Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТСП.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
29.09.2019
Размер:
427.52 Кб
Скачать

3.2. Елементи системи військового зв’язку.

Основними характерними рисами системи зв’язку є: наявність цілей функціонування; наявність процесу управління; побудова за визначеною ієрархічною структурою; велика кількість взаємозалежних і спільно функціонуючих елементів; безупинна зміна стану елементів. Таким чином, система зв’язку має визначену структуру, яка може бути розбита на частини та елементи.

Систему зв’язку,, як правило, розбивають на дві частини: первинну мережу та вторинну мережу зв’язку.

Первинна мережа - частина системи військового зв’язку, що включає лінії військового зв’язку та пристрої їх перемикання на вузлах зв’язку, яка утворює мережу типових каналів передавання і групових трактів.

На базі типових каналів передавання та групових трактів первинної мережі створюються вторинні мережі, які можуть складати:

мережу радіозв’язку; мережа проводового зв’язку; мережу радіорелейного зв’язку; мережу тропосферного зв’язку; мережу супутникового зв’язку.

Таким чином, головна задача первинної мережі - це спроможність утворювати необхідну кількість каналів зв’язку і групових трактів.

Вторинна мережа - частина системи військового зв’язку, що включає канали зв’язку, створені па базі первинної мережі, 53

призначена для передавання і (або) приймання повідомлень одного виду військового зв’язку.

Кількість первинних і вторинних мереж зв’язку залежить від ланки управління. Проте більш широке застосування знайшов розподіл системи зв’язку на елементи.

Елемент системи зв’язку - частина системи зв’язку виділена за функціональною ознакою, родом або видом зв’язку та маюча визначені властивості і самостійність.

Стосовно до системи військового зв’язку її елементами є:

  1. вузли зв’язку пунктів управління;

  2. опорна мережа (вісь) зв’язку;

  3. лінії (напрямки) прямого зв’язку між пунктами управління;

  4. лінії прив’язки вузлів зв’язку пунктів управління до опорних вузлів зв’язку;

  5. мережа фельд’єгерсько-поштового зв’язку, що включає в себе вузли станції, обмінні пункти, рухомі засоби зв’язку встановлені для них маршрути;

  6. резерв сил і засобів зв’язку;

  7. мережа технічного забезпечення системи зв’язку і АСУ;

  8. мережа управління системою зв’язку і АСУ.

Варто зауважити, що в окремих системах зв’язку ряд елементів -може зовсім бути відсутнім, а деякі елементи - об’єднуватися функціонально. Розглянемо стисло кожний елемент.

Вузол за 'язку пункту управління — вузол військового зв’язку, розміщений на пункті управління і призначений для обміну повідомленнями з іншими пунктами управління забезпечення внутрішнього зв’язку на пунктах управління.

16

Змістом управління зв ’яжолі є цілеспрямована діяльність посадових осіб органів управління зв’язком по всебічному підготуванню сил і засобів зв’язку до виконання бойових задач, плануванню зв’язку, постановки задач частинам зв’язку і посадовим особам на забезпеченнязв’язку в бою (операції), а також по здійсненню контролю за своєчасним і точним виконанням задач зв’язку.

З усіх задач' управління системою зв’язку найбільше відповідальною є ухвалення (прийняття) рішення відповідно до оперативно-тактичної обстановки й обстановки по зв’язку, тому що його якість не можна за відомих причин перевірити.

  1. Вимоги до управління зв’язком

Ефективність бойових дій у даний час значною мірою залежить від якості управління зв’язком. Воно стало визначальним чинником успіху в бою (операцій). Застосування сучасних засобів боротьби обумовлює різкі і швидкі зміни обстановки, часті переходи від одного виду бойових дій до іншого, а також необхідність організовувати бойові дії (у тому числі управління і зв’язок) у стислий термін. У цих умовах зв’язок, як процес обміну повідомленнями між органами управління військами, повинен відповідати вимогам своєчасності, вірогідності і потайності, а управління зв’язком повинно бути: стійким, безупинним, оперативним , прихованим.

Стійкість управління зв ’язком це спроможність системи управління зв’язком забезпечити управління зв’язком в інтересах органів управління військами в будь-яких умовах обстановки.

Стійкість управління зв’язком може бути досягнута проведенням різноманітних організаційних і технічних заходів, а саме:

використанням для управління зв’язком високонадійних засобів зв’язку;

постійним знанням обстановки по зв’язку посадовими особами; вірним з’ясуванням задач зв’язку і вірною оцінкою обстановки;

своєчасним і обгрунтованим ухваленням рішення і чіткою постановкою задач частинам (підрозділам) зв’язку іпідпорядкованим посадовим особам;

комплексним використанням усіх технічних засобів

управління зв’язком і ін.

Безперервність управління зв’язком полягає в постійному впливі органів управління зв’язком на зв’язок із метою найбільш повного задоволення потреб управління військами.

Безперервність управління зв’язком досягається в основному здійсненням '"ИХ же заходів, що й стійкість.

Оперативність управління зв’язком — це спроможність органів управління зв’язком швидко реагувати на зміни оперативно-тактичної обстановки й обстановки по зв’язку з метою своєчасного впливу на хід виконання задач, поставлених перед системою зв’язку і підтримки заданої якості військового зв’язку.

Оперативність управління зв’язком досягається : високим рівнем професійної підготовки посадових осіб органів управління зв’язком;

своєчасним збиранням даних про обстановку, їхній оцінці;

обгрунтованим ухваленням рішення і постановкою задач підлеглим;

постійним контролем за їхнім виконанням.

Оперативність управління зв’язком залежить також від надійності ліній (каналів) зв’язку, які використовуються для управління зв’язком.

Прихованість управління зв ’язком - спроможність системи управління зв’язком протистояти розкриттю противником змісту управлінської інформації і команд, факту і місця їхньої передавання і належності пунктів управління.

Прихованість управління зв’язком досягається насамперед суворим виконанням встановлених правил ведення переговорів і правил користування засобами засекречування інформації.

17

НАЧАЛЬНИК ЗВ’ЯЗКУ ПОВИНЕН

  1. постійно знати бойову обстановку і обстановку по зв’язку, місця розташування пунктів управління підлеглих, взаємодіючих підрозділів і старшого штабу;

  2. своєчасно планувати зв’язок, давати необхідні вказівки командирам підрозділів батальйону по питанням організації зв’язку, ставити задачі командирам підрозділів і посадовим особам по зв’язку (начальникам БМП-1К, телефонної станції, напрямків зв’язку);

  3. керувати розгортанням і функціонуванням системи зв’язку батальйону;

  4. забезпечити і контролювати своєчасність надання переговорів командуванню батальйону;

  5. планувати міри по забезпеченню зв’язку батальйону від засобів радіоелектронної боротьби противника, вогневих засобів і зброї масового ураження;

  6. контролювати дотримання встановлених режимів роботи радіозасобів;

  7. знати ступінь опромінювання, втрати особового складу і засобів зв’язку взводу зв’язку і приймати міри по їх відновленню;

  8. вивчати і узагальнювати бойовий досвід застосування засобів зв’язку та доводити його до особового складу зв’язківців;

  9. вести робочу карту;

  10. керувати бойовою підготовкою взводу зв’язку і відділень зв’язку, забезпечувати їх постійну бойову готовність.

20

1.6. Умови, які визначають бойове застосування підрозділів зв’язку механізованих (танкових) частини

З метою успішного вирішення задач по забезпеченню управління в механізованій (танковій) військовій частині розгортається система зв'язку.

Побудова системи зв'язку і організація зв'язку в механізованій (танковій) військовій частині в бою залежить від ряду умов, найбільш важливими з яких є:

  1. характер бойових дій;

  2. роль і місце механізованої (танкової) військової частини в оперативному шикуванні ОТЗ;

  3. умови переходу механізованої (танкової) військової частини до оборони, способи переходу в наступ;

  4. бойовий склад механізованої (танкової) військової частини і склад приданих та підтримуючих частин і підрозділів;

  5. бойова задача механізованої (танкової) військової частини;

  6. побудова бойового порядку механізованої (танкової) військової частини;

  7. прийнята організація управління підрозділами;

  8. порядок організації взаємодії в механізованій (танковій) військовій частині і з елементами оперативного шикування ОТЗ;

  9. ступінь впливу противника на систему і підрозділи зв'язку механізованої (танкової) військової частини;

  10. наявність і стан сил і засобів зв‘язку;

  11. наявність часу на планування та організацію зв'язку;

  12. фізико-географічні умови району бойових дій, ступінь обладнання його у відношенні зв’язку.

21

6.2. Задачі зв’язку в бою.

В загальному випадку задачі зв’язку в бою визначаються: призначенням системи управління, бойовими задачами, які вирішуються військами, умовами організації і ведення бойових дій.

Слід помітити, що в наступальному (оборонному) бог бойовий порядок мб (тб) складається із підрозділів першої' ешелону, другого ешелону або резерву, вогневих засобів засобів протиповітряної оборони, які залишаються печиосередньому підпорядковуванні командира батальйону, батальйонного тилу.

Першою задачею зв’язку в бою механізованоп ( гаїпсового) батальйону виявляється в забезпеченні командиру штабу стійкого зв’язку з вищестоящим штабом і своєчасно передаванні сигналів і команд на приведення підрозділів і бойову готовність (і висунення із вихідного району), прийманн розвідувальної інформації про противника і неперервні управління елементами бойового порядку, а саме: підрозділам! першого ешелону (в складі не менш двох посилених рот призначених для вирішення ближчої задачі); другим ешелоном (силою до роти), призначеним в основному для розвитку успіх} першого ешелону, або резервом батальйону (силою від взвод} до роти), призначеним для вирішення задач в ході бою. вогневими засобами (приданим артилерийським дивізіоном, батареєю і штатною мінометною батареєю та іи.), призначеними для боротьби з низьколетючими літаками і 109звітряними десантами. Цю задачу називають зв’язком шандування.

Бій в глибині оборони противника характерізується рівномірністю просування підрозділів і відбувається в сладній і неперервно мінливій обстановці. Другий ешелон >езерв) батальйону, як правило, просувається в гіередбойовому )рядку за підрозділами першого ешелону на віддалення 1,5-2 а і вводиться в бій звичайно в проміжки між ротами або з-за лангу одної з рот. При цьому командир батальйону звичайно ) радіо уточнює (резерву вказує): останні відомості про ютивника; положення підрозділів першого ешелону; рубіж юду в бій і час виходу з нього; ближчу задачу і напрямок ^дальшого наступу; засоби посилення, місця і час їх прибуття; дачі штатної і приданої артилерії; порядок підтримки вогнем і ;аємодія з підрозділами першого ешелону і сусідами.

Успіх в сучасному бою батальйону досягається сумісними 'силлями всіх елементів бойового порядку мб (тб), сусідів, дтримуючих підрозділів родів військ і спеціальних військ, зму зв’язок повинен забезпечувати сучасний взаємний обмін формацією між взаємодіючими підрозділами. Другу задачу ■’язку називають зв'язком взаємодії. Наприклад, перед веденням в бій другого ешелону, який розвернувся в бойовий зрядок артилерія, гранатомети та інші вогневі засоби наносять з противнику вогневий наліт. А саме висунення і розгортання зугого ешелону батальйону прикривається зенітними дрозділами і забезпечується ротами першого ешелону.

Широке використання на полі бою бойових гелікоптерів і таків ставить перед зв’язком задачу забезпечення своєчасною ;редачею сигналів оповіщення про повітряного противника, зо взаємне розпізнання, а також про радіоактивне, хімічне, іктеріологічне зараження, про безпосередню загрозу істосування противником зброї масового ураження. Крім того, иодження зусиль підрозділів родів військ в бою по цілі, місцю часу вимагає від зв’язку забезпечити передавання сигналів зчного часу і передавання метеоданих. Третю задачу зв’язку ззивають зв ’язком оповіщення.

При сучасній оснащеності батальйонів озброєнням і їхні кою тилове і технічне забезпечення може бути одним з

основних факторів боєздатності підрозділів, які визначаюті можливість неперервних тривалих бойових дій і, отже, успішні виконання поставлених бойових задач.

Для вирішення задач технічного забезпечення в кожному батальйоні є в наявності відділення технічного обслуговування яке звичайно включає: командира, старшого механіка, майстрі по ремонту електро- та спецустаткування, майстра по ремонт; озброєння, радіомайстра, старшого водія-механіка і водія слюсаря. В мб (тб) поточний ремонт машин в ході бок відбувається, як правило, на місцях виходу їх із строю або і найближчих укриттях. На час бойових дій із складу сил і засобії обслуги батальйону і приданих засобів полку створюються батальйонні ремонтні групи (РемГ) або ремонтно-евакуаційн; групи (РЕГ), які розміщуються в бою за бойовим порядком мі (тб).

Для виконання задач тилового забезпечення в мб (тб) є в наявності взвод забезпечення (взаб) з запасами матеріальних засобів і медичний пункт батальйону (МІІБ). Взвод забезпечення складається з автомобільного і господарчого відділення. В бою для виконання задач тилового забезпечення в мб (тб) розгортається батальйонний пункт боєпостачання, заправний, продовольчий і медичний пункт.

Зв’язок в батальйоні повинен забезпечувати стійке управління підрозділами тилового і технічного забезпечення в бою. Четверту задачу зв’язку називають зв’язком тилу і технічного забезпечення.

18 23

2.1. Організаційна структура і ігржзжічення польового вузла зв’язку механізованих (та - > е * т в йськових частин

Вузол зв’язку (польовий) птнзначений для розгортанн експлуатаційного обслуговуванья вузлів зв'язку КП, ЗКП, ТПУ та забезпечення зв’язку радіо, радіорелейними та проводовими засобами.

До складу вузла зв’язку мегханізованої (танкової) військові частини входять:

  1. управління;

  2. радіоцентр;

  3. три центри зв’язку (КП.: зКП. ТПУ);

  4. відділення АСУ;

  5. відділення технічного забезпечення

  6. відділення матеріальне:: забезпечення

  7. медичний пункт.

До складу управління входить

начальник польового вузла звязку;

заступник начальника польового вузла з виховної роботи;

заступник начальника польового вузла зв’язку з озброєння;

старший технік вузла,

старшинавузла

22

  1. Зв’язок рухомими і сигнальними засобами.

У механізованому (танковому) батальйоні штатних засобів фельд’єгерсько-поштового зв’язку немає.

Для доставки бойових, службових документів, періодичної преси і поштових відправлень застосовуються зв’язківці на бронетранспортерах (автомобілях, мотоциклах), а в окремих випадках і піші зв’язківці, що виділяються від підпорядкованих і доданих підрозділів. Крім того, розпорядженням командира батальйону призначається військовий листоноша.

Зв’язківці одержують письмові й усні розпорядження від командира батальйону і начальника штабу і вручають (доповідають) їхнім відповідним командирам, а також доставляють періодичну пресу і листи військовикам.

Бойові і секретні документи зі штабу полку для ознайомлення з ними командира батальйону доставляються рухомими засобами полку.

Листи і видання періодичної преси доставляються в батальйон кожної доби., як правило, засобами полку, або для цієї цілі на КП полку у визначений час прибуває військовий листоноша, де провадиться обмін поштовою кореспонденцією.

У наступальному бою, як і в іншому вигляді бою, у шповііі тактичній ланці управління, у тому числі й у Ніплін.ноні, для передавання команд і повідомлень, для взаємного впізнання, позначення лінії фронту, забезпечення ігци моді і, а і а кож чля оповіщення, широко застосовуються зорові і звукові сигнальні засоби: ракети сигнальні й освітлювальні паї рони, димові шашки, освітлювальні і димові снаряди і міни, сиропи, ріжки (труби), свистки й інші прилади.

Для позначення переднього краю наших військ і позначення авіації можуть застосовуватися спеціальні радіотехнічні пристрої (маяки, відповідачі).

24

Радіоцентр призначений для забезпечення радіозв’язку командиру та штабу механізованої (танкової) військової частини, начальникам родів військ та служб з вищестоячим командуванням та штабом, підлеглими командирами та штабами, взаємодіючими механізованими (танковими) військовими частинами, частинами та підрозділами. Він складається з двох відділень:

  1. Відділення КШМ - (Р-145БМ = 6, Р-142Н = 1, Р-159 = 2, Р-158 = 8, польовий зарядний пристрій (ПЗП ПЗП-6, ПЗП-ЗМ, ГАЗ-66.

  2. Відділення радіостанцій - Р-161А2М = 2 з комплектом апаратури засекречування гарантованої стійкості Т-230-1А).

25

  1. Центри зв’язку КП і ЗКП однакового складу і призначені для розгортання та експлуатаційного обслуговування ВЗ КП і ЗКП механізованої (танкової) військової частини . До складу кожного центру входять два відділення:

  2. Відділення засекреченого зв’язку (комплексні апаратні зв’язку: П-240ТМ = 1; і П-241ТМ = 1; станція електроживлення Е-351-А =1);

  3. Радіорелейно-кабельне відділення (радіорелейна станція Р-419А = 2, кабель П-274М = 50 км, вантажний автомобіль ГАЗ-66 = 2).

26

Центр зв’язку ТПУ призначений для розгортання та експлуатаційного обслуговування ВЗ ТПУ механізованої (танкової) військової частини та забезпечення зв’язку з тиловими частинами та підрозділами.

Він складається з трьох відділень:

  1. Відділення засекреченого зв’язку (комплексні апаратні зв’язку: П-240ТМ = 1; і П-241ТМ = 1; станція електроживлення Е-351-А = 1);

  2. Радіорелейно-кабельне відділення (радіорелейна станція Р-419А = 2, кабель П-274М = 20 км, вантажний автомобіль ГАЗ-66 = 1);

  3. Відділення радіостанцій - (Р-142Н = 2).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]