Література до теми

1. Антонова С. Г., Васильев В. И., Жарков И. А., Коланькова О. В., Ленский Б. В., Рябинина Н. З., Соловьев В. И. Редакторская подготовка изданий: Учебник / Под ред. С. Г. Антоновой. – М.: Логос, 2004. – 496 с.

2. Булах Т. Історія реклами у видавничій справі // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 8. – С. 37 – 40.

3. Родик К. Невивчені уроки Ситіна, або “гоголізація” триває. – Львів: Кальварія, 2000. – 176 с.

4. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практ. посібник. – 2-е вид., стереотипне. – К.: Наша культура і наука, 2006. – 560 с.

5. Типология изданий / Подгот. В. С. Агриколянский и др. – М.: Книжная палата, 1990. – 231 с.

Тема 11. Офіційні та нормативні виробничо-практичні видання

Мета: ознайомитися з поняттям “офіційне видання”, “нормативне видання”, “виробничо-практичне видання”, проаналізувати нормативно-правові, нормативні видання із стандартизації, нормативно-інструктивні, нормативно-виробничі, нормативно-методичні видання, з’ясувати функціональне призначення та специфіку виробничо-практичних видань.

Основні поняття теми: нормативне, офіційне, виробничо-практичне, науково-виробниче видання, виробничо-практичне видання для аматорів, закон, указ, постанова, розпорядження, план розвитку народного господарства, міжнародні, державні, галузеві стандарти, технічні умови, накази, інструкції, положення, керівні технічні матеріали, технічний паспорт, пам’ятки.

Питання для розгляду

1. Поняття “нормативне видання”. Предмет і читацька адреса нормативних видань.

2. Офіційне видання: визначення, різновиди за ступенем нормативності (нормативно-правові, нормативно-інструктивні, нормативно-методичні видання).

3. Нормативне виробничо-практичне видання: визначення, різновиди (нормативні видання зі стандартизації, нормативно-виробничі, нормативно-констатуючі видання).

4. Визначення, предмет, функціональне призначення, специфіка, різновиди виробничо-практичних видань.

5. Науково-виробниче видання, виробничо-практичне видання для аматорів.

Нормативне видання – видання, якими вводяться в дію та розповсюджуються затверджені відповідними органами норми й вимоги в суспільному житті, виробництві, науці, культурі тощо. На титульній сторінці обов’язково вказується, ким і коли прийнятий документ, уміщений у виданні, у назву виноситься вид документа.

Предмет – норми й вимоги, що регулюють відносини в галузях державного й суспільного життя.

Нормативні видання розрізняють за ступенем нормативності. Сфера їхньої дії поділяється на три рівні:

- територіальний (держава, область, район тощо);

- народне господарство, галузь, підприємство, ділянка, бригада;

- соціально-структурний (наука, культура, освіта, економіка тощо).

Читацька адреса: закони розраховані на всіх членів суспільства, стандарти призначені для тих, хто розробляє, випускає та експлуатує вироби, виготовлені за цими стандартами.

Офіційне видання – видання, що містить документи нормативно-правового характеру (закони, укази, постанови виконавчих органів державної влади), підготовлене й видане державною установою, політичною, відомчою чи громадською організацією.

Різновиди офіційних видань за ступенем нормативності:

- нормативно-правові – регламентують правові відносини в державі:

- Конституція – видання, найвищого ступеня нормативності та юридичної сили, в якому закріплені основи політичного й суспільного життя, структура державного устрою, правовий статус особистості. Усі інші закони та інші документи державних органів створюються на відповідно до положень Конституції;

- закон – норми права, котрі затверджуються вищим органом влади і мають вищу юридичну силу; закони, об’єднані в збірники, називаються кодексами.

- указ – документ, що приймається між сесіями Верховної Ради;

- постанова – документ, затверджений міністерством, відомством, Кабінетом міністрів;

- устав – звід вимог і правил, котрі регулюють діяльність державного, політичного, громадського органу;

- розпорядження – видання органів державної влади, яким вирішують завдання оперативного управління (для термінові заходи);

- план розвитку народного господарства – вищий директивний документ, якого зобов’язані дотримуватися на всіх державних рівнях (різновиди програма або план розвитку галузі);

- нормативно-інструктивні – видання, що призначені виконання нормативно-правових видань:

- накази – видання, що містять практичні вказівки для посадових осіб, підлеглих, державних і соціальних органів, громадян;

- інструкції – видання правил регулювання виробничої та суспільної діяльності, користування виробами й послугами;

- правила – видання, що встановлюють порядок та умови діяльності, визначають права й обов’язки осіб, що здійснюють діяльність;

- положення – видання, котрі визначають завдання й функції, права й обов’язки організацій, відомств тощо;

- нормативно-методичні – видання, що допомагають запровадити нормативні документи, містять технічний опис виробничих процесів, вказівки, рекомендації, що не мають юридичного характеру:

- методичні вказівки;

- методичні посібники;

- пам’ятки – короткі найважливіші відомості про виконання певної операції.

Нормативне виробничо-практичне видання – видання, що містить норми, правила й вимоги із конкретних сфер виробничо-практичної діяльності.

Різновиди нормативних виробничо-практичних видань:

- нормативні видання зі стандартизації – видання, що встановлюють норми, правила та вимоги до предметів і послуг, які підлягають стандартизації на основі досягнень науки, техніки, передового досвіду, і затверджені згідно з чинним законодавством Кабінетом міністром, міністерствами й відомствами, головними управліннями:

- міжнародні стандарти, – видання, що мають рекомендаційний характер (стандарти Міжнародної організації зі стандартизації – ISO, Міжнародної електротехнічної комісії – IEC, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ – IFLA);

- державні стандарти (ДСТУ) – документи, підготовлені Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України, Українським науково-дослідним інститутом стандартизації сертифікації та інформатики – УкрНДІССІ;

- галузеві (ОСТ) – стандарти, встановлені для підприємств певної галузі;

- технічні умови (ТУ) – показники, комплекс вимог до марок, артикулів, типів продукції, на яку немає затверджених державних і галузевих стандартів;

- нормативно-виробничі – видання, що встановлюють норми й вимоги до виробничих процесів і виробів, систем управління:

- керівні технічні матеріали – видання директивних документів із метою впровадження прогресивних норм та вимог у виробництво, на відміну від стандартів, не мають юридичної сили, а сфера дії обмежена певними виробничими процесами;

- технологічні, маршрутні, ескізні карти – опис технологічних процесів виготовлення або ремонту виробу, поділ цих процесів на операції; технологія виготовлення продукту;

- технічні проекти, конструкторська документація – видання, які надають керівництво до дій;

- технічний паспорт – опис схеми приладу, принципи дії, перелік деталей, вказівки з монтажу, транспортування, експлуатації;

- нормативно-констатуючі – видання, що містять обов’язкові для керівництва кінцеві результати діяльності:

- прейскуранти – видання, що містять систематизований перелік виробів, матеріалів чи устаткування, послуг із зазначенням цін, подекуди – короткі відомості про них; поділяються на прейскуранти з оптовими, роздрібними, закупівельними цінами;

- нормативи – видання, які встановлюють показники певної сфери діяльності, а також містять розрахунок витрат – робочий час, матеріальні ресурси тощо;

- каталоги – видання, що містять систематизований перелік товарів, послуг тощо та їхні короткі характеристики.

Виробничо-практичне видання – видання, що містить матеріали прикладного характеру (відомості про технологію, техніку й організацію виробництва), розраховані на фахівців різної кваліфікації, зайнятих у сферах практичної діяльності.

Предмет – спеціальна інформація для фахівців.

Функціональне призначення виробничо-практичних видань:

- надавати допомогу в професійній діяльності;

- сприяти підвищенню кваліфікації;

- розширювати професійний кругозір фахівців;

- допомагати освоювати нову техніку й технологію.

Видання цього виду розраховані на коло фахівців із певної практичної діяльності. Зазвичай читачі діляться за рівнем загальної та професійної підготовки:

- фахівці з вищою освітою;

- фахівці з середньою освітою;

- фахівці масових професій [4].

Різновиди виробничо-практичних видань:

- видання для професійного вдосконалення спеціалістів (практичний посібник, порадник, виробничо-практична монографія тощо);

- видання для обміну передовим досвідом (про прогресивні технології, обладнання та методи праці).

Специфіка виробничо-практичних видань:

- висвітлення практичних питань, хоча й можуть містити наукове обґрунтування проблем, що розглядаються;

- відсутність історичного аспекту поданих питань та наукового й прикладного матеріалу, що не пройшов перевірку;

- виклад переважно у формі практичних рекомендацій;

- доступність викладу;

- наявність креслень, схем, розрахункових таблиць, графіків тощо.

За структурою виробничо-практичні видання поділяються на моновидання та збірники.

Науково-виробниче видання – видання, що містить відомості про результати теоретичних і / чи експериментальних досліджень, рекомендації щодо їх упровадження у практику.

Виробничо-практичне видання для аматорів – видання, яке містить відомості з технології, техніки та організації виробництва, окремих його галузей, інших сфер суспільної практики, викладені у формі, доступній для нефахівців.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттю “офіційне видання”.

2. Що таке нормативне видання.

3. Проаналізуйте види нормативних видань.

4. Поясніть функціональне призначення виробничо-практичних видань.

5. У чому полягає специфіка виробничо-практичних видань?