14.4 Будова лабораторного стенда

Дослідження генераторів постійного струму незалежного і паралельного збудження виконують на установці, принципова схема якої зображена на рис. 14.1 та 14.2.

Привідним пристроєм якоря генератора G є трифазний асинхронний двигун М з короткозамкненим ротором. В залежності від лінійної напруги мережі живлення статорна обмотка його збирається за схемою трикутника або зірки.

В колі генератора передбачені прилади, за допомогою яких змінюють напругу, струм навантаження та струм збудження. Навантаження генератора здійснюється за допомогою опору навантажувального реостата Rн за допомогою вимикачів Вн.

В генераторі з незалежним збудженням обмотка збудження живиться від джерела постійного струм, а в генераторі з паралельним збудженням - від обмотки якоря.

Результуючий реостат R служить для зміни струму збудження, а вимикач Вв -- для розриву кола збудження.

14.5Порядок виконания роботи

Зібрати схему установки для дослідження генератора постійного струму незалежного збудження

(див. рис. 14 .1.). Підключити до джерела струму первинний двигун. Перевірити правильність напрямку обертання у відповідності з напрямком стрілки, що вказала на корпусі генератора. Якщо напрям обертання протилежний вказаному, здійснити реверс первинного двигуна, для чого слід поміняти місцями дві фази статорної обмотки. Зняти характеристику х х.. для чого за допомогою регулювального реостата Rp встановити такий струм збудження, при якому напруга на затискачах якірної обмотки вища номінальної напруги генератора на 20%. Потім зменшувати струм збудження до мінімально можливого значення, виконуючи помітки і записуючи покази приладів.

За допомогою вимикача Вз розірвати коло збудження і записати ЕРС. яка обумовлена залишковою намагніченістю магнітного кола машини.

Ввімкнути Вз і виконати відліки на приладах. Потім, переміщуючи повзунок регулювального реостата Rр в зворотному напрямку, збільшувати струм збудження і записувати відповідні йому напруги. Струм збудження збільшувати доти, поки напруга на затискачах генератора не перевищить

номінальну на 20%. При зменшенні струму збудження і при, його збільшенні виконати 5-6 вимірювань.

Результати спостережень записати в таблицю 14.1.

Таблиця 14.1

І3,мА
Е при зменшенні І3,В
Е при збільшенні І3,В

Зовнішня характеристика знімається при незмінному опорі з колі збудження. Регулюючи навантаження і струм збудження встановити номінальний режим, при якому генератор працює при номінальній напрузі і номінальному струмові. В подальшому опір регулювального реостата не змінювати. Відключити навантажений реостат і записати показання приладів на х.х. Потім зміною числа ввімкнених резисторів навантажувального реостата збільшити струм навантаження генератора до1,2 Іном

Результати спостережень занести в таблицю 14.2.

Таблиця 14.2

Напруга генератора U,B	Струм, А
	Навантаження Ін	Збудження Із	Якоря Ія

Для отримання регулювальної характеристики необхідно відключити навантаження генератора і з допомогою регулювального реостату встановити номінальну напругу. Записати, який при цьому буде струм збудження. Потім навантажувати генератор струмами, близькими до 20, 40. 60, 80, 100, 120 % від номінального і кожного рачу змінювати струм збудження таким чином, щоб напруга генератора залишалась, номінальною.

Результати спостережень занести в таблицю 14.3.

Таблиця 14.3

Напруга генератора U,B	Струм, А
	Навантаження Ін	Збудження Із	Якоря Ія

Для досліджень характеристик генератора постійного струму паралельного збудження складають схему (рис. 14.2.). Потім перевіряють вплив регулювального опору Rз в колі обмотки збудження і полярного

підключення обмотки збудження до обмотки якоря на процес самозбудження.

Зовнішня і регулювальна характеристики паралельного збудження знімаються так само, як для генератора незалежного збудження.