32. Види, способи та засоби повітряної розвідки.

До повітряної розвідки пред’являються такі основні вимоги: оперативність, цілеспрямованість, безперервність, активність, достовірність і прихованість.

Оперативність повітряної розвідки складається у скороченні часу з моменту отримування завдання на розвідку до пред’явлення розвідданих зацікавленому командуванню.

Цілеспрямованість повітряної розвідки складається у зосередженні її основних сил і засобів на важливих напрямках і об’єктах у відповідності із замислом дій.

Безперервність повітряної розвідки складається у систематичному спостереженні за положенням і діями противника.

Активність повітряної розвідки складається у наполегливому прагненні командирів і штабів, які організовують розвідку, і екіпажів, які ведуть її, добувати необхідні розвіддані в різних умовах обстановки.

Достовірність повітряної розвідки складається у відповідності даних, що добуваються нею, справжньому положенню військ і об’єктів.

Скритність повітряної розвідки складається в тому, ще її ведення не повинне розкривати противнику задум командування своїх військ.

У залежності від глибини ведення та характеру завдань, які виконуються, повітряна розвідка підрозділяється на види: оперативну і тактичну.

Оперативна повітряна розвідка проводиться за розпорядженнями Верховного Головного Командування, Генерального штабу і оперативних командувань з метою забезпечення їх розвідувальною інформацією, яка потрібна для організації і ведення операції (бойових дій). Вона проводиться на глибину 400…500 км літаками-розвідниками Су-24МР, а також безпілотними літаками-розвідниками ВР-2 "Стриж".

Тактична повітряна розвідка проводиться в інтересах командування об’єднань, з’єднань і частин ЗС України з метою забезпечення їх розвідувальною інформацією, які необхідні для організації і ведення бойових дій (бою), її глибина залежить від завдань об’єднань, які забезпечуються та може досягати 80…250 км.

Повітряна розвідка у залежності від призначення і часу її проведення підрозділяється на види: попередню розвідку, дорозвідку і контрольну розвідку.

Попередня повітряна розвідка проводиться у період підготовки до бойових дій при недостачі розвідувальної інформації (даних) для прийняття рішення на виконання бойових завдань.

Дорозвідка виконується безпосереднє перед авіаційними ударами по об’єктах противника, висадженням (викиданням) повітряного десанту з метою уточнення даних про положення і стан об’єктів, головним чином, рухомих, радіаційну обстановку, метеоумови на маршруті та у районі бойових дій.

Контрольна повітряна розвідка проводиться у ході або після нанесення авіаційних ударів по об’єктах противника з метою визначення його результатів.

В процесі виконання бойових завдань підрозділи РА застосовуть три основних способи ведення повітряної розвідки: візуальне спостереження, повітряне фотографування і повітряну розвідку із застосуванням бортових радіоелектронних за­собів (радіолокаційна, радіотехнічна, телевізійна, лазерна, інфрачервона або теплова, радіаційна розвідка та ін.).

Візуальне спостереження застосовується у всіх випадках, коли є умови для зорового перегляду об’єктів противника і залишається одним із основних способів повітряної розвідки.

Для візуального спостереження вночі застосовують штучні джерела світла (світляні авіаційні бомби і некеровані реактивні снаряди типу С-5-О).

Повітряне фотографування дозволяє получати найбільш об’єктивно достовірні і документальні розвіддані про противника, отримувати матеріали для складання топографічних карт. З порівнянням з іншими способами повітряної розвідки повітряне фотографування забезпечує найбільш високу точність визначення координат.

За часом доби повітряне фотографування поділяється на денне і нічне. За положенням оптичної вісі об’єктиву фотоапарату – на планове і перспективне. За способом виконання – на одиночне, маршрутне і площане. Літаки-розвідники оснащується панорамними фотоапаратами.

Повітряна розвідка із застосуванням бортових радіоелектронних засобів.

Повітряна радіолокаційна розвідка ведеться за допомогою бортових РЛС, що дозволяють розкривати радіолокаційно-контрастні об’єкти. У залежності від методу огляду місцевості бортові РЛС поділяються на панорамні РЛС і РЛС бічного огляду. Для панорамних РЛС огляд місцевості досягається шляхом обертання антени навколо вертикальної осі на 360⁰, для РЛС бічного огляду антена розташовується нерухомо уздовж фюзеляжу.

Повітряна радіотехнічна розвідка (РТР) ведеться за допомогою літакової прийомно-пеленгаційної радіоапаратури шляхом пошуку, реєстрації й аналізу сигналів працюючих засобів радіонавігації, радіолокації і радіотелеуправління противника. За своїм призначенням і можливостями літакові розвідувальні станції, що застосовуються для виконання повітряної РТР, поділяються на дві групи: станції загальної РТР і станції детальної РТР. Станції загальної РТР призначені, в основному, для виявлення працюючих РЛС противника і визначення їхнього режиму роботи і частоти (довжини хвилі). Станції детальної РТР призначені для виявлення працюючих радіоелектронних засобів, визначення їх основних технічних параметрів і місця розташування.

Повітряна телевізійна розвідка ведеться вдень при наявності оптичної видимості за допомогою бортових станцій, що забезпечують спостереження за об’єктами і місцевістю з негайною передачею зображення на наземний телевізійний приймальний пункт.

Повітряна лазерна розвідка ведеться за допомогою спеціальної бортової апаратури вночі з підсвічуванням земної поверхні й об’єктів променем лазера (активний режим) і вдень без використання лазера (пасивний режим). Зображення місцевості й об’єктів реєструється на плівку на борту літака й одночасно може передаватися по радіоканалу на наземний пункт обробки інформації.

Повітряна теплова (інфрачервона) розвідка дозволяє получати дані про об’єкти, що мають температурний контраст стосовно місцевості, на якій вони розташовані. Розвідка виконується за допомогою апаратури, що сприймає інфрачервоне випромінювання, що після перетворення фіксується на фотоплівку, а також може передаватися по телевізійному каналу на наземний приймальний пункт.

Повітряна радіаційна розвідка ведеться з метою встановлення рівня радіоактивного зараження повітряного простору і місцевості за допомогою спеціальної апаратури.