26. Види і форми бойових порядків авіаційних частин (підрозділів).

Під загальним поняттям “порядок” розуміють правильний, налагоджений стан розташування будь-чого. У військовій науці порядком називається військова побудова. Наприклад: бойові порядки піхоти, рухатися похідним порядком.

Бойовий порядок авіаційних частин (підрозділів) – це взаємне розташування авіаційних частин (підрозділів) і літаків (вертольотів) у повітрі для спільного виконання бойового завдання (польоту). Він визначається командиром або встановлюється старшим командиром (начальником) при спільних діях частин (підрозділів) різних родів авіації.

Бойові порядки авіаційних частин (підрозділів) повинні відповідати замислу майбутніх бойових дій і забезпечувати:

повне використання бойових можливостей авіаційних частин (підрозділів) і окремих літаків;

тактичну (вогневу) взаємодію;

успішне подолання ППО противника;

найкращі умови для спостереження за повітряним простором, пошуку цілей, виходу на площадки десантування;

ефективне застосування засобів авіаційного озброєння екіпажами літаків;

свободу маневру і пілотування;

зручність і безперервність управління;

безпеку літаків від зіткнення в повітрі з наземними перешкодами, а також від ураження своїми засобами авіаційного озброєння.

Бойові порядки характеризуються трьома параметрами: глибиною, шириною і висотою, що відповідно визначаються дистанціями, інтервалами і перевищеннями (приниженнями) між літаками, парами та авіаційними підрозділами, що складають бойовий порядок у повітрі.

У залежності від величин зазначених параметрів бойові порядки літаків та авіаційних підрозділів можуть бути таких видів: зімкнений, розімкнений і розосереджений.

У зімкненому бойовому порядку літаки та авіаційні підрозділи знаходяться один відносно іншого на мінімальних за умовами безпеки польоту дистанціях, інтервалах і перевищеннях (приниженнях).

Під час польоту у зімкненому бойовому порядку досягається висока щільність удару, скорочується час атаки цілі, забезпечується управління особистим прикладом командира, але утруднюється маневр і пілотування літака, особливо на великій швидкості і малій висоті польоту.

У розімкненому бойовому порядку літаки та авіаційні підрозділи розташовані один відносно іншого на збільшених дистанціях, інтервалах і перевищеннях (приниженнях) на візуальній видимості або видимості за приладами.

Під час польоту у розімкненому бойовому порядку забезпечується виконання послідовних атак авіаційними ланками, парами і поодинокими літаками, полегшується пілотування, маневр авіаційних підрозділів на маршруті і у районі цілі, спостереження за повітряним простором та пошук цілі.

При діях у районі цілі дистанції й інтервали у розімкненому бойовому порядку повинні забезпечити безпеку від засобів ураження, що застосовуються літаками (групами літаків), які летять попереду.

У розосередженому бойовому порядку літаки та авіаційні підрозділи розташовані один відносно іншого за межами візуальної видимості або видимості за приладами. Даний бойовий порядок застосовується при діях вночі і вдень у складних метеоумовах.

При виконанні бойових завдань авіаційні частини (підрозділи) застосовують такі основні форми бойових порядків: “колона”, “пеленг”, “клин”, “фронт”, “змійка”.

Бойовий порядок авіаційних частин (підрозділів) може складатися з груп різного тактичного призначення: основної групи, груп забезпечення і резервної групи (резерву).