Розрахунок оборотних активів на прикладі одного з підприємств м. Рівне на 2007 рік (тис. Грн.)

Показники	2004	2005	2006	2005/ 2004 %	2006/ 2004 %	СТР	Сер. Значення	Прогн. Значен- ня 2007р.
1. Оборотні активи:	725,8	913,9	1390	125,9	152,1	139	1009,9	1403,82
1.1. Виробничі запаси	37,60	39,90	60,30	106,12	151,13	128,6	45,93	59,08
1.2. Дебітор. заборгов. за товари, роботи, послуги	179,10	220,0	470,6	122,84	213,91	168,4	289,90	488,11
1.3. Інша оточна дебітор.заборгов.	1,20	0,00	0,00	0,00	0,00	0	0,40	0,00
1.4. Грошові кошти та їх еквіваленти	134,30	188,5	315,4	140,36	167,32	153,8	212,73	327,27
1.5. Інші оборотні активи	5,30	5,90	5,00	111,32	84,75	98,03	5,40	5,29
Коеф. абс. ліквід.	0,329	0,391	0,353	118,84	90,28	104,6	0,36	0,37
Коеф. Швид. Лік від.	1,686	1,814	1,487	107,59	81,97	94,78	1,66	1,58
Коеф. заг. ліквід.	1,778	1,896	1,554	106,64	81,96	94,3	1,74	1,64

В табл.3 прогнозні значення були отримані за допомогою екстраполяції. Як відомо, екстраполяція – це метод визначення кількісних характеристик явищ, які не спостерігалися, шляхом розповсюдження на них попередніх розрахунків. Екстраполяцію можна здійснити як на майбутнє (перспективна екстраполяція), так і в минуле (ретроспективна екстраполяція).

Перспективний аналіз оборотних активів, результати якого відображені в таблиці 3 дає можливість підприємству визначити свій фінансово-господарський стан у майбутньому. На основі з наших розрахунків, видно, що обсяг оборотних активів на підприємстві зросте до 1403,82 тисяч гривень, а виробничі запаси зменшаться до 59,08 тисяч гривень, це свідчить про те, що товари не залежуються на складах, а реалізовуються на ринку. Очікується також зростання дебіторської заборгованості до 488,11 тисяч гривень, що позитивно вплине на розширення виробничо-господарської діяльності підприємства, оскільки з’являються нові покупці продукції. Підтвердженням цього факту є також збільшення грошових коштів до 327,27 тисяч гривень.

Орієнтація вітчизняної економіки на ринкові відносини, корінна зміна інтересів господарюючих суб’єктів викликають необхідність вирішення принципово нових економічних підходів. Ці проблеми пов’язані з аналізом ринку, складанням прогнозів розвитку кон’юнктури, аналітичним обґрунтуванням бізнес-планів. Традиційний методичний арсенал економічного аналізу у вирішенні цих завдань є безсилим і обмеженим. Тому методична база економічного аналізу потребує певного розширення та доповнення. Суттєво важливим з цієї точки зору є застосування економіко-математичних методів і моделей.

Широке використання математичних методів є важливим напрямком удосконалення управлінського аналізу, внаслідок чого підвищується ефективність управлінської діяльності підприємства і його підрозділів за рахунок скорочення термінів їх проведення, глибшого аналізу впливу факторів на результати комерційної діяльності, заміни наближених і спрощених розрахунків більш точними обчисленнями, постановки і рішення нових багатомірних завдань аналізу. Застосування економіко-математичних методів моделювання мало місце й у вітчизняній аналітичній практиці. Зразком можуть бути моделі оптимізації обсягів виробництва, прибутку, витрат, а також аналіз беззбитковості підприємства з точки зору вивчення постійних і змінних витрат. Але, маючи багатий вітчизняний досвід моделювання запасів, не було спроб застосувати їх в управлінні товарно-матеріальними запасами.

Для ефективного управління активами підприємства доцільно користуватися базовими моделями, які розроблені наукою управління. Так, наприклад, моделлю управління запасами необхідно користуватися для визначення часу розміщення замовлень на ресурси і маси готової продукції на складах. Головна мета цієї моделі – зведення до мінімуму негативного впливу нагромаджених запасів, що знаходить свій вираз у певних витратах. Ці витрати можуть бути трьох видів: на розміщення замовлень, на зберігання, а також втрати, що викликані недостатнім рівнем запасів. Модель лінійного програмування застосовують для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб [4].

Найпоширенішим методом ухвалення рішень виступає економічний аналіз оборотних активів, що охоплює майже всі методи оцінки витрат і економічних переваг, а також рентабельності господарської діяльності підприємства. Типова економічна модель основана на аналізі беззбитковості. Знаходження точки беззбитковості дає значний ефект та обсяг корисної інформації. Зіставляючи величину точки беззбитковості та оцінку обсягу продажів, менеджер в змозі визначити майбутню прибутковість проекту, орієнтовний рівень ризику [5].

Таким чином, в результаті нашого дослідження можна зробити наступні висновки:

По-перше, система комплексного економічного аналізу активів передбачає застосування різних його видів. Ретроспективний аналіз виконується за звітний період і дає можливість глибше вивчати всі параметри діяльності підприємства, інформаційною базою якою є дані фінансової звітності. При цьому використовуються традиційні методи аналізу: порівняння; групування; деталізації; елімінування.

По-друге, ретроспективний аналіз виконаний на підставі абсолютних величин, повинен доповнюватись процентним аналізом, який ґрунтується на основі відносних величин, що дає змогу підвищити наочність змін показників, які досліджувались за період спостереження.

По-третє, при проведенні факторного аналізу необхідно використовувати відповідні методи елімінування: метод ланцюгових підстановок; метод абсолютних різниць. А при проведенні параметричного аналізу активів доцільно застосовувати коефіцієнти: ліквідності – загальної, швидкої, абсолютної; коефіцієнт фінансової незалежності; коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт ділової активності.

По-четверте, результати ретроспективного аналізу потрібно доповнювати аналітичними розрахунками перспективного характеру. Перспективний аналіз пов’язаний з вивченням майбутніх фінансових позицій підприємства.

По-п’яте, крім традиційних методів економічного аналізу доцільно використовувати економіко-математичні методи аналізу. Управління запасами успішно вирішується методами лінійного програмування, найпоширенішим з яких є симплексний метод, що дає змогу з одного боку, визначити оптимальний асортимент продукції, а з іншого – забезпечує максимальний прибуток при заданих ресурсних обмеженнях.

1.Бланк И.А. Финансовый менеджмент. - К.: «Ника-Центр Ильга», 2000. – 528 с. 2. Ван Хорн. Основы управления финансами М.: Финансы и статистика, 1996.-799с. 3. Калабухова С.В. Основні напрямки управлінського аналізу оборотного капіталу. - Донецьк, 1998.-с.48. 4. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности.-М.: Финансы и статистика, 1997. – 512 с. 5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. – Мн: Новое знание, 1999. – 688 с. 6. Фатхутдинова Р.А. Производственный менеджмент.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

345