М’язи кисті

М’язи кисті — численні короткі м’язи, що починаються і закріплюються у цьому відділі верхньої кінцівки. Вони розміщені переважно на долонній поверхні, а на тильній поверхні проходять сухожилки довгих розгиначів пальців і в глибині розміщені лише міжкісткові м’язи.

М’язи долонної поверхні кисті поділяються на три групи:

латеральну, яка утворює підвищення великого пальця,

медіальну, яка утворює підвищення малого пальця (мізинця), і

середню групу м’язів, розміщену між ними.

М’язи верхньої кінцівки досягли найвищого розвитку у людини. Завдяки наявності власного м’язового апарату пальці кисті, особливо великий палець, набули великої рухливості і здатні до різноманітних рухів, в тому числі й до максимального згинання та розгинання, що має надзвичайно важливе значення під час трудових процесів. Рука досягла такої досконалості в процесі довготривалої еволюції внаслідок поступового перетворення її в орган праці.

Міжкісткові м’язи ( mm. interossei ) ( 7, 9 )

Починаються від п’ясткових кісток.

Прикріплюються до фаланг пальців.

Функції: долонні м’язи зближують пальці, тильні — віддаляють їх.

Задні глибокі м’язи передпліччя:

1 — м’яз-супінатор;

2 — сухожилок довгого променевого розгинача кисті;

3 — сухожилок короткого променевого розгинача кисті;

4 — довгий відвідний м’яз великого пальця;

5 — короткий розгинач великого пальця;

6 — довгий розгинач великого пальця;

7 — тильний міжкістковий м’яз;

8 — сухожилки розгинача пальців;

9 — тильні міжкісткові м’язи;

10 — розгинач вказівного пальця;

11 — глибокий згинач пальців;

12 — ліктьовий згинач кисті;

13 — ліктьовий м’яз;

14 — ліктьовий відросток.

короткий відвідний м’яз великого пальця ( 11 )

короткий згинач великого пальця ( 12 )

привідний м’яз великого пальця ( 13 )

м’яз, що протиставляє великий палець ( 14 )

Розташовані уздовж першої п’ясткової кістки.

Починаються від кісток зап’ястка і п’ястка.

Прикріплюється до першої п’ясткової кістки і до проксимальної фаланги великого пальця.

Функції: згинання, приведення, відведення і протиставлення великого пальця.

М’язи долонної поверхні кисті:

1 — ліктьовий згинач кисті;

2 — глибокий згинач пальців;

3 — відвідний м’яз мізинця;

4 — короткий згинач мізинця;

5 — м’яз, що протиставляє мізинець;

6 — сухожилок поверхневого згинача пальців;

7 — сухожилки глибокого згинача пальців;

8 — червоподібні м’язи;

9 — міжкістковий м’яз тильної поверхні;

10 — сухожилок довгого згинача великого пальця;

11 — короткий відвідний м’яз великого пальця;

12 — короткий згинач великого пальця;

13 — привідний м’яз великого пальця;

14 — м’яз, що протиставляє великий палець;

15 — сухожилок променевого згинача кисті;

16 — довгий відвідний м’яз великого пальця;

17 — довгий згинач великого пальця.

короткий згинач мізинця ( 4 )

відвідний м’яз мізинця ( 3 )

м’яз, що протиставляє мізинець ( 5 )

короткий долонний м’яз

Розташовані біля п’ятої п’ясткової кістки.

Функції: згинають, відводять і протиставляють мізинець, а короткий долонний м’яз натягує шкіру над підвищенням мізинця.

Середня група м’язів кисті

Середню групу утворюють чотири червоподібні м’язи, розміщені між сухожилками глибокого згинача пальців, і сім (три долонних і чотири тильних) міжкісткових м’язів, розміщених у проміжках між п’ястковими кістками.

Червоподібні м’язи ( mm. lumbricales ) ( 8 )

Починаються від сухожилків глибокого згинача пальців.

Прикріплюються до проксимальних фаланг II-V пальців.

Функції: згинають проксимальні фаланги, а розгинають середні і дистальні фаланги II-V пальців

М’язи нижньої кінцівки

М’язи нижньої кінцівки пристосовані до утримання тіла людини у вертикальному положенні і його переміщення. Як і м’язи верхньої кінцівки, м’язи нижньої кінцівки поділяють на дві великі групи —

м’язи пояса нижньої кінцівки (або м’язи таза) і

м’язи вільної нижньої кінцівки.

М’язи верхньої кінцівки

Верхня кінцівка є найбільш рухливою частиною опорно-рухового апарату людського тіла. Це в значній мірі зв’язано з добре розвиненими м’язами, які за топографічним розташуванням та функціональними особливостями прийнято поділяти на м’язи пояса верхньої кінцівки (або м’язи плечового пояса) та м’язи вільної верхньої кінцівки. Водночас в рухах верхньої кінцівки беруть участь деякі м’язи тулуба, які або починаються на її кістках, або ж прикріплюються до них.

М’язи таза

М’язи таза починаються від тазових кісток та нижнього відділу хребта, прямують донизу і прикріплюються до проксимальної частини стегнової кістки. Вони оточують кульшовий суглоб, забезпечуючи в ньому різноманітні рухи.

Розрізняють

передні і

задньозовнішні м’язи таза.

Клубово-поперековий м’яз ( m. iliopsoas ) ( 17, 18, 1, 2, )

До передніх м’язів таза відносять лише цей великий м’яз.

Він складається з двох головок (які мають значення самостійних м’язів) —

поперекової (великий поперековий м’яз) і

клубової (клубовий м’яз).

Починається великий поперековий м’яз від дванадцятого грудного і всіх поперекових хребців, клубовий м’яз — від усієї поверхні клубової кістки. Вони об’єднуються разом, утворюючи клубово-поперековий м’яз, який проходить у низхідному напрямку під пахвинною зв’язкою на стегно.

Прикріплюється до малого вертела стегнової кістки.

Функції: згинає і супінує ногу у кульшовому суглобі, а при фіксованих нижніх кінцівках (при стоянні) згинає хребет у поперековому відділі.

Передні м’язи таза і стегна:

1 — малий поперековий м’яз;

2 — великий поперековий м’яз;

3 — грушоподібний м’яз;

4 — гребінчастий м’яз;

5 — довгий привідний м’яз;

6 — стрункий м’яз;

7 — кравецький м’яз;

8 — великий привідний м’яз;

9 — медіальна головка триголового м’яза стегна;

10 — сухожилок кравецького м’яза;

11 — зв’язка колінної чашечки;

12 — колінна чашечка;

13 — сухожилок прямого м’яза стегна;

14 — латеральна головка триголового м’яза стегна;

15 — прямий м’яз стегна;

16 — м’яз-натягач широкої фасції стегна;

17 — клубово-поперековий м’яз;

18 — клубовий м’яз.