15.4 Опис лабораторного стенда

Лабораторний стенд (див. рис 15 І.) для дослідження двигуна постійного струму з паралельним збудженням складається з двох однакових машин, з'єднаних муфтою.

Машину М використовують як дослідний двигун, а машина G служить навантаженим генератором. В колі якоря дослідного двигуна включений реостат R,. що регулює запуск і pа допомогою якого здійснюється запуск двигуна в хід і зміна напруги на його затискачах. Струм збудження двигуна може змінюватись за допомогою реостата Rp.

Навантаження на валу двигуна здійснюється з допомогою генератора G, опір якірного кола якого регулюється з допомогою реостата Rp. Потужність, яка споживається двигуном в мережі і потужність генератора визначають за показанням приладів, що включені в колах двигуна та генератора.

Частоту обертання двигуна визначають за допомогою тахометра.

15.5 Порядок виконання лабораторної роботи

Перед вмиканням до мережі двигуна, що випробовується, необхідно повністю ввести реостат Rp, що регулює запуск в колі якоря, повністю вивести регулювальний реостат в колі збудження двигуна і вимкнути вимикач В1 в колі збудження навантаженого генератора.

З допомогою автоматичного вимикача В двигун увімкнути до мережі постійного струму. Із розгоном двигуна плавно зменшують опір пускового реостата так, щоб струм в обмотці якоря не перевищував 1,5Ія.

Для реверсу двигуна необхідно вимкнути його з мережі та поміняти полярність напруги або на обмотці якоря, або на обмотці збудження.

При наступному запуску обов'язково переконатись, що пусковий реостат повністю виведено.

Характеристика х.х. n(Із) змінюється таким чином. За допомогою реостата Rр плавно зменшують струм збудження доти, доки швидкість не стане рівною. 1.5 . Результати спостереження заносять в таблицю 15.1.

При випробовуванні двигуна в режимі навантаженім на х.х. ч допомогою реостата Rр встановлюють максимальний струм збудження двигуна. Вмикають напругу збудження навантаженого генератора. Змінюючи число ввімкнених резисторів у колі якоря генератора, випробовують двигун при таких значеннях струму якоря Ія=0,2, 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 і 1,2Ін. Результати досліду заносять до таблиці 15.3. Потужність,

що споживається двигуном із мережі, визначають за формулою:

де U - напруга живлення двигуна:

Ія, Із — відповідно струм якоря і струм обмотки збудження.

Потужність Р2 на валу двигуна визначають методом навантаженого генератора. Змінюючи потужність генератора Рг=ІгUг що працює при напрузі Uг і струмі Іг і знаючи його ККД, для різних навантажень визначають потужність на валу двигуна:

де - ККД навантаженої о генератора, при встановленому режимі роботи (визначається з характеристики, яка приведена на передній панелі стенду).

Момент двигуна Н·м

де Р2-шггужнісгь на валу двигуна, кВт;

n - частота обертання якоря, об/хв.

ККД дослідного двигуна знаходять за формулою

15.6 Завдання на підготовку лобораторно-практичного заняття .

1. Повторити теоретичний матеріал: принцип дії і будову двигуна постійного струму, рівняння швидкісної і механічної характеристик, способи пуску і регулювання частоти обертання, робочі характеристики [1.с 332-376; 2. с. 389-408]

2.Розв'язати задачі, запропоновані викладачем, які надані нижче

3.Вивчити методику зняття робочих характеристик.

4.Підготувати в робочому зошиті протокол робочих випробувань двигуна паралельного збудження.