
- •Відповіді на питання з дисципліни «Тактика Авіаціі Повітряних Сил зсу»
- •1. Класифікація засобів повітряного нападу( азпн).
- •2. Призначення і завдання, склад і організаційна структура авіації пс зс України.
- •3. Класифікація об’єктів дій авіаційних частин і підрозділів.
- •4. Класифікація ступенів бойової готовності авіаційних частин (підрозділів) та їх зміст.
- •5. Класифікація ступенів готовності екіпажів до вильоту та їх зміст.
- •6. Базування авіаційних частин (підрозділів).
- •7. Організація перебазування авіаційних частин (підрозділів).
- •8. Команди і групи, які створюються в авіаційній частині при перебазуванні.
- •9. Аеродром та його складові частини.
- •10. Класифікація аеродромів.
- •11. Сутність управління та вимоги до нього, принципи, форми і способи управління.
- •12. Система управління авіаційної частини.
- •13. Порядок роботи командира авіаційної частини після отримування бойового завдання.
- •14. Класифікація видів забезпечення та їх зміст.
- •15. Призначення, завдання та організаційна структура частин (підрозділів) забезпечення.
- •16. Основні бойові та допоміжні (спеціальні) завдання овпс нато в Європі.
- •17. Склад овпс нато в Європі.
- •18. Організаційна структура овпс нато в Європі.
- •19. Принципи організації і побудови ппо нато в Європі.
- •20. Організаційна структура Інтегрованої системи ппо нато в Європі (natinads).
- •21. Призначення, склад та бойові можливості системи дрлв і у авакс.
- •22. Основні бойові можливості та склад Системи управління силами і засобами ппо нато (nadge).
- •23. Основні бойові та допоміжні (спеціальні) завдання впс і ппо суміжних з Україною держав.
- •24. Класифікація форм бойового застосування авіаційних частин (підрозділів).
- •25. Спосіби бойових дій авіаційних частин (підрозділів).
- •26. Види і форми бойових порядків авіаційних частин (підрозділів).
- •27. Групи тактичного призначення бойових порядків авіаційних частин (підрозділів).
- •28. Призначення, завдання та об’єкти дій бомбардувальної авіації.
- •29. Призначення, завдання та об’єкти дій штурмової авіації.
- •30. Призначення та завдання винищувальної авіації.
- •31. Призначення та завдання розвідувальної авіації.
- •32. Види, способи та засоби повітряної розвідки.
- •33. Призначення та завдання транспортної авіації.
- •34. Організаційна структура та базування частин (підрозділів) транспортної авіації.
- •35. Призначення та завдання армійської авіації.
7. Організація перебазування авіаційних частин (підрозділів).
Перебазування авіаційних частин (підрозділів) – це процес, у ході якого проводиться комплекс заходів щодо організації та здійснення зміни встановленого раніше базування (зміни аеродрому) з метою створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань.
Перебазування авіаційних частин (підрозділів) на нові аеродроми здійснюється за наказом старшого начальника.
Воно проводиться з метою маневру вслід за наступаючими військами (силами) та створення необхідного угруповання військ (сил) за замислом бойових дій або перегрупування на інші напрями, а також при виході з ладу основних аеродромів базування.
Фактори, що визначають частоту зміни аеродромів, такі:
призначення і завдання, що вирішуються авіаційними частинами (підрозділами);
дальність дії літаків (вертольотів);
можливості щодо будівництва (відновлювання) аеродромів;
темпи наступу наземних військ (сил).
Основними вимогами до перебазування авіаційних частин (підрозділів) на нові аеродроми базування є прихованість і своєчасність.
Прихованість перебазування досягається:
збереженням у таємниці заходів, які готуються;
суворим дотриманням режиму при переговорах по ТЗУ;
виконанням перельоту поза зонами видимості радіотехнічних засобів противника;
встановлення визначених режимів роботи радіотехнічних засобів щодо випромінювання електромагнітної енергії.
Своєчасність перебазування досягається:
завчасним розрахунком потрібних транспортних засобів та їх завантаженням відповідно до варіантів перебазування;
утриманням технічних засобів і табельного майна ІАС і підрозділів забезпечення у постійній готовності до переміщення;
швидким та організованим виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт.
Перебазування залежно від характеру майбутніх бойових дій і обставин, може бути здійснено відповідно до таких варіантів:
усім складом або частиною сил;
з виконанням або без виконання бойового завдання;
спільно з силами забезпечення або роздільно;
з протидією або без протидії противника.
Перебазування може здійснюватися такими способами:
льотним і повітряним ешелонами;
льотним і наземним ешелонами;
льотним, повітряним і наземним ешелонами.
При оцінці можливостей перебазування повітряним і наземним ешелонами розглядаються різні варіанти і обирається оптимальний, головним чином, за часовим критерієм з урахуванням обмежень та засобів, які виділяються.
У льотний ешелон входять літаки (вертольоти) авіаційних частин (підрозділів).
Повітряний ешелон включає частину органів управління, підрозділів зв'язку і РТЗ, ІАС і тилу, які перебазуються на транспортних літаках (вертольотах).
Наземний ешелон включає інший склад органів управління, підрозділів зв'язку і РТЗ, ІАС і тилу, які перевозяться автомобільним, залізничним чи водним транспортом.
Перебазування з використанням повітряного транспорту є основним, тому що воно забезпечує максимальне скорочення тривалості процесу зміни базування і швидке приведення авіаційної частини (підрозділу) у бойову готовність на аеродромі нового базування.
Наземний транспорт притягується тільки тоді, коли неможливо забезпечити перебазування транспортними літаками (вертольотами), а також при невеликих (250…300 км) відстанях між аеродромами, тобто коли використання транспортних літаків є недоцільним.
Роботу командира, штабу та ІАС авіаційної частини щодо підготовки та здійснення перебазування умовно можна поділити на три етапи :
І етап – завчасна підготовка до перебазування (до отримання наказу на перебазування);
ІІ етап – безпосередня підготовка до перебазування (після отримання наказу на перебазування);
ІІІ етап – безпосереднє здійснення перебазування.
При завчасній підготовці враховуються можливі варіанти перебазування, які визначаються виходячи з обстановки, призначення та завдань авіаційної частини, умов базування та ін. При цьому враховується:
кількість аеродромів, які займає авіаційна частина та які можуть бути виділені для базування;
види і кількість транспортних засобів для перевезення особового складу і майна;
рівень безпосередньої участі підрозділів забезпечення при проведенні перебазування авіаційної частини;
здійснення перебазування авіаційної частини з виконанням або без виконання бойового завдання;
необхідність проведення заходів щодо безпеки та маскування перебазування авіаційної частини.
Безпосередня підготовка до перебазування авіаційної частини починається після отримання наказу (розпорядження) на перебазування та закінчується доповіддю про готовність до перебазування.
Отримавши наказ (розпорядження) на перебазування, командир авіаційної частини з’ясовує поставлене завдання, проводить розрахунок часу, визначає орієнтовний замисел перебазування та першочергові заходи. Потім командир авіаційної частини інформує про отримання завдання своїх заступників, дає конкретні вказівки щодо планування і організації перебазування авіаційної частини.
На основі наказу (розпорядження) на перебазування і вказівок командира штаб авіаційної частини розробляє відповідні документи, основним з котрих є наказ на перебазування авіаційної частини.
У наказі на перебазування визначаються такі основні складові:
у першому пункті – короткі висновки з оцінки обстановки;
у другому пункті – задача авіаційній частині на перебазування і замисел на перебазування;
у третьому пункті – сили і засоби, які виділені старшим начальником на забезпечення перебазування;
у четвертому пункті – після слів “наказую” визначаються завдання авіаційним підрозділам і тимчасовим формуванням для здійснення перебазування на новий аеродром;
у п’ятому пункті – час і ступінь готовності до перебазування та бойових дій на новому аеродромі;
у шостому пункті – місце і час розгортання ПУ, порядок управління в ході перебазування і порядок переміщення ПУ.
Безпосереднє здійснення перебазування включає:
відправлення рекогносцирувальної групи на аеродром нового базування;
відправлення передової команди на аеродром нового базування;
переліт літаків (вертольотів) авіаційної частини;
відправлення команди випуску на аеродром нового базування;
відправлення решті складу авіаційної частини на аеродром нового базування.
Перебазування вважається закінченим, коли на новий аеродром перебазуються всі справні бойові літаки (вертольоти), прибудуть усі штатні підрозділи і тимчасові формування з майном, на аеродромі розгорнуться і почнуть функціонувати засоби управління і підготовки літаків до польотів.