М'язи голови
Серед м’язів голови розрізняють жувальні і , мімічні м’язи.
Жувальні м’язи
Жувальних м’язів є чотири пари, що розміщені на бічних частинах черепа. Два із них є поверхневими ( висковий і власне жувальний), а два — глибокими ( внутрішній і зовнішній крилоподібні). Глибокі м’язи розміщені у підвисковій ямці під поверхневими жувальними та деякими мімічними м’язами і називаються крилоподібними, оскільки починаються від крилоподібних відростків клиноподібної кістки.
Функції: жувальні м’язи починаються від різних кісток черепа, а прикріплюються всі до нижньої щелепи. При скороченні цих м’язів нижня щелепа може підніматися догори, рухатися в сторони і вперед. Отже, скорочуючись, вони забезпечують складні жувальні рухи нижньої щелепи, тому і називаються жувальними. Крім того, жувальні м’язи здійснюють ковтальні рухи і частково беруть участь в акті мовлення.
Жувальні м’язи людини менш розвинуті ніж у людиноподібних мавп та інших тварин, оскільки людина, на відміну від тварин, вживає попередньо оброблену їжу: подрібнену, проварену тощо.
Висковий м’яз ( m. temporalis ) ( 1 )
— добре розвинений м’яз, що заповнює вискову ямку.
Починається віялоподібно від усієї поверхні вискової ямки (вискової поверхні великого крила клиноподібної кістки, тім’яної та луски вискової кісток), переходить у сухожилок який прямує вниз під виличною дугою.
Прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи.
Жувальні м’язи голови:
1 — висковий м’яз;
2 — внутрішній крилоподібний м’яз;
3 — зовнішній крилоподібний м’яз;
4 — суглобовий диск.
Власне жувальний м’яз ( m. masseter ) ( 2 )
— сильний м’яз чотирикутної форми, розташований під шкірою, зовні від гілки нижньої щелепи.
Починається від виличної дуги та виличної кістки, проходить донизу.
Прикріплюється до зовнішньої горбкуватості кута нижньої щелепи.
Функції:
М'язи шиї справа:
1 - привушна слинна залоза;
2 - власне жувальний м'яз;
3 - сухожилок двочеревцевого м'яза;
4 - щелепно-під'язиковий м'яз;
5 - переднє черевце двочеревцевого м'яза;
6 - під'язикова кістка;
7 - щито-під'язиковий м'яз;
8 - м'яз - нижній стискач глотки;
9 - верхнє черевце лопатково-під'язикового м'яза;
10 - грудинно-під'язиковий м'яз;
11 - грудинно-ключично-соскоподібний м'яз;
12 - великий грудний м'яз;
13 - дельтоподібний м'яз;
14 - трапецієподібний м'яз;
15 - нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза;
16 - задній драбинчастий м'яз;
17 - середній драбинчастий м'яз;
18 - передній драбинчастий м'яз;
19 - піднімач лопатки;
20 - ремінний м'яз голови;
21 - під'язиково-язиковий м'яз;
22 - заднє черевце двочеревцевого м'яза;
23 - шило-під'язиковий м'яз;
24 - потиличне черевце надчерепного м'яза.
Внутрішній крилоподібний м’яз ( m. pterygoideus medialis ) ( 2 )
— прилягає до внутрішньої поверхні нижньої щелепи.
Починається від латеральної пластини крилоподібного відростка та великого крила клиноподібної кістки.від ямки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, йде донизу і назовні.
Прикріплюється до внутрішньої горбкуватості кута нижньої щелепи.
Функції:
Зовнішній крилоподібний м’яз ( m. pterygoideus lateralis ) ( 3 )
— розміщений глибоко у підвисковій ямці і прикритий спереду виличною дугою.
Починається від латеральної пластини крилоподібного відростка та великого крила клиноподібної кістки. Проходить майже горизонтально вбік і назад.
Прикріплюється до шийки суглобового відростка нижньої щелепи.
Функції:
Мімічні м’язи
Мімічні м’язи у людини розвинуті краще, ніж у тварин. Ці м’язи розташовані поверхнево, під шкірою, не мають фасцій і, крім того, відрізняються від інших м’язів людського тіла ще й тим, що починаються вони від кісток черепа, а другим кінцем з’єднуються з шкірою голови. Скорочення цих м’язів призводить до зміщення шкіри, утворення складок і зморшок. Це визначає міміку обличчя, що є проявом душевного стану людини, складних її відчуттів (емоцій) — радості, смутку, зневаги, сорому, горя, болю тощо. Оскільки скорочуючись, ці м'язи зумовлюють міміку, їх називають мімічними м’язами.
У міміці дуже рідко бере участь один який-небудь м’яз, найчастіше міміка зумовлюється скороченням багатьох мімічних м’язів у різних поєднаннях. Залежно від цього обличчя може набувати найрізноманітніших виразів.
Розташовуючись переважно навколо природних отворів голови (рота, очей, носа, вух), мімічні м’язи беруть участь у їх відкриванні або закриванні. Вони також змінюють форму і розміри цих отворів, визначають рухи щік, губ, ніздрів. Мімічні м’язи також беруть участь в актах мовлення, жування, ковтання тощо.
За розташуванням і функціями мімічні м’язи умовно поділяють на
м’язи склепіння черепа;
м’язи, що оточують очну ямку;
м’язи, що оточують ротову щілину;
м’язи, що оточують носові отвори та
м’язи вушної раковини.
У людини найбільшого розвитку досягли м’язи, зв’язані із мовленням і мімікою (розташовані навколо рота та очей). Деякі м’язи ( привушні, носові тощо) є рудиментарними.
Надчерепний м’яз ( m. epicranius ) ( 1, 17 )
— вкриває майже все склепіння черепа. Складається переважно із широкого апоневрозу, що розміщений під шкірою волосистої частини голови і називається апоневротичним шоломом. Він міцно зростається з шкірою. Надчерепний м’яз також має слабо розвинені парні м’язові черевця — лобні та потиличні.
Функції: лобні і потиличні черевця — антагоністи. Лобні черевця, скорочуючись, зміщують сухожильний апоневроз разом із волосистою частиною шкіри голови вперед та донизу, піднімають догори брови. Оскільки це підшкірні м’язи, то при скороченні лобного м’яза, утворюються поперечні складки шкіри на лобі. Скорочення ж потиличного м’яза натягує сухожильний шолом і шкіру голови, утворюючи поперечні складки шкіри на потилиці.
Мімічні м’язи голови:
1 — лобне черевце надчерепного м’яза;
2 — очна частина колового м’яза ока;
3 — повікова частина колового м’яза ока;
4 — гордіїв м’яз;
5 — м’яз-піднімач верхньої губи і крила носа;
6 — м’яз-піднімач верхньої губи;
7 — малий виличний м’яз;
8 — поперечна частина носового м’яза;
9 — коловий м’яз рота;
10 — м’яз-опускач нижньої губи;
11 — м’яз-опускач кута рота;
12 — підшкірний м’яз;
13 — м’яз сміху;
14 — великий виличний м’яз;
15 — жувальна фасція;
16 — задній привушний м’яз;
17 — потиличне черевце надчерепного м’яза;
18 — апоневротичний шолом;
19 — верхній привушний м’яз;
20 — передній привушний м’яз.
Гордіїв м’яз ( m. procerus ) ( 4 )
Розташований між бровами.
Починається від носової кістки, йде догори.
Прикріплюється до шкіри лоба в ділянці надперенісся.
Функції: утворює поперечні складки між бровами.
М’язи, що оточують очну ямку:
До м’язів, які оточують очну ямку, належать:
М’яз-зморщувач брови та
Коловий м’яз ока м’язи.
М’яз-зморщувач брови ( m. corrugator supercilii )
Розташований між лобним черевцем надчерепного м’яза та коловим м’язом ока.
Починається від носової частини лобної кістки, продовжується догори і вбік.
Прикріплюється до шкіри брів бічної частини надбрівної дуги.
Функції: скорочуючись, м’яз зближує брови, утворює вертикальні складки шкіри.
Коловий м’яз ока ( m. orbicularis oculi ) ( 2, 3 )
Розташований під шкірою навколо очної ямки (рис. 19). Розрізняють три частини м’яза: очну, повікову і слізну.
Очна частина розташована циркулярно навколо очної ямки, скорочуючись зажмурює око.
Повікова частина міститься під шкірою уздовж верхньої та нижньої повік. Під час скорочення змикає повіки.
Слізна частина вплітається в стінку слізного мішка і розширює його при скороченні, сприяючи випорожненню та витіканню сліз.
М’язи, що оточують ротовий отвір:
Найбільша кількість мімічних м’язів зосереджена навколо ротової щілини. До них належать:
Коловий м’яз рота,
М’яз-піднімач верхньої губи,
М’яз-піднімач кута рота,
М’яз-опускач кута рота,
М’яз-опускач нижньої губи,
Підборідний м’яз,
Виличний м’яз,
Щічний м’яз,
М’яз сміху.
Коловий м’яз рота ( m. orbicularis oris ) ( 9 )
Розташований у товщі губ навколо ротової щілини. Складається з крайової та губної частин.
Функції: закриває ротову щілину, стискає губи, бере участь в актах смоктання, жування, артикуляції та мовлення.
М’яз-піднімач верхньої губи ( m. levator labii superioris ) ( 6 )
Починається від підорбітального краю тіла верхньої щелепи, направляється донизу і медіально.
Прикріплюється до шкіри верхньої губи.
Функції: Піднімає верхню губу, розширює ніздрі.
М’яз-піднімач кута рота ( m. levator anguli oris )
Розташований під м’язом-піднімачем верхньої губи ( 6 ).
Починається від іклової ямки верхньої щелепи, йде донизу та медіально.
Прикріплюється до шкіри кута рота.
Функції: тягне кут рота догори і латерально.
М’яз-опускач кута рота ( m. depressor anguli oris ) ( 11 )
— трикутної форми.
Починається широкою основою від тіла нижньої щелепи і прямує догори до кута рота.
Прикріплюється до шкіри кута рота.
Функції: тягне кут рота донизу і латерально.
М’яз-опускач нижньої губи ( m. depressor labii inferioris ) ( 10 )
— чотирикутної форми.
Починається від передньої поверхні тіла нижньої щелепи, йде догори.
Прикріплюється до шкіри нижньої губи.
Функції: тягне нижню губу донизу.
Підборідний м’яз ( m. mentalis )
Розташований глибоко в ділянці підборіддя.
Починається від альвеолярних підвищень нижньої щелепи, йде вниз і медіально.
Прикріплюється до шкіри підборіддя.
Функції: піднімає шкіру, підборіддя, утворюючи ямки.
Виличний м’яз ( m. zygomaticus ) ( 7, 14 )
є великий і малий.
Починається від зовнішньої поверхні виличної кістки, йде вниз і медіально до кута рота.ьно.
Прикріплюється до шкіри кута рота.
Функції: тягне кут рота догори і латерально. Є головним м’язом сміху.
Щічний м’яз ( m. buccinator )
входить до складу щоки, утворюючи бічну стінку ротової порожнини.
Починається від верхньої і нижньої щелеп, направляється наперед і медіально.
Переходить у м’язи верхньої та нижньої губ, вплітаючись також у шкіру кута рота.
Функції: відтягує кут рота вбік, притискує щоки до зубів та альвеолярних відростків щелеп, бере участь в актах смоктання і мовлення.
М’язи, що оточують носові отвори:
До них належить рудиментарний Носовий м’яз.
Носовий м’яз ( m. nasalis ) ( 8 )
— рудиментарний, розташований під шкірою носа
Починається від верхньої щелепи і складається з двох частин — поперечної та крильної.
Прикріплюється до хрящової частини та шкіри носа.
Функції: поперечна частина при скороченні звужує носові отвори, крильна — розширює ніздрі.
М’язи вушної раковини:
До них належать рудиментарні Вушні м’язи .
Вушні м’язи ( mm. auriculari ) ( 19, 20 )
Розрізняють передній, верхній і задній м’язи.
Починається від апоневротичного шолома та вискової кістки.
Прикріплюється до хряща та шкіри вушної раковини.
Функції: у людини розвинені слабо і не мають особливого значення. У деяких осіб можуть бути розвинені дещо краще, рухаючи при скороченні вушною раковиною, але практично ці м’язи не функціонують.
М'язи шиї
За розташуванням м’язи передньобічної ділянки шиї розрізняють поверхневі, середні і глибокі. М’язи задньої ділянки шиї для зручності вже описані разом із м’язами спини.
Поверхневі м’язи шиї
До поверхневих м’язів шиї належать підшкірний м’яз та грудинно-ключично-соскоподібний.
Підшкірний м’яз шиї ( m. platysma ) ( 16 )
— тонкий і широкий м’яз, розташований безпосередньо під шкірою передньої та бічних поверхонь шиї.
Починається від фасцій великого грудного та дельтоподібного м’язів, йде догори та медіально.
Прикріплюється до кута рота, нижньої щелепи, продовжуючись частково у деякі мімічні м’язи.
Функції: натягує шкіру шиї, запобігаючи стисканню кровоносних судин, тягне кут рота донизу, бере участь у міміці.
У багатьох тварин цей м’яз тягнеться через весь тулуб. Завдяки його скороченням рухається шкіра. Цими рухами тварина відганяє мух, оводів тощо. У людини він втратив своє значення і є рудиментарним.
М’язи шиї спереду:
1 — підщелепна слинна залоза;
2 — власне жувальний м’яз;
3 — шило-під’язиковий м’яз;
4 — заднє черевце двочеревцевого м’яза;
5 — шийна фасція;
6 — верхнє черевце лопатково-під’язикового м’яза;
7 — грудинно-під’язиковий м’яз;
8 — грудинно-ключично-соскоподібний м’яз;
9 — шийна фасція;
10 — трапецієподібний м’яз;
11 — великий грудний м’яз;
12 — ключична частина грудинно-ключично-соскоподібного м’яза;
13 — грудинна частина грудинно-ключично-соскоподібного м’яза;
14 — шийна фасція;
15 — щитоподібна залоза;
16 — підшкірний м’яз;
17 — персне-щитоподібний м’яз гортані;
18 — щитоподібний м’яз гортані;
19 — під’язикова кістка;
20 — щелепно-під’язиковий м’яз;
21 — переднє черевце двочеревцевого м’яза;
22 — м’яз сміху;
23 — великий виличний м’яз.
Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз ( m. sternocleidomastoideus ) ( 8 )
— найбільший і найсильніший м’яз шиї, розміщений на передньобічній поверхні шиї і прикритий підшкірним м’язом шиї.
Починається внизу двома ніжками від рукоятки грудини та грудинного кінця ключиці. Сходячись обидві ніжки утворюють одне черевце, яке прямує догори та назад.
Прикріплюється до соскоподібного відростка вискової кістки та верхньої вийної лінії потиличної кістки.
Функції: нахиляє голову у свою сторону, повертаючи обличчя в протилежну. При одночасному скороченні обох м’язів, утримує голову у вертикальному положенні, згинає або розгинає шийний відділ хребта, а при фіксованій голові піднімає грудну клітку і бере участь у диханні (допоміжний дихальний м’яз).
Середні м’язи шиї
До складу цієї групи відносяться м’язи, що з’єднуються з під’язиковою кісткою і приводять її в рух. Залежно від розташування відносно під’язикової кістки їх поділяють на дві підгрупи: на
м’язи, розташовані вище від під’язикової кістки
* щелепно-під’язиковий,
* підборідно-під’язиковий,
* двочеревцевий і
* шило-під’язиковий,
м’язи, розміщені нижче від під’язикової кістки
* грудинно-під’язиковий,
* лопатково-під’язиковий,
* грудинно-щитоподібний і
* щитопід’язиковий.
Функції: усі описані м'язи піднімають догори під'язикову кістку, а разом з нею й гортань, а також беруть участь у ковтанні та акті мовлення. При фіксованій під'язиковій кістці три з них (за виключенням шило-під'язикового м'яза) опускають нижню щелепу та беруть участь у жуванні.
Щелепно-під'язиковий м’яз ( m. mylohyoideus ) ( 4 )
— плоский м'яз, що заповнює проміжок між нижньою щелепою та під'язиковою кісткою.
Починається від внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи, прямує досередини й назад і з'єднується з таким же м'язом протилежного боку, утворюючи основну частину дна порожнини рота (нижню стінку ротової порожнини).
Прикріплюється до тіла під'язикової кістки.
Функції:
М'язи шиї справа:
1 - привушна слинна залоза;
2 - власне жувальний м'яз;
3 - сухожилок двочеревцевого м'яза;
4 - щелепно-під'язиковий м'яз;
5 - переднє черевце двочеревцевого м'яза;
6 - під'язикова кістка;
7 - щито-під'язиковий м'яз;
8 - м'яз - нижній стискач глотки;
9 - верхнє черевце лопатково-під'язикового м'яза;
10 - грудинно-під'язиковий м'яз;
11 - грудинно-ключично-соскоподібний м'яз;
12 - великий грудний м'яз;
13 - дельтоподібний м'яз;
14 - трапецієподібний м'яз;
15 - нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза;
16 - задній драбинчастий м'яз;
17 - середній драбинчастий м'яз;
18 - передній драбинчастий м'яз;
19 - піднімач лопатки;
20 - ремінний м'яз голови;
21 - під'язиково-язиковий м'яз;
22 - заднє черевце двочеревцевого м'яза;
23 - шило-під'язиковий м'яз;
24 - потиличне черевце надчерепного м'яза.
Підборідно-під'язиковий м'яз ( m. geniohyoideus )
Розташований над щелепно-під'язиковим м'язом.
Починається від підборідної ості нижньої щелепи.
Прикріплюється до тіла під'язикової кістки.
Функції:
Двочеревцевий м'яз ( m. digastricus ) ( 5, 22 )
має два черевця (переднє і заднє), які з’єднані між собою сухожилком
Починається переднє черевце від двочеревцевої ямки нижньої щелепи, прямує назад та латерально до під’язикової кістки; заднє — від соскоподібного відростка вискової кістки, йде косо вниз, наперед і медіально. Черевця переходять у сухожилки, якими з’єднуються між собою.
Прикріплюється до тіла і великого ріжка під’язикової кістки сухожилком, що з’єднує переднє і заднє черевця між собою.
Функції:
Шило-під’язиковий м’яз ( m. stylohyoideus ) ( 23 )
тоненький м’яз, що знаходиться над заднім черевцем двочеревцевого м’яза.
Починається від шилоподібного відростка вискової кістки, йде косо наперед і вниз.
Прикріплюється до тіла під’язикової кістки.
Функції:
М’язи, що розміщені нижче від під’язикової кістки
М’язів, розміщених нижче під’язикової кістки, є чотири. Вони розташовані між під’язиковою кісткою та верхнім краєм грудної клітки. До них належать:
* грудинно-під’язиковий,
* лопатково-під’язиковий,
* грудинно-щитоподібний і
* щитопід’язиковий.
Функції: усі чотири м’язи опускають під’язикову кістку разом з гортанню, а також фіксують під’язикову кістку.
Грудинно-під’язиковий м’яз ( m. sternohyoideus ) ( 24 )
Розміщений спереду гортані та трахеї
Починається від рукоятки грудини та медіального кінця ключиці і прямує догори.
Прикріплюється до тіла під'язикової кістки.
Функції:
М’язи і фасції передньої частини тулуба
(поверхневі м’язи шиї, грудей і живота):
1 — підшкірний м’яз;
2 — грудна фасція;
3 — великий грудний м’яз;
4 — дельтоподібний м’яз;
5 — фасція плеча;
6 — фасція;
7 — апоневроз зовнішнього косого м’яза живота;
8 — велика підшкірна вена;
9 — біла лінія;
10 — зовнішній косий м’яз живота;
11 — передній зубчастий м’яз;
12 — найширший м’яз спини;
13 — сухожилок двоголового м’яза плеча;
14 — променева кістка;
15 — ліктьова кістка;
16 — плечопроменевий м’яз;
17 — двоголовий м’яз плеча;
18 — великий грудний м’яз;
19 — великий грудний м’яз;
20 — великий грудний м’яз;
21 — дельтоподібний м’яз;
22 — трапецієподібний м’яз;
23 — грудинно-ключично-соскоподібний м’яз;
24 — грудинно-під’язиковий м’яз;
25 — лопатково-під’язиковий м’яз;
26 — щелепно-під’язиковий м’яз;
27 — переднє черевце двочеревцевого м’яза.
Лопатково-під’язиковий м’яз ( m. omohyoideus ) ( 9, 15 )
— довгий і тонкий м’яз, має два черевця (верхнє і нижнє), що з’єднані сухожилком
Починається нижнім черевцем від верхнього краю лопатки і прямує уздовж бічної поверхні шиї догори та наперед під грудинно-ключично-соскоподібним м’язом.
Прикріплюється верхнім черевцем до тіла під’язикової кістки.
Функції:
Грудинно-щитоподібний м’яз ( m. sternothyreoideus )
Розташований під грудинно-під’язиковим м’язом (24).
Починається від рукоятки грудини та хряща першого ребра і прямує догори.
Прикріплюється до щитоподібного хряща гортані.
Функції:
Щито-під’язиковий м’яз ( m. thyrohyoideus ) ( 10 )
короткий і широкий м’яз, що є ніби продовженням догори грудинно-щитоподібного м’яза
Починається від щитоподібного хряща гортані, звідки піднімається догори.
Прикріплюється до тіла й великого ріжка під’язикової кістки.
Функції: