Види видань за знаковою природою інформації

1. Текстове видання – видання, більшу частину обсягу якого займає словесний, цифровий, ієрогліфічний, формульний (хімічні або математичні знаки) чи змішаний текст. Найпоширеніший вид видання за цією ознакою.

2. Нотне видання – видання, більшу частину обсягу якого займає нотний запис музичного твору.

3. Картографічне видання – видання, більшу частину обсягу якого займає картографічний твір.

4. Зображальне видання – видання, більшу частину обсягу якого займають зображення.

5. Видання для сліпих – видання, призначені для самостійного читання сліпими за допомогою дотику чи слухового сприйняття з використанням звуковідтворювальної апаратури. У виданнях для сліпих застосовують рельєфно-крапковий безфарбовий шрифт, розроблений французьким тифлопедагогом Л. Брайлем.

Види видань за складом основного тексту

1. Моновидання – видання, що містить один твір. Зазвичай ці видання неперіодичні.

2. Збірник – видання, що містить низку творів. Збірники можуть бути неперіодичними, періодичними та продовжуваними. На думку Г. Швецової-Водки, цей термін неточний, оскільки зібрання творів і вибрані твори також містять ряд творів, проте усі зазначені видання відрізняються за способом відбору творів. Тому дослідниця пропонує називати видання з кількох творів полівиданнями [6].

Види видань за характером інформації (цільовим призначенням)

Наукові, науково-популярні, офіційні, нормативні виробничо-практичні, науково-виробничі, виробничо-практичні видання для аматорів, навчальні, довідкові, рекламні, літературно-художні, для організації дозвілля, громадсько-політичні, інформаційні. (Аналіз кожного з видів подається нижче.)

Види видань за обсягом

1. Книга – книжкове видання обсягом більше 48 сторінок.

2. Брошура – книжкове видання обсягом більше 4 сторінок.

3. Листівка – аркушеве видання обсягом від 1 до 4 сторінок. До аркушевих видань відносяться також листівка (аркушівка) – видання агітаційного, рекламного чи інформаційного змісту обсягом від 1 до 4 сторінок – і метелик – аркуш, який оперативно й коротко повідомляє про певну подію, містить заклик.

Види видань за форматом

1. Малоформатне видання – видання, формат якого від 100x100 мм до 107x140 мм.

Мініатюрна книга – видання не більше 100x100 мм. “У різних країнах визначення розмірів мініатюрних книг можуть бути іншими” [2, с. 96].

2. Кишенькове видання – малоформатне видання, придатне для носіння в кишені.

Портативне видання – видання кишенькового формату, складене дрібним шрифтом, яке містить великий обсяг інформації [2].

3. Фоліант – видання форматом у половину друкованого аркуша (ін-фоліо), від 60 до 84 см заввишки. Фоліанти виходили в основному до XVIII ст. включно. На сьогодні фоліантом називають також будь-яку книгу великого формату.

Види видань за структурою

1. Серія – серіальне видання, що має декілька однотипно оформлених томів, об’єднаних спільним задумом, тематикою, цільовим чи читацьким призначенням і виходить. Розрізняють неперіодичну (виходить через різні проміжки часу), періодичну і продовжувану (виходить через заздалегідь визначені проміжки часу) серії. Неперіодична серія може бути закритою (вихід її обмежений певним терміном) і відкритою [2].

2. Однотомне видання – неперіодичне видання в одному томі.

3. Багатотомне видання – неперіодичне видання, що складається з двох та більше нумерованих томів, є одним цілим за змістом і оформленням.

4. Зібрання творів – однотомне чи багатотомне видання творів, що містить всі чи значну кількість творів автора і дає уявлення про його творчість загалом.

5. Вибрані твори – однотомне чи багатотомне видання, що містить частину найвизначніших творів автора, відібраних за певним принципом.