9. Аеродром та його складові частини.

Суттєвий вплив на живучість авіаційної частини має розташування її об’єктів на аеродромі. Рішення на розташування об’єктів авіаційної частини на аеродромі приймає командир авіаційної частини.

До розташування об’єктів авіаційної частини на аеродромі ставляться такі вимоги:

раціональне розміщення об’єктів на аеродромі повинно забезпечувати швидкий збір особового складу по тривозі та його доставку виділеними засобами;

підготовку авіаційної частини в обмежені терміни;

швидке викермовування і зліт літаків (вертольотів);

розосереджене і укрите розміщення літаків (вертольотів);

можливість зльоту літаків при виведенні з ладу основної ЗПС;

укрите розміщення особового складу, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;

зручність підвезення і збереження матеріальних засобів.

Аеродром – це спеціальна підготовлена ділянка місцевості з комплексом споруд і обладнання, яка призначена для базування авіаційних частин (підрозділів), а також для зльоту, посадки, розташування і обслуговування ЛА.

Основні складові частини аеродрому такі:

льотне поле;

службова технічна територія (забудова);

службове казармене містечко і житлове містечко.

На льотному полі розміщуються такі основні елементи: основна ЗПС (головний елемент); запасна (допоміжна) ЗПС; РД; місця стоянок літаків; спеціальні площадки.

Злітно-посадочна смуга – спеціально підготовлена і обладнана ділянка місцевості, яка призначена для зльоту і посадки ЛА, як правило, з двох взаємнопротилежних напрямків. Розташування і розміри ЗПС обумовлюються характером та особливостями ведення бойових

дій (здійснення польотів) авіаційних частин (підрозділів), напрямом домінуючих вітрів (роза вітрів), умовами повітряних підходів до аеродрому та рельєфом місцевості.

Злітно-посадочна смуга може бути обладнана різними видами покриття: ґрунтовим, льодовим і штучним.

Упродовж і наприкінцях ЗПС обладнуються бокові смуги безпеки, що призначені для забезпечення безпеки при можливому відхиленні ЛА за межі ЗПС при посадці і припиненні розбігу, а також уразі необхідності для початку розбігу і стартового шикування ЛА при зльоті.

Руліжні доріжки призначені для викермовування або буксировки ЛА на старт та повернення їх на місця стоянок після посадки. Руліжні доріжки з’єднують місця стоянок літаків з ЗПС і деякими спорудами службово-технічної території (забудови).

Місця стоянок ЛА призначені для розміщення та обслуговування ЛА. Вони можуть бути індивідуальними і груповими. Індивідуальні місця стоянок ЛА обладнуються в зонах розосереджування ае, а групові місця стоянок ЛА – в районі магістральної РД.

Спеціальні площадки призначаються для технічного обслуговування і підготовки ЛА до вильоту, а також для стоянки ЛА, що визначені для несення бойового чергування та розміщення засобів наземного забезпечення.

Службова технічна територія (забудова) – складова аеродрому, де розміщується комплекс будівель, споруд і обладнання призначених для забезпечення польотів ЛА.

Службова технічна територія (забудова) включає такі основні елементи:

пункти керівництва польотами (КДП; СКП);

будівлю (приміщення) для особового складу, що несе бойове чергування;

будівлю (приміщення) для підготовки льотного складу до польотів, а також для прийому ним їжі і для відпочинку;

стоянки технічного обслуговування і ремонту авіаційної і наземної техніки;

пости технічного контролю (огляду);

позицію для підготовки і підвішування ракетного озброєння;

техніко-експлуатаційну частину;

споруди для зберігання ПММ, озброєння і авіаційного технічного майна;

споруди для захисту особового складу від різних засобів ураження, охорони і оборони об’єктів аеродрому.

Всі будівлі і споруди службово-технічної території (забудови) розташовуються у залежності від їх призначення на декількох ділянках території аеродрому поза смугами повітряних підходів, за виключенням певних засобів (обладнання) зв’язку та РТЗ, і з’єднуються між собою з іншими об’єктами складових аеродрому транспортними комунікаціями (шляхопроводами).

У районі аеродрому на льотному полі (поблизу його) та на пунктах керівництва польотами розташовуються об’єкти (засоби) зв’язку і РТЗ.

На встановлених віддаленнях від льотного полю розташовуються:

командний пунт і ЗКП авіаційної частини з відповідними засобами зв’язку, АСУ і РТЗ;

склади з матеріальними засобами;

вартове приміщення з відповідним місцем для підготовки особового складу варти;

інші об’єкти авіаційної частини і підрозділів забезпечення.

Службове казармене містечко являє собою комплекс будівель і споруд, основними з яких є:

штаби і служби авіаційної частини і підрозділів забезпечення;

автопарки для розміщення автотракторної і електрогазової техніки;

казарми для розміщення особового складу строкової служби;

приміщення для проведення занять з бойової підготовки і підготовки особового складу для виконання польотів;

продовольчі склади та склади з іншими матеріальними засобами;

їдальні для прийому їжі особовим складом;

медичний заклад (медична частина, лазарет);

об’єкти побутового і культурного обслуговування особового складу;

інші об’єкти авіаційної частини і підрозділів забезпечення.

Службове казармене містечко розташовується як правило на віддаленні 3…5 км від центру ЗПС, на ділянці місцевості, що забезпечує проведення заходів маскування, охорони і оборони.

Житлове містечко являє собою комплекс будівель і споруд, які призначені для розквартирування офіцерів і військовослужбовців за контрактом, а також розташування закладів комунального побутового і культурного обслуговування. Розташовується житлове містечко зазвичай у населених пунктах, що віддалені від льотного поля до 10…15 км. При будівництві житлового містечка поза населених пунктів відстань його до льотного поля складає як правило 6…8 км.

Таким чином, при виборі варіанту розміщення частин (підрозділів) на аеродромі слід враховувати:

стан елементів льотного поля;

наявність і стан будівель й споруд на аеродромі;

інженерне обладнання аеродрому;

матеріальну частину і бойове завдання, які виконуються авіаційною частиною (підрозділом);

умови бойової обстановки і характер бойових дій;

фізико-географічні та кліматичні умови, пору року та час доби;

наявність і стан населених пунктів, які розташовані поблизу аеродромів;

умови розгортання СВ.