виправленим, переробленим, розширеним чи поєднанням перелічених видів.

Виправлене видання – перевидання, у якому текст суттєво не змінений, проте усунуті фактичні помилки, внесені уточнення, оновлені факти й формулювання тощо.

Доповнене видання – перевидання, в якому додано окремі глави, розділи, параграфи, абзаци, ілюстративний матеріал тощо.

Перероблене видання – перевидання, що містить суттєві зміни порівняно з текстом попереднього видання.

Розширене видання – перевидання з тематично розширеним текстом.

Види видань за мовною ознакою

1. Оригінальне видання – видання, випущене мовою оригіналу.

2. Перекладне видання – видання, що містить твір або низку творів, перекладених з однієї чи кількох мов на мову національності, якій воно адресується.

3. Видання з паралельним текстом – видання, в якому однаковий текст подається двома чи більше мовами.

Паралельне видання – видання, випущене паралельно з іншим виданням з тим самим текстом, але іншою мовою.

М. Тимошик виділяє також такі ознаки, як адресність читача та належність до видавця, автора чи спонсора. За адресністю він вирізняє видання:

- для широкого кола читачів – масове видання;

- бібліотечні видання – видання, “розраховані на поповнення фондів існуючої мережі державних і відомчих бібліотек” [3, с. 108] завдяки бібліотечним серіям;

- видання для службового користування – видання відомчого характеру, замовники яких “не зацікавлені в їхньому поширенні, про що зазначається відповідним грифом на титульній сторінці чи її звороті <…> оформляються довільно, без дотримання вимог державних стандартів” [3, с. 108];

- бібліофільські видання – переважно репринтні раритетні видання або “поліпшені художнім і поліграфічним виконанням із специфічним форматом видання окремих книжкових шедеврів” [3, с. 108].

За належністю до видавця, автора чи спонсора:

- власні видання;

- спільні видання;

- відомчі видання;

- піратські видання.

Запитання для самоконтролю

1. Перелічте основні ознаки, за якими виділяють види видань.

2. Охарактеризуйте види видань за кожною ознакою.