125 Кібербезпека / 4 Курс / 4.1_Основи охорони праці / БЖД і ООП Екзамен

45. Умови безпеки при організації роботи з радіоактивними речовинами.

Усі роботи з радіоактивними речовинами (РР) та іншими джерелами РВ (радіоактивного випромінювання) мають бути організовані таким чином, щоб забезпечувалася радіаційна безпека персоналу і населення, а також охорона навколишнього середовища від радіоактивного забруднення. Вимоги, що забезпечують радіаційну безпеку таких робіт, викладені в "Основних санітарних правилах роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами РВ ОСП-72/87". Це вимоги до розміщення установок; організації робіт і робочих місць; одержання, обліку, зберігання і перевезення джерел РВ; вентиляції, пилогазоочищення, опалення, водопостачання і каналізації; зберігання, видалення і знешкодження радіоактивних відходів.

Установи, приміщення й установки для роботи з джерелами РВ до початку їх експлуатації мають бути прийняті компетентною комісією на підставі акта приймання. Місцеві органи Держсаннагляду оформляють на термін до трьох років санітарний паспорт установи, що дає право зберігання і проведення робіт із джерелами РВ. Адміністрація установи:

•визначає перелік осіб для роботи з джерелами РВ;

•розробляє правила внутрішнього розпорядку, інструкцію з радіаційної безпеки, інструкцію з попередження і ліквідації аварій;

•навчає й інструктує працівників;

•періодично перевіряє знання правил ведення робіт і чинних інструкцій;

•призначає відповідальних за радіаційний контроль і безпеку;

•організовує обов'язковий медичний контроль при прийнятті на роботу і періодичні медогляди.

В інструкції з радіаційної безпеки викладаються порядок проведення робіт; облік зберігання і видачі джерел РВ; скидання і видалення радіоактивних відходів; стан приміщень; заходи особистої профілактики; організація проведення радіаційного контролю.

46. Засоби колективного та індивідуального захисту від іонізуючих випромінювань. Дозиметричний контроль.

До технічних заходів та засобів захисту від іонізуючого випромінювання належать: застосування автоматизованого устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів, що оснащені спеціальними маніпуляторами, які копіюють рухи рук людини; встановлення захисних екранів.

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають: забезпечення чистоти приміщень, включаючи щоденне вологе прибирання; улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше п'ятиразовим повітрообміном; дотримання норм особистої гігієни, застосування засобів індивідуального захисту.

До лікувально-профілактичних заходів належать: попередній та періодичні медогляди осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів праці та відпочинку; використання радіопротекторів - хімічних речовин, що підвищують стійкість організму до іонізуючого опромінення.

Захист працівника від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання досягається шляхом:

-зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної величини ("захист кількістю");

-збільшення відстані між джерелом випромінювання та працівником

("захист відстанню");

-зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання ("захист часом");

-встановлення між джерелом випромінювання та працівником захисного екрана ("захист екраном").

47. Джерела ЕМП, їх класифікація за частотними діапазонами. Зони індукції та випромінювання.

Інтенсивний розвиток електроніки (рис . 3 . 32), радіота комп'ютерної техніки викликав забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями. Джерела електромагнітних полів (ЕМП) можуть бути природного та антропогенного характеру

Штучними джерелами випромінювань є потужні радіотелевізійні, радіолокаційні станції, станції мобільного зв'язку, недосконалі комп'ютери, високовольтні лінії електрозв'язку, електротранспорт, електростанції й підстанції, промислові установки високочастотного нагріву, вимірювальні прилади, мікрохвильові печі, телевізори, електроплити, праски, холодильники, а також будь-які елементи, що підключені до мережі

До природних джерел належать: Земля, Сонце, Космос . Електричне поле Землі має середню напруженість Е = 130 н/м . Менша напруженість у полюсів, більша - у екватора Ці величини змінюються під впливом сонячної активності, енергії космічних випромінювань До цих вічно існуючих полів і випромінювань адаптувалося усе живе

Електромагнітні випромінювання антропогенного походження розглядають як один з різновидів енергетичних забруднювачів, тому що вони негативно впливають на організм людини, на інші живі організми та здійснюють шкідливий вплив на екологічні системи ЕМП мають енергію і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних хвиль є довжина хвилі, частота коливань, швидкість поширення Мірою вимірювання забруднення електромагнітними полями є напруженість (В/м)

Частота коливань визначається в герцах (Гц) . Класифікація електромагнітних випромінювань за частотою:

-низькочастотні випромінювання (НЧ): 0,003 Гц-30 кГц;

-радіохвилі високочастотного (ВЧ) діапазону: 30 кГц-

300 МГц;

-радіохвилі ультрависокочастотного діапазону (УВЧ): 30300 МГц;

-надвисокочастотні СВЧ: 300 МГц-300 ГГц

48. Шкідлива дія ЕМП на організм людини. Нормування ЕМП.

Внаслідок дії ЕМП можливі як гострі, так і хронічні ураження, порушення в системах і органах, функціональні зміни в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем.

Зазвичай зміни діяльності нервової та серцево-судинної систем зворотні, і хоча вони накопичуються і посилюються з часом, але, в разі невеликої інтенсивності ЕМП, зменшуються та зникають за припинення його впливу. Тривалий та інтенсивний вплив ЕМП призводить до стійких порушень і захворювань.

ЕМП низькочастотного діапазону (промислової частоти 50 Гц) викликають у працюючих порушення функціонального стану центральної нервової системи, серцево-судинної системи, спостерігається підвищена втомленість, млявість, зниження точності робочих рухів, зміна кров’яного тиску і пульсу, аритмія, головний біль.

Нормування ЕМП проводиться у відповідності з ГОСТ 12.1.006-84 „Электромагнитные поля радиочастот”. Цей ГОСТ розповсюджується на ЕМП в діапазоні частот 60 кГц – до 300 ГГц і встановлює гранично допустимі значення напруженості і щільності потоку енергії ЕМП на робочому місці персоналу, який обслуговує установки, які випромінюють енергію ЕМП, а також методи контролю і основні способи та засоби захисту.

49. Санітарно-гігієнічна класифікація та основні характеристики машинобудівних підприємств. Санітарно-захисна зона.

Санітарно-захисна зона — територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів. Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже саме тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар'єрів від виробничого пилу, газів, шуму.

50. Вибір і розрахунок ділянки для промислового підприємства. ,,Роза вітрів”.

Виробничі будівлі та споруди, як правило, розташовують за ходом виробничого процесу. При цьому їх слід групувати з урахуванням спільності санітарних та протипожежних вимог, а також з урахуванням споживання електроенергії, руху транспортних та людських потоків.

Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розмір санітарнозахисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосереджені) викиди через труби і шахти; розосереджені — через ліхтарі промислових споруд; неорганізовані — відкриті склади та підвали, місця завантаження, місця для збереження промислових відходів.

Для підприємств, що є джерелами забруднення атмосфери промисловими викидами (залежно від потужності, умов здійснення технологічного процесу, кількісного та якісного складу шкідливих виділень тощо),

встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: І клас — 1000 м, II клас — 500 м, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.

52. Вимоги безпеки, які ставляться до конструкції та обладнання у відповідності з ГОСТ, ДНАОП, НПАОП.

Радикальним методом забезпечення безпеки є механізація, автоматизація та дистанційне керування виробничими процесами. Основною метою цих методів поряд із забезпеченням безпеки є підвищення продуктивності праці, звільнення людини від виконання важких і трудомістких операцій.

Ефективним засобом зниження травматизму на тяжких і малопродуктивних роботах є механізація виробничих процесів. У промисловості нараховується десятки тисяч механізованих і автоматизованих поточних ліній, велика кількість комплексно механізованих і автоматизованих дільниць, цехів і виробництв. Існує велика кількість систем машин і обладнання, автоматичних маніпуляторів з програмним управлінням та промислових роботів, що дає можливість виключити ручну і монотонну працю, особливо в тяжких та шкідливих для людини умовах.

Автоматизація і механізація дозволяє у складних умовах в значній мірі знизити рівень виробничого травматизму і професійних захворювань. При впровадженні механізації відбувається полегшення праці тих людей, яких замінили машини..

Автоматизація виробничих процесів являє собою вищу форму механізації. Комплексна автоматизація передбачає повну ізоляцію людини від будь-яких операцій виробничого циклу. Робітник може знаходитись на безпечній відстані від агрегатів.

Ідеальним у виробничій діяльності має бути оптимальне узгодження фізіологічних і психологічних особливостей оператора з технологічним процесом.

Зневага або неврахування вказаного може призвести до аварій, травматизму, професійних психічних захворювань. Безпечна експлуатація автоматизованих систем досягається різними методами, особливо за рахунок використання захисних пристроїв і винесення робочих операцій із небезпечної зони.

Автоматизація тих чи інших технологічних процесів залежить від характеру і конкретних умов виробництва, ступеня його трудомісткості.

Технологічні процеси при комплексній автоматизації послідовно виконуються на автоматичній лінії без фізичного втручання людини.

Високі швидкості сучасних механізмів настільки ускладнюють управління технологічним обладнанням і технологічними процесами, що психофізіологічні можливості людини неспроможні достатньо швидко і адекватно реагувати на обставини, що складаються.

Безмежно розширює можливості людини впровадження електронної техніки, що дає можливість створювати машини для управління іншими машинами, а також машини, які замінюють людину.

53. Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні, захисні, блокувальні, сигнальні та запобіжні пристрої, їх схеми.

Небезпечною зоною називається простір, в якому можливе виникнення небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

До небезпечних відносяться зони, розташовані поряд з не огородженим перепадами по висоті, неізольованими струмоведучими частинами електрообладнання, переміщаються знаряддями лову, машинами, їх частинами і працюючими органами. Небезпечними зонами вважаються також місця, в яких виробляються або зберігаються шкідливі речовини в концентраціях вище гранично допустимих, шкідливі випромінювання та місця, над якими переміщуються вантажі, у яких шум перевищує гранично допустимі норми. Небезпечні зони виникають також при руйнуванні тих чи інших конструкцій.

Нестаціонарний небезпечні зони звичайно виникають під дією безлічі змінюються небезпечних факторів, передбачити які не завжди вдається. Встановити їх дію можливо тільки при ретельному вивченні обставин, за яких ця зона утворилася. Для визначення просторової протяжності небезпечні зони попередньо визначаються її габаритні розміри на основі монографічного і топографічного аналізу небезпечних і травматичних ситуацій. Ступінь небезпеки і її показник навіть у межах однієї зони не є величиною постійною в часі, тому що зовнішні фактори періодично змінюються. Залежно від якості зовнішніх факторів і частоти їх ступеня.

Для профілактики нещасних випадків у небезпечних зонах доцільна

реалізація нижче наступних заходів:

I). Пристрій запобіжних і захисних пристосувань, блокувань, які дублюють засобів безпеки на виробничому обладнанні.

а) огородження небезпечних зон - рухомих частин машин і механізмів, зон виділення відлітали частинок відпрацьованого матеріалу, струмоведучих частин електроустаткування, зон високих температур, шкідливих випромінювань, зон, небезпечних щодо вибуху, люків і інших прийомів, що працюють майданчиків, розташованих на висоті,

б) запобіжні пристрої: від механічних перевантажень - фрикційні і пружинні муфти, шпильки, штифти тощо, - від перевищення тиску (запобіжні й редукційні клапани, регулятори тиску тощо), від температурних перенапруг (автоматичні прилади, регулюють температуру), від переміщення рухомих частин за встановлені межі (обмежувачі ходу, автоматичні вимикачі підйому і т.п.), від займання та вибуху різних речовин (гідравлічні затвори), від перенапруги електричного струму.

II). Удосконалення відповідно до правил електробезпеки різних пристосувань для автоматичного захисного відключення трансформаторних установок, камер, підстанцій, ліній ел. передач, систем.

III). Установка пускових приладів і пристрій пристосувань з необхідними блокуваннями та сигналізацією автоматичного або дистанційного керування різними двигунами, агрегатами, машинами для якнайшвидшої їх зупинки з метою забезпечення безпеки працюючих.

YI). Установка приладів контролю статичного електрики, вимірювання опору ізоляції, контролю вибухонебезпечної і газо-насиченого середовища.

Y). Пристрій і удосконалення засобів сигналізації з метою вдосконалення безпеки працюють на машинах і механізмах внутрішньозаводського транспорту, на шляхах руху транспортних засобів, на вантажопідйомних пристроях, на агрегатах і обладнанні при досягненні гранично-допустимих параметрів в процесі виробництва, в холодильних камерах, в трюмах і т.д., для швидкого зв'язку між людьми, які перебувають в роз'єднаних приміщеннях і відсіках.

YI). Установка засобів телевізійного і радіоуправління технологічними процесами, підйомними і транспортними пристроями, якщо це викликається вимогами безпеки.

YII). Приведення у відповідність до вимог правил безпеки парових, водяних, кислотних і інших виробничих приміщень в тому числі забарвлення і маркування із сигнально попереджають і розпізнавальні кольори.

огороджувальні та запобіжні пристрої