4.6 Недолiки зображень

При проходженнi свiтлових променiв через оптичнi деталi крiм втрати яскравостi виникає також спотворення зображення, якi дiлять на окремi види:

1) сферична аберацiя – виникає внаслiдок рiзного заломлення променiв на рiзних частинах лiнзи. Внаслiдок цього зображення точки стає розмитим;

2) хроматична аберацiя – обумовлена рiзним показником заломлення для складових бiлого свiтла. Вплив сферичної та ахроматичної аберацiй зменшують шляхом введення додаткових збираючих та розсiюючих лiнз;

3) астигматизм призводить до розмитостi зображення точки;

4) кома – те саме, що й аберацiя, але стосується променiв, що йдуть непаралельно основнiй осi;

5) дисторсiя – обумовлена неодинаковим збiльшенням на рiзних частинах лiнз i призводить до викривлення зображення.

Контрольні запитання

1. Чим характеризуються зорові труби?

2. Яке збільшення зорової труби нівеліра?

3. Яке збільшення зорової труби теодоліта?

4. В чому полягає суть метода Галілея?

5. Що таке яскравість зображення?

6. Чому доівнює загальна втрата світлової енергії при проходженні променів через n поверхонь?

7. В чому полягає суть використання просвітленої оптики?

8. Для чого використовують просвітлену оптику?

9. Що таке спроможна здатість зорової труби?

10. Що характеризує спроможна здатність зорової труби?

11. Від чого залежить помилка візування?

12. Які є недоліки зображення?

13. Що таке сферична аберація?

14. Що таке хроматична абеація?

15. Що таке астигматизм?

16. Що таке кома?

17. Що таке дисторсія?

5 Вiдлiковi пристрої

5.1 Верньєр (нонiус)

5.2 Штриховий мiкроскоп

5.3 Шкаловий мiкроскоп

5.4 Мiкроскоп з гвинтовим мiкрометром

5.5 Одностороннiй оптичний мiкрометр

5.6 Двохстороннiй оптичний мiкрометр

5.7 Оптичний мiкрометр нiвелiра Н-05

5.1 Верньєр (нонiус)

Вiдлiковi пристрої служать для пiдвищення точностi взяття вiдлiку. Найдавнiший спосiб пiдвищення точностi взяття вiдлiку – це використання трансверсальних лiнiй. Властивiсть цих лiнiй використовують у поперечному масштабi (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Поперечний масштаб

У серединi XV столiття французом Вiньє було запропоновано використовувати для взяття вiдлiку верньєр. Суть верньєра полягає в тому, що бiля основної шкали розмiщують додаткову шкалу, яка має на певному промiжку на одне дiлення бiльше, нiж основна шкала (рис. 5.2). Тобто, якщо для певного промiжку вiдповiдає n iнтервалiв основної шкали, то на допомiжнiй шкалi для цього промiжку буде (n+1) iнтервалiв.

Рисунок 5.2 – Верньєр

Приймемо, що цiна дiлення основної шкали становить t0, цiна дiлення верньєра tв. Точнiстю верньєра називають величину с:

. (5.1)

Розглянемо, яким чином пов'язана ця точнiсть з цiною дiлення основної шкали. Виходячи з рис. 5.2 можна записати:

, (5.2)

, (5.3)

. (5.4)

Таким чином, з виведеної формули бачимо, що точнiсть верньєра прямо пропорцiйна цiнi дiлення шкали i обернено пропорцiйна величинi n+1, де n – кiлькiсть iнтервалiв на певному промiжку.