Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Прородничий коледж

Звіт

з навчальної практики

Виконав:

студент групи ЕЛК-11

Луцишин П.П

Перевірив:

вик.Дзіковський В.Є

Львів - 2012

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . .

Розділ 1. Командний інтерпретатор Windows cmd . . .

1.1. Ознайомлення з інтерпретатором cmd . . . .

1.2. Основні команди інтерпретатора cmd . . . .

1.3 Довідкова система інтерпретатора cmd . . . .

Розділ 2. Ознайомлення з мовою програмування С++ . .

2.1. Історія розвитку мови програмування С++ . . .

2.2. ООП . . . . . . . . . .

2.3 Типи даних та основні команди мови С++ . . . .

2.4. Класи ,об’єкти, методи в мові С++ . . . . .

Розділ 3. Ознайомлення з R-, L-. C- елементами . . .

3.1. Вимірювання параметрів резисторів . . . . .

3.2. Вимірювання параметрів конденсаторів . . . .

3.3 Вимірювання параметрів котушок індуктивності . . .

Розділ 4. Вимірювальні прилади та їх характеристика .

4.1. Генератор звукових сигналів . . . . . .

4.2. Мультиметр MY-65. . . . . . . . .

4.3. RLC-метр Е 7-12 . . . . . . . .

4.4. Осцилограф С1-68. . . . . . . . .

Висновки . . . . . . . . . .

Література . . . . . . . . . .

Вступ Розділ 1

1.1 Ознайомлення з інтерпритатором cmd

Командний інтерпретатор — програма, яка забезпечує взаємодію користувача з операційною системою.

Командний інтерпретатор звичайно підтримує командний рядок, змінні оточення, історію виконаних команд, власні конфігураційні файли. Основне призначення командного інтерпретатора полягає в виконанні команд користувача.

Командний інтерпретатор одночасно є середовищем програмування.

В операційній системі Windows, як і в інших операційних системах, інтерактивні (набираються з клавіатури і відразу ж виконуються) команди виконуються за допомогою так званого командного інтерпретатора, інакше званого командним процесором або оболонкою командного рядка (command shell). Командний інтерпретатор або оболонка командного рядка - це програма, яка, перебуваючи в оперативній пам'яті, зчитує набираються вами команди і обробляє їх. У Windows 9x, як і в MS-DOS, командний інтерпретатор за замовчуванням був представлений виконуваним файлом command.com. Починаючи з версії Windows NT, в операційній системі реалізований інтерпретатор команд Cmd.exe, що володіє набагато більш потужними можливостями.

1.2Основні команди інтерпритатора cmd

Chdir Висновок імені або зміна поточного каталогу.

Cmd Запуск нової копії інтерпретатора команд Windows XP.

Color Установка квітів за замовчуванням для тексту і фону в текстових вікнах.

Command Запуск ще одного примірника інтерпретатора команд MS-DOS.

Copy Копіювання одного або декількох файлів в інше місце.

Dir Висновок списку файлів і підкаталогів із зазначеного каталогу.

Echo Висновок на екран повідомлення або завдання режиму виведення на екран повідомлень команд

Exit Завершує програму CMD.EXE (інтерпретатор команд) або поточний пакетний файл-сценарій.

Find Пошук заданої рядки тексту у файлі або декількох файлах.

For Запуск деякої команди для кожного файлу з заданої множини.

Help Служить для перегляду описів системних (тобто не мережевих) команд

More Послідовний виведення даних по частинах розміром в один екран.

Move Переміщення файлів і перейменування файлів і папок

Sort Зчитує вхідні дані, сортує їх.

Xcopy Копіює файли і каталоги, включаючи підкаталоги.

1.3 Довідкова система інтерпритатора cmd

Довідкова система інтерпритатора cmd викликається за допомогою команди Help.За допомогою неї висвітлюється у командній стрічці список усіх команд які можна використовувати.

Щоб подивитися для чого використовується та чи інша команда,які ключі команда використовує потрібно набрати:

Help назва команди (наприклад Help for).

Розділ 2

2.1 Історія розвитку мови програмування С++

Історія розвитку мови програмування С++ містить такі ключові події:[2]

квітень 1979 — початок роботи над Cі з класами (C with Classes)

жовтень 1979 — робоча версія Cі з класами (Cpre)

серпень 1983 — C++ вперше використовується в Bell Labs

1984 — назва C++

лютий 1985 — перший зовнішній випуск C++ — Cfront Relese E (Educational — випуск для навчальних закладів)

жовтень 1985 — перший комерційний випуск — Cfront 1.0

лютий 1987 — Cfront 1.2

грудень 1987 — перший випуск GNU C++ (1.13)

1988 — Перші випуски Oregon Software C++ і Zortech C++

червень 1989 — Cfront 2.0

1989 — книга «The Annotated C++ Reference Manual» (ARM); Засновано комітет ANSI C++

1990 — перша технічна зустріч комітету ANSI C++; прийнято шаблони (templates), виняткові ситуації (exceptions); перший випуск Borland C++

1991 — Перша зустріч ISO; Cfront 3.0 (з шаблонами); книга «The C++ Programming Language» (2-га редакція)

1992 — Перші випуски IBM, DEC, Microsoft C++

1993 — RTTI (Run-time type identification — визначення типу під час виконання) прийнято; простори назв (namespaces) і string (шаблонний за символьним типом) прийнято

1994 — прийнято STL

1996 — прийнято export

1997 — остаточне голосування комітету за завершений стандарт

1998 — ратифіковано стандарт ISO C++

2003 — технічні поправки до стандарту; початок роботи над C++0x

2005 — перше голосування за можливості C++0x; auto, static_assert, rvalue references прийняті в загальному

2006 — Перше офіційне голосування з C++0x

Історія назви

Назва «Сі++» була вигадана Ріком Масситті (Rick Mascitti) і вперше було використана в грудні 1983 року. Раніше, на етапі розробки, нова мова називалася «Сі з класами». Ім'я, що вийшло у результаті, походить від оператора Сі «++» (збільшення значення змінної на одиницю) і поширеному способу присвоєння нових імен комп'ютерним програмам, що полягає в додаванні до імені символу «+» для позначення поліпшень. Згідно зі Страуструпом, «ця назва указує на еволюційну природу змін Cі». Виразом «С+» називали ранішню, не пов'язану з Сі++, мову програмування.

Деякі програмісти на Сі можуть відмітити, що якщо виконуються вирази x=3; y=x++; то в результаті вийде x=4 і y=3, тому що x збільшується тільки після присвоєння його у. Проте якщо другий вираз буде y=++x; то вийде x=4 і y=4. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що логічніше було б назвати мову не Сі++, а ++Сі. Проте обидва вирази c++ і ++c збільшують с, а крім того вираз c++ поширеніший.

2.2 ООП

ООП вводить в С++ три класи: інкапсуляцію, успадкування і поліморфізм.

Проблеми старого підходу

В мові C основним способом організації даних були структури. Структура складається з набору полів, які ніяк не захищені. Якщо елементи структури мають змінну довжину, їх представляють у вигляді вказівників. Виділення і звільнення пам'яті під ці вказівники робляться вручну.

Така реалізація небезпечна і неефективна з багатьох причин:

Необхідно викликати FreeArray і AllocArray. Програміст може забути викликати одну з цих функцій, або викликати її дуже рано/запізно, або двічі, або з вказівником на неправильний масив. Все це приводить до помилок, що важко виявити.

Функції Elem і ChangeElem повільні.

Немає ніякого способу перешкодити програмістам створювати і інші функції для роботи із структурою Array. Ці функції можуть робити з полями len і val будь-що.Немає ніякого способу перешкодити програмістам безпосередньо міняти поля len і val.Присвоєння об'єктів типу struct Array приведе до того, що їхні поля val указуватимуть на одну і ту ж область пам'яті. Немає ніякого способу ні заборонити присвоєння, ні змінити таку поведінку.

Мова Сі++, використовуючи ООП, усуває всі ці проблеми.

2.3 Типи даних і основні команди мови С++

Команди будуються з лексем.

Лексема – неподільний елемент мови (слово, число, символи операцій)

Ідентифікатор – це назва (ім’я), яку користувач надає об’єктам, наприклад змінним, сталим, функціям.

Ідентифікатори записуються латинськими буквами, цифрами, знаком підкреслення.

Розпочинаються ідентифікатори з латинських літер та знаку підкреслення.

A, a, max, Max, MAX, _max, max1, max_znach – правильно записані ідентифікатори.1max, max-znach, max znach, a..b – неправильно записані ідентифікаториПри написаннні імені ідентифікатора враховується регіср.(MAX,Max,max- три різні ідентифікатори)

Ключові слова – це зарезервовані ідентифікатори, які використовуються для написання команд.

auto continue float interrupt short unsigned

asm default for long signed voi

break do far near sizeof volatile

case double goto pascal static while

cdecl else huge switch struct

char enum if register typedef

const extern int return union

Перепроцесор - це програма, яка опрацьовує директиви.

Директива перепроцесора це команди компілятора, які виконуються на початку програми

Директиви мови С розпочинаються символом #

#include – директива підключення файлу, бібліотеки

Директива #define

#define –має два значення:

1 – оголошення константи

#define N 25

2- описати макроси (короткі команди, функції тощо.)

#define D(a,b,c) ((b*b)-4*(a)*(c))

#undef D

#define D(a,b,c) ((a)*(a)*(a))

Константа – це величина, яка не змінюється протягом виконання всієї програми

Цілі константи:

1389, 196, 0, -1024

Дійсні константи:

2.1324, 1.65e-28, .123E21.

Константи у восьмирічній системі

012, 0765

Константи у шістнадцятирічній системі

0x12, 0x1ABC, 0xFFF

Символьні константи:

‘A’, ‘5’, ‘\n’,’\0xdddd’

Рядкові константи

“Рядкові константи”, “Hello !”, “12345”, “C++”.

Іменовані константи

Загальний вигляд іменованої константи:

const int a=10;

Символьний Char unsigned char

Цілі числа unsigned int

short int

Int

unsigned long

Long

long long або __int64

unsigned __int64

Дійсні числа

Float

Double

long double

2.4. Класи ,об’єкти, методи в мові С++

Під об'єктом будемо розуміти математичне представлення сутності реального світу (або предметної області), яке використовується для моделювання.

Класом будемо називати загальну сутність, яка може бути визначена як сукупність елементів (потрібно зауважити, що клас при об'єктно-орієнтованому підході до програмування - це, як правило, первинне, невизначене поняття, до деякої міри аналогічне теоретико-математичному поняттю множини, або, точніше, домену).

Під властивістю (або атрибутом) будемо розуміти пропозиційну функцію, визначену на довільному типі (даних).

Методом (або функцією) назвемо операцію, яка визначена над об'єктами того чи іншого класу.

Зауважимо, що клас при об'єктно-орієнтованому підході є аналогом поняття типу в тому сенсі, що до нього відносять лише об'єкти, відібрані за певним правилом. Це правило можна формулювати математично за допомогою предикатной функції, тобто функції, область значень якої збігається зі значеннями істинності: "істина" і "брехня". При цьому той чи інший об'єкт належить до класу, якщо значення аплікації функції до даного об'єкту слово, не відноситься в іншому випадку.

Функцію такого роду прийнято називати індивідуалізуючою функцією. Індивідуалізуюча функція фактично є моделлю експертної класифікації.

Важливою умовою при дослідженні об'єктно-орієнтованого підходу до програмування є встановлення взаємозв'язків фундаментальних сутностей. Зазначимо у цьому зв'язку, що поняття класу є спочатку більш загальним, ніж поняття об'єкта. Точніше, кажуть, що об'єкт є екземпляром (instantiation) класу.

Таким чином, клас може розглядатися як сукупність об'єктів (подібно до того як множина або домен є сукупністю елементів).

У рамках об'єктно-орієнтованого підходу до програмування довільний клас може бути елементарним або розділятися на підкласи (подібно до того як множина або домен підрозділяється на підмножини або субдомени).

Наприклад, більш загальний клас PERSON може містити усередині себе підклас STUDENT, який, у свою чергу, містить конкретний об'єкт John_Smith.

Як зазначалося у вступній лекції, в 90-і роки В.Е. Вольфенгагеном (Vyatcheslav E. Wolfengagen) була створена так звана дворівнева схема концептуалізації, заснована на дворазовому застосуванні постулату згортання, до певної міри аналогічного операції ламбда-абстракції.

Розглянемо більш детально основні аспекти даної формалізації об'єктно-орієнтованого підходу до програмування. У загальних рисах схема побудови моделі виглядає наступним чином.

Основу моделі складає типізований варіант ламбда-числення, семантика якого моделюється за допомогою повних і безперервних решіток Д. Скотта.

Для опису об'єктів довільної складності вводяться аплікативні структури з приписуванням типів. Остання обставина необхідна для формалізації ієрархії класів, в які об'єднуються об'єкти.