- •Частина 1 метрологія Розділ 1. Сутність і зміст метрології
- •1.1. Метрологія – наука про вимірювання
- •1.2. Основні етапи розвитку метрології
- •1.3. Основні поняття і визначення
- •1.4. Міжнародна система одиниць фізичних величин
- •1.5. Загальні поняття про технічні вимірювання
- •Установлення припустимих помилок (погрішностей) результатів вимірювання і меж, за які вони не повинні виходити при заданій імовірності.
- •Розділ 2. Засоби вимірювань
- •2.1. Види засобів вимірювань
- •2.2. Метрологічні характеристики засобів вимірювання
- •2.3. Статистична характеристика вимірюваної величини
- •2.4. Еталони, їхня класифікація і види
- •Перспективи розвитку еталонів
- •Розділ 3. Метрологічна служба україни
- •3.1. Задачі метрологічної служби України
- •3.2. Державна метрологічна служба України
- •3.3. Відомча метрологічна служба
- •3.4. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •3.4.1. Задачі державного метрологічного контролю і нагляду
- •3.4.2. Права й обов'язки державного інспектора
- •3.4.3. Відповідальність за порушення метрологічних правил
- •3.5. Державні випробування і повірка засобів вимірювальної техніки
- •3.6. Метрологічне забезпечення підготовки виробництва
- •3.7. Метрологічне забезпечення й атестація нестандартизованих засобів вимірювання
- •3.8. Європейське і міжнародне співробітництво України в області метрології
- •Частина 2 стандартизація
- •4.1. Основні відомості
- •4.2. Нормативні документи зі стандартизації і види стандартів
- •Закон "Про стандартизацію" дає наступні визначення нормативного документа.
- •4.3. Особливості застосування нормативних документів і характер їхніх вимог
- •4.4. Системи стандартів
- •5.1. Державна служба стандартизації
- •5.2. Відомча (галузева) служба стандартизації
- •5.3. Порядок упровадження стандартів
- •5.4. Державний нагляд за дотриманням стандартів
- •5.5. Нормоконтроль технічної документації
- •5.6. Порядок розробки, побудови, викладання й оформлення технічних умов
- •Частина 3 сертифікація Розділ 7. Сутність і зміст сертифікації
- •7.1. Основні поняття
- •7.2. Система сертифікації України
- •7.3. Законодавча і нормативна основа сертифікації
- •7.4. Організаційна структура і види діяльності УкрСепро
- •7.5. Основні функції структурних підрозділів і осіб Системи
- •7.6. Вимоги до органів з сертифікації й випробувальних
- •8.1. Вимоги до нормативних документів на продукцію, що сертифікується
- •8.2. Вимоги до організації контролю за виготовленням і випуском продукції
- •8.3. Порядок атестації виробництва і технічний нагляд за ним
- •9.1. Загальні правила проведення сертифікації
- •9.2. Особливості сертифікації харчової продукції і продовольчої сировини
- •9.3. Порядок проведення робіт із сертифікації продукції
- •9.4. Сертифікація послуг
- •9.5. Сертифікація продукції іноземного виробництва
- •9.6. Міжнародна сертифікація харчових продуктів
- •9.7. Штрихове кодування
- •Частина 4 управління якістю Розділ 10. Якість як об'єкт управління
- •10.1. Поняття якості
- •10.2. Основні чинники, що впливають на якість
- •10.3. Еволюція якості і систем управління якістю
- •Розділ 11. Розвиток систем управління
- •11.1. Вітчизняні системи управління якістю радянського періоду
- •11.2. Особливості зарубіжних систем управління якістю
- •11.3. Міжнародні стандарти на системи управління якістю
- •11.4. Сучасна філософія управління якістю
- •Список використаної літератури
- •Навчальне видання
- •Метрологія, стандартизація, сертифікація і управління якістю Навчальний посібник
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-45; 97-60-50
2.2. Метрологічні характеристики засобів вимірювання
Метрологічна характеристика засобу вимірювання – це характеристика однієї з властивостей засобу вимірювання, які впливають на результат вимірювання або його погрішність.
Основними метрологічними характеристиками є: діапазон вимірювання (або показання) і різні складові погрішності засобу вимірювання. Для кожного типу засобів вимірювання установлюють свої метрологічні характеристики. (Наприклад, діапазон вимірювання, діапазон показання, номінальне значення міри, дійсне значення міри, погрішність засобу вимірювання або її складові, нестабільність (стабільність), варіація показання, поріг чутливості, коефіцієнт перетворення й ін.)
Метрологічні характеристики, що установлюються нормативними документами, називаються нормованими метрологічними характеристиками, а ті, що визначаються експериментально – дійсними метрологічними характеристиками.
Діапазон показання – це область значень шкали приладу, обмежена кінцевим і початковим значеннями шкали.
Діапазон вимірювання – це область значень вимірюваної величини, для якої нормуються припустимі помилки приладу. Межа вимірювання – це найбільше і найменше значення діапазону вимірювання.
Варіація показання вимірювального приладу – різниця між двома показаннями приладу, коли одне і теж значення вимірюваної величини досягається внаслідок її збільшення або її зменшення.
Стабільність засобу вимірювання – це здатність засобу вимірювання зберігати свої метрологічні характеристики в заданих границях протягом заданого інтервалу часу
Номінальне значення міри – значення величини, приписане мірі або партії мір при виготовленні (наприклад, гиря з номінальним значенням 1 кг).
Дійсне значення міри – дійсне значення величини, відтворене і збережене мірою. Воно знаходиться шляхом звірення міри з більш точним засобом вимірювання. (Наприклад, Державний еталон – платино-іридієва гиря з номінальним значенням маси 1 кг після звірення з Міжнародним еталоном одержала значення 1,000000087 кг – на 87 мкг більше).
Поріг чутливості засобу вимірювання – найменша зміна вимірюваної величини, що викликає помітну зміну вихідного сигналу засобу вимірювання. Наприклад, якщо найменша зміна маси, що викликає помітне переміщення стрілки ваг, складає 10 мг, то поріг чутливості ваг дорівнює 10 мг.
Чутливість засобу вимірювання – відношення зміни вихідного сигналу до спричиненої ним зміни вимірюваної величини. Розрізняють абсолютну чутливість: і відносну чутливість : , де l – вихідний сигнал, x - вимірювана величина (вхідний сигнал).
Клас точності засобу вимірювання – це узагальнена характеристика, яка обумовлена межами припустимих основних і додаткових погрішностей, а також іншими властивостями засобів вимірювання, що впливають на точність, значення яких встановлюють у стандартах на окремі види засобів вимірювання. Клас точності звичайно позначають числом. Клас точності засобу вимірювання конкретного типу встановлюють у стандартах технічних вимог (умов). Для кожного класу точності встановлюють конкретні вимоги до метрологічних характеристик, що у сукупності встановлюють рівень точності засобів вимірювання даного класу точності.
За метрологічним призначенням засоби вимірювання поділяють на два види - робочі засоби вимірювання і еталони. Робочі засоби вимірювання застосовують для визначення параметрів (характеристик) технічних пристроїв, технологічних процесів, навколишнього середовища й ін. Робочі засоби можуть бути лабораторними (для наукових досліджень), виробничими (для забезпечення і контролю заданих характеристик технологічних процесів), польовими (для літаків, автомобілів, судів і т.п.). Кожний з цих видів робочих засобів відрізняється особливими показниками. Так, лабораторні засоби вимірювання - самі точні і чуттєві, а їхні показання характеризуються високою стабільністю. Виробничі мають стійкість до впливів різних факторів виробничого процесу: температури, вологості, вібрації і т.п., що може позначитися на вірогідності і точності показань приладів. Польові працюють в умовах зовнішніх впливів, що постійно змінюються в широких межах.