Критичні періоди зростання|зросту| і розвитку.

Вік	Особливості критичних періодів пппппппепериодов|
Внутріутробний період: I триместр вагітності (20-70 днів після|потім| зачаття)	Максимальна інтенсивність процесів проліферації кліток|клітин|, диференціювання тканин, формування органів.
Останній триместр вагітності	Прискорений приріст маси тіла. Ризик внутріутробної гіпотрофії і недоношеності.
Перинатальний період	Перехід до позаутробного| життя: метаболічна і функціональна адаптація.
Друге півріччя – другий рік життя	Втрата і відновлення маси тіла в період новонародженості.
Раннє дитинство і дошкільний етап (2-7 років)	Перехід на незалежне від матері| живлення|харчування|. Інтенсивне зростання|зріст| і енергетичний обмін.
Пубертатний період	Відносна стабільність швидкості росту (гомеорезис|), перше витягнення в кінці|у кінці,наприкінці| цього періоду. Завершення мієлінізації основних провідних шляхів|колій,доріг| нервової системи. Статеве дозрівання. Модуляції обміну речовин під впливом гіпоталамо-гіпофізарних| і статевих гормонів, андрогенів, пубертатний стрибок зростання|зросту|, остаточне формування фенотипа|.

Період новонародженості починається|розпочинає,зачинає| від моменту народження дитини|дитяти|, а ще точніше - перев'язки пуповини. Його тривалість строго|суворий| індивідуальна. Оскільки в цьому періоді організм дитини|дитяти| пристосовується до нових умов існування, то його тривалість залежить від ступеня|міри| зрілості дитини|дитяти| при народженні і характеру|вдачі| перебігу вагітності. Проте|однак| вважають|лічать|, що тривалість періоду новонародженості складає в середньому 3-4 тижні.

Період новонародженості характеризується інтенсивним пристосуванням до нових умов життя і має цілий ряд|лаву,низку| помітних особливостей. Зокрема починають|розпочинають,зачинають| функціонувати мале коло кровообігу і органи дихання. Від моменту народження організм дитини|дитяти| переходить на ентеральний| характер|вдачу| живлення|харчування|. Для всіх основних систем новонародженого характерним|вдача| є|з'являється,являється| стан|достаток| «нестійкої рівноваги», і навіть невеликі зміни навколишніх|довколишніх| умов можуть привести до серйозних порушень в стані здоров'я дитини|дитяти|.

Характерною|вдача| морфологічною незавершеністю багатьох органів і систем є|з'являється,являється| їх функціональна недосконалість. Процеси гальмування в корі головного мозку переважають над процесами збудження, і дитина|дитя| знаходиться|перебуває| в стані розлитого гальмування. Це виявляється в тому, що дитина|дитя| спить протягом 20-22 годин.

Серед залоз внутрішньої секреції характерне|вдача| переважання функціональної активності надниркових залоз і щитовидної залози.

Характерним|вдача| і своєрідним є|з'являється,являється| стан|достаток| імунної системи новонародженої дитини|дитяти| і імунобіологічних реакцій. Імунна система новонародженого характеризується зниженою фагоцитарною і бактерицидною активністю лейкоцитів, низьким рівнем чинників|факторів| комплементу (особливо чинників|факторів| СЗ, С5 і ін.), низьким змістом|вмістом,утриманням| IgА| і IgМ| і, що особливо важливе|поважне|, низькою активністю секреторного компоненту IgА|. Саме ці особливості обумовлюють| реакцію дитини|дитяти| в періоді новонародженості на перинатальні інфекції.

Таким чином, в періоді новонародженості в патології переважають: пороки|вади| внутріутробного розвитку (ембріо-| і фетопатії|), родові травми і інфекційні захворювання (природжені|уроджені,вроджені| і набуті|набуті|). При проходженні дитини|дитяти| через родові шляхи|колії,дороги| можливі інтранатальні або родові травми.

В період новонародженості у дітей зустрічаються захворювання, які є|з'являються,являються| наслідком внутріутробного інфікування. Це такі природжені|уроджені,вроджені| інфекції, як сифіліс, токсоплазмоз|, лістеріоз і ін. Один з діагностичних критеріїв внутріутробного інфікування - концентрація IGM|, яка перевищує 0,2 г/л в пупковій крові. Встановлено|установлений|, що молекули IGM| не проникає через плаценту, і тому підвищення його концентрації в сироватці крові новонароджених має внутріутробне походження унаслідок|внаслідок| відповіді на інфікування.

Крім того, новонароджені мають високу чутливість до гноєрідної |мікрофлори, стафілострептококової| інфекції, умовнопатогенним| штамів|штам-продуцентів| кишкової палички, сальмонел| і ін., які нерідко|незрідка| викликають|спричиняють| придбані|набуті| інфекційні захворювання, що мають септичний і токсико-септичний| характер|вдачу|. Саме це вимагає строгого|суворого| дотримання правил асептики і антисептики при догляді за новонародженим. Вважають|лічать|, що висока чутливість немовляти до гноєрідної | мікрофлори обумовлена низькою фагоцитарною активністю лейкоцитів, пониженим|знизити| рівнем більшості компонентів системи комплементу, низьким вмістом|вмістом,утриманням| антитіл, що належить до класу IGM|, які складають у|біля,в| новонароджених всього 8% від їх кількості у|біля,в| дорослих, а також низьким вмістом|вмістом,утриманням| IGA| і особливо недостатнім синтезом його секреторного компоненту.

До особливостей імунної системи новонароджених належить і те, що вони майже не сприйнятливі до більшості гострих дитячих інфекцій: кору, скарлатині, краснусі і ін. Більшість авторів пояснюють|тлумачать| це наявністю пасивного імунітету, сформованого шляхом проникнення IGG| через плаценту з|із| крові матері| в кров дитини|дитяти| під час внутріутробного розвитку (концентрація IGG| в крові дитини|дитяти| досягає 99% концентрацій в сироватці крові дорослих). Разом з тим|в той же час|, деякі дослідники вважають|лічать|, що низька чутливість до вказаних захворювань обумовлена своєрідним станом|достатком| імунологічної толерантності, тобто на дані мікроорганізми розвивається недостатня клітинна|кліткова| імунна реакція, і тому захворювання не виникає.

Період грудного віку триває від 1-го місяця життя до року. Цей період життя дитини|дитяти| характеризується:

1) Інтенсивним зростанням|зростом| і наростанням маси дитини|дитяти|, але|та| з|із| поступовим згасанням (ослабленням|ослабінням|) енергії зростання|зросту|. До 4-5 місяців життя спостерігається подвоєння маси, яка була при народженні, а до року маса дитини|дитяти| потроюється. При цьому зростання|зріст| дитини|дитяти| протягом першого року життя збільшується на 50% порівняно з|порівняно до| початковим при народженні.

2. Високою інтенсивністю обмінних|змінних| процесів, необхідних для швидкого зростання|зросту| і збільшення маси тіла.

2. Переважанням функціональної активності щитовидної залози, що забезпечує високий основний обмін і процеси анаболізму. При цьому перебудова гормонального (посилення основного обміну) і імунологічного фону призводять до аномалій конституції: ексудативно-катаральний діатез, лімфатико-гіпопластичний| діатез та ін|.;

4) Посиленим зростанням|зростом| і диференціюванням мозкової тканини, її морфологічною і функціональною недосконалістю, підвищеною проникністю гематоенцефаличного| бар'єру. Це є|з'являється,являється| причиною для схильності дитини|дитяти| до судом функціонального характеру|вдачі|, частим явищем менінгізму, що нерідко|незрідка| спостерігаються при респіраторних|респіратор| вірусних захворюваннях в цьому віці;

5) Функціональною слабкістю травного апарату, низькою активністю ферментів слини, шлункового соку, що сприяє частим диспепсіям, нерідко|незрідка| є|з'являється,являється| причиною гіпотрофії;

6) Інтенсивним зростанням|зростом| опорно-рухового апарату, що може сприяти виникненню рахіту. При цьому спостерігається затримка появлення| зубів, порушується парність|парний| і послідовність появлення зубів;

7) Недостатнім розвитком додаткових пазух носа (гайморової пазухи і ін.), тому у дітей грудного віку практично не зустрічаються гайморит і фронтит|;

8) Ослабленням|ослабінням| пасивного імунітету і розвитком на 2-4 місяці життя так званої транзиторної або фізіологічної гіпоімуноглобулінемії|, зниженням концентрації IGG| в сироватці крові, а також характеризується запізнюванням дозрівання клітинних|кліткових| і гуморальних чинників|факторів| імунної системи. Це приводе до різних гноєрідних | | і інших інфекцій, сприяє частим отитам, пневмоніям та ін.;

9) Схильністю до дифузних реакцій і нездатністю обмежувати патологічний процес, що приводить|призводить,наводить| до частих септичних станів|достатків|;

10) Інтенсивним виробленням численних|багаточисельних| умовнорефлекторних зв'язків і формуванням другої сигнальної системи (мови|промови|). До року дитина|дитя| зазвичай|звично| знає 8-10 слів.

Період молочних зубів триває від 1 до 6-7 років. У цей період життя людини відбувається|походить| поступове удосконалення всіх функціональних систем, які все ще відрізняються підвищеною чутливістю. Спостерігається остаточне диференціювання нервової системи, формуються стійкі аналізаторосинтетичні| функції кори головного мозку. Відбувається|походить| інтенсивний розвиток інтелекту, значне ускладнення трудової діяльності, з'являється|появляється| здібність до абстрактного сприйняття. Для цього віку характерне|вдача| становлення і удосконалення другої сигнальної системи: діти розмовляють довгими фразами, аргументовано роздумують і в кінці|у кінці,наприкінці| періоду починають|розпочинають,зачинають| сприймати гумор, вільно розмовляють рідною мовою.

Серед залоз внутрішньої секреції спостерігається переважання впливу гіпофіза і тимуса|, що забезпечує достатню зрілість імунної системи і розвиток інтелекту. При цьому зменшується схильність до дифузних реакцій, удосконалиться імунна система. Проте|однак| в патології цього віку найчастіше зустрічаються гострі дитячі інфекційні хвороби (кір, вітряна віспа, скарлатина і ін.), гострі респіраторні|респіратор| вірусні інфекції і захворювання органів дихання. Це обумовлено високою контагіозністю даних захворювань, а також тим, що більшість дітей в цьому віці відвідують дитячі колективи.

Період отроцтва|хлоп'яцтва| охоплює вік від 7 до 12 років. Для цієї вікової групи дітей найбільш характерні|вдача| наступні|слідуючі| особливості:

1) Закінчується морфологічне диференціювання клітин|клітин| кори головного мозку, особливо руховій області, а також завершується формування периферичного іннерваційного| апарату;

2) Характерна|вдача| стійка рівновага процесів збудження і гальмування з|із| деяким переважанням збудження і домінуванням кори головного мозку над підкірковою областю, її вегетативними функціями;

3. Значно збільшується м'язова маса, розвиваються такі рухові якості, як швидкість, спритність|жвавість|, сила, витривалість;

3. Визначається переважання значення гормонів щитовидної залози і статевих залоз, тому можливі ендокринні дисфункції.

Серед патологій в цьому віці переважають набуті хронічні захворювання серця (ревматизм, міокардит та ін.), нирок|бруньок| (пієлонефрит, гломерулонефрит та ін.), нервової системи, порушення з боку органів зору та ін.

Період статевого дозрівання починається з 12 років, але|та| його термін у окремих індивідів значно коливається|вагається|. У дівчаток статеве дозрівання відбувається|походить| частіше всього у віці 12-16 років, у хлопчиків 13-18 років. Для цього періоду характерні|вдача| порушення ендокринної системи з|із| переважанням функціональної активності статевих залоз. Спостерігається виникнення і розвиток статевих особливостей, розвиток вторинних статевих ознак: у дівчаток - зростання|зріст| молочних залоз, поява менструації і обволосіння на лобку, в пахвових западинах; у хлопчиків - ломка голосу, зростання|зріст| волосся на лобку, обличчі, грудях, в пахвових западинах, поява полюцій. У дітей в цьому періоді пропорції тіла і функціональних особливостей різних органів і систем набувають|придбавають| риси|межі| дорослих. Відбувається|походить| інтенсивний психічний розвиток, формування волі, свідомості, громадянства, моралі, характеру|вдачі| і особливостей підлітка. У патології цього періоду найбільше значення мають психоневрози, функціональні розлади серцевої|сердечної| діяльності (функціональні кардіопатії, вегетативні дисфункції та ін.), дисфункції ендокринних залоз (явища гіпертиреозу, ожиріння та ін.), дефекти розвитку статевого апарату (дисменорея|, аменорея та ін.), а також захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба).