Наведені результати дослідження надають можливість господарюючим суб’єктам підвищити ефективність підприємницької діяльності, шляхом використання різних методів аналізу.

The main results of our analysis allow the enterprises of small business to control the bankrolls, which positively affects upon their financial position in modern conditions of management.

Враховуючи місце економічного аналізу в системі управління, потрібно зазначити, що він є найважливішою складовою частиною прийняття управлінських рішень. У зв’язку з цим зростає роль одного з найважливіших завдань аналізу – забезпечення ефективності роботи підприємства за даних умов господарювання.

Виходячи з цього економічний аналіз поділяється на ретроспективний, оперативний та прогнозний.

Ретроспективний аналіз здійснюється на основі даних за звітний період (квартал, рік). Він дає змогу повніше проаналізувати результати господарської діяльності підприємства за попередні роки, оскільки ґрунтується на завершених результатах фінансового обліку та звітності, доповнених даними управлінського обліку.

Становлення ринку та процеси його здійснення ґрунтуються на проведені оперативного економічного аналізу. Виникнення та широкий розвиток таких атрибутів ринкової економіки як приватна власність, інфляція, фінансова криза, економічний ризик вимагають нового методичного підходу до проведення оперативного економічного аналізу діяльності підприємств.

Найважливішою статтею «Бізнес-плану» є прогнозований обсяг продажу. Цей прогноз може бути визначений за результатами прогнозного (перспективного) аналізу внутрішньої та зовнішньої інформації. Після складання основних прогнозів господарської діяльності підприємства та обсягів продажу визначають ринкову ціну та очікуване ставлення покупців до продукції.

Проблеми аналізу господарської діяльності підприємства розглядаються багатьма вітчизняними вченими зокрема це І.І. Бланк, Б.Є. Грабовецький, В.М. Івахненко, П.Я. Попович, В.С. Рудницький, М.Г. Чумаченко, І.Д. Фаріон, С.І. Шкарабан. та інші. Серед зарубіжних авторів згадані питання розглядались у наукових працях М.І. Баканова, І.Т. Балабанова, В.В. Ковальова, М.Н. Крейніної, Р.С. Сайфуліна, А.Д. Шеремета та інших.

Вище згадані вчені-економісти розробили значне число методик, пов’язаних з аналізом господарської діяльності підприємства. Нараз триває процес удосконалення існуючих методик та розробка нових, які стосуються оборотних активів, ефективності інвестування, фінансових стратегій тощо.

Особливістю розроблених та застосовуваних методик аналізу є те, що вони не забезпечують достатньої взаємоузгодженості динаміки та рівнів фінансових показників та коефіцієнтів, що орієнтовані на аналітичну роботу підприємства. Окрім того, вони слабо пристосовані для застосування у поточному фінансовому управлінні, оскільки базуються тільки на ретроспективних даних фінансової звітності. Хоча в умовах автоматизованого інформаційного середовища уможливлюється моніторинг майнового стану; ліквідності; платоспроможності; фінансової стійкості; ділової активності за будь-який період часу.

З врахуванням вищевикладеного у статті визначені та вирішуються наступні завдання:

1. проаналізувати найбільш поширені методи аналізу, що використовуються для управління діяльності підприємства;

2. використавши прийоми перспективного аналізу визначити залежність оборотних активів від обсягів реалізації продукції одного з господарських товариств м. Рівне;

3. на основі одержаних результатів визначити місце економічного аналізу в системі управління діяльністю підприємства.

Проведені дослідження свідчать, що для ефективного управління господарською діяльністю підприємства, доцільно застосовувати ретроспективний аналіз, який здійснюється в декілька етапів.

На першому етапі розглядається структура та динаміка активів підприємства, темпи їх зміни зіставляються з темпами зміни обсягу реалізації продукції, вивчається динаміка питомої ваги різних видів активів в структурі майна товариства.

На другому етапі вивчається динаміка активів в розрізі основних видів-запасів, сировини, матеріалів, готової продукції, дебіторської заборгованості, залишків грошових активів. Аналіз складу активів дає можливість оцінити їх ліквідність.

На третьому етапі оцінюється оборотність активів на основі розрахунку показників (тривалість обороту, коефіцієнт оборотності), а також здійснюється перевірка фактичних залишків активів їх обґрунтованій потребі на майбутній період.

Після вивчення структури і динаміки активів в цілому проводиться аналіз кожної статті активів [1].

Так, наприклад, аналіз запасів також здійснюється в декілька етапів:

На першому етапі оцінюється обсяг загальної величини запасів товарно-матеріальних цінностей, питома вага в загальному обсязі оборотних активів. Потім вивчається стан і структура запасів в розрізі видів і основних груп. Перевіряється відповідність фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей їх обґрунтованій потребі. Розмір запасів може визначатися різними методами. Серед них: метод прямого розрахунку, модель економічного обґрунтування розміру замовлення та інші методи [2].

Далі оцінюється ефективність використання різних видів запасів і їх обсягу в цілому, яка характеризується показниками їх оборотності та вивчається обсяг і структура затрат, пов’язаних з обслуговуванням запасів.

Аналіз дебіторської заборгованості відбувається в такій послідовності:

1. Оцінюється обсяг дебіторської заборгованості та його динаміка, визначається частка дебіторської заборгованості в оборотних активах.

2. Вивчається склад дебіторської заборгованості по передбачених строках погашення. У процесі аналізу виділяють нормальну дебіторську заборгованість (період інкасації якої ще не наступив) і прострочену (строк інкасації якої вже порушено).

3. Визначається сума збитку підприємства від несвоєчасної оплати рахунків дебіторами, тобто, знецінення через інфляцію, або альтернативні варіанти використання даної суми.

4. Вивчаються можливості переводу дебіторської заборгованості в інші форми оборотних активів. Оцінюється використання різних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

Загальний структурно-динамічний аналіз активів з метою більшої деталізації потрібно доповнити факторним та параметричним аналізами. В економічних дослідженнях під фактором розуміють рушійну силу, що викликає позитивну чи негативну зміни стану об’єкта та показника, який його відображає. Причини – це явища, які глибше, ніж фактори розкривають зміни, що виникають в складі показників діяльності господарських товариств.

Якщо на показник, що аналізується, впливає значна кількість факторів, то потрібно встановити окремий вплив кожного з них, з цією метою використовується спеціальний метод – елімінування. Сутність цього методу полягає в тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів.

У багатьох випадках результати ретроспективного аналізу доцільно доповнити даними у вигляді питомих ваг або процентних відношень окремих компонентів. Цей аналіз дозволяє аналітику зазирнути в середину погіршення чи поліпшення фінансового стану господарського товариства. І хоча таке уявлення складається також при факторному та параметричному аналізі, однак більш глибше розуміння тенденцій можливе лише при процентному аналізі, коли розглядаються відносні показники. Проведення процентного аналізу спрощується, якщо використовувати відповідну комп’ютерну програму [3]. Для ілюстрації результатів проведеного процентного аналізу розглянемо дані табл. 1.

Дані аналітичної табл. 1 показують, що оборотні активи у процентному відношенні з року в рік зростають. В основному це відбулось за рахунок зростання дебіторської заборгованості за товари і послуги, та збільшення надходжень грошових коштів, так в 2006 році порівняно з 2004 роком дебіторська заборгованість зросла на 162,8%, а надходження грошових коштів за цей же період - на 134,8%.

Таблиця 1