
- •Відповіді на питання з дисципліни «Тактика Авіаціі Повітряних Сил зсу»
- •1. Класифікація засобів повітряного нападу( азпн).
- •2. Призначення і завдання, склад і організаційна структура авіації пс зс України.
- •3. Класифікація об’єктів дій авіаційних частин і підрозділів.
- •4. Класифікація ступенів бойової готовності авіаційних частин (підрозділів) та їх зміст.
- •5. Класифікація ступенів готовності екіпажів до вильоту та їх зміст.
- •6. Базування авіаційних частин (підрозділів).
- •7. Організація перебазування авіаційних частин (підрозділів).
- •8. Команди і групи, які створюються в авіаційній частині при перебазуванні.
- •9. Аеродром та його складові частини.
- •10. Класифікація аеродромів.
- •11. Сутність управління та вимоги до нього, принципи, форми і способи управління.
- •12. Система управління авіаційної частини.
- •13. Порядок роботи командира авіаційної частини після отримування бойового завдання.
- •14. Класифікація видів забезпечення та їх зміст.
- •15. Призначення, завдання та організаційна структура частин (підрозділів) забезпечення.
- •16. Основні бойові та допоміжні (спеціальні) завдання овпс нато в Європі.
- •17. Склад овпс нато в Європі.
- •18. Організаційна структура овпс нато в Європі.
- •19. Принципи організації і побудови ппо нато в Європі.
- •20. Організаційна структура Інтегрованої системи ппо нато в Європі (natinads).
- •21. Призначення, склад та бойові можливості системи дрлв і у авакс.
- •22. Основні бойові можливості та склад Системи управління силами і засобами ппо нато (nadge).
- •23. Основні бойові та допоміжні (спеціальні) завдання впс і ппо суміжних з Україною держав.
- •24. Класифікація форм бойового застосування авіаційних частин (підрозділів).
- •25. Спосіби бойових дій авіаційних частин (підрозділів).
- •26. Види і форми бойових порядків авіаційних частин (підрозділів).
- •27. Групи тактичного призначення бойових порядків авіаційних частин (підрозділів).
- •28. Призначення, завдання та об’єкти дій бомбардувальної авіації.
- •29. Призначення, завдання та об’єкти дій штурмової авіації.
- •30. Призначення та завдання винищувальної авіації.
- •31. Призначення та завдання розвідувальної авіації.
- •32. Види, способи та засоби повітряної розвідки.
- •33. Призначення та завдання транспортної авіації.
- •34. Організаційна структура та базування частин (підрозділів) транспортної авіації.
- •35. Призначення та завдання армійської авіації.
22. Основні бойові можливості та склад Системи управління силами і засобами ппо нато (nadge).
Призначена для безперервного спостереження за повітряним простором держав-членів НАТО та забезпечення перехоплювання засобів повітряного нападу противника.
Основні бойові можливості системи NADGE такі:
виявлення та перехоплювання повітряних цілей на висоті від 50 до 21000 м, при швидкості польоту цілі до 2 М та віддалі цілей на 500 км (при висоті їх польоту – 16000 м) і на 300 км (при висоті їх польоту – 3000 м);
розпізнавання та супроводження одночасно до 300 цілей та управління перехоплюванням до 30 цілей;
збір, накопичення та обробка даних по цілях, стану своїх сил і засобів ППО;
управління активними засобами ППО (ЗРК великої і середньої дальності; винищувачі-перехоплювачі);
здійснення оповіщення про повітряного противника для ЗРК малої дальності і ЗА.
Органи управління, що мають радіолокаційні станції (РЛС), розташовуються таким чином, що створюють суцільне, багаточастотне поле виявлення повітряних цілей не менш чим з двократним перекриттям на великих і середніх висотах.
До складу органів управління силами і засобами ППО системи NADGE належать (рис.2.2):
оперативні центри зон ППО (ОЦЗ);
оперативні центри районів ППО (ОЦР);
оперативні центри секторів ППО (ОЦС);
центри управління і оповіщення (ЦУО);
пости управління і оповіщення (ПУО);
пости спостереження і оповіщення (ПСО);
пости далекого виявлення (ПДВ);
пости спостереження і оповіщення про цілі, що летять низько (ПСО НЦ).
Всі органи управління мають засоби автоматизації та лінії (канали) електрозв’язку з цифровою обробкою даних (інформації).
Оперативний центр зони ППО є командним пунктом (КП) командувача зони ППО. Дані, що передаються в ОЦЗ, обробляються і надходять до центру повітряних операцій (ЦПО), що дає змогу командувачу регіонального (субрегіонального) командування ОЗС НАТО в Європі визначати характер повітряної обстановки в районі його відповідальності, а також в деяких сусідніх регіонах (субрегіонах).
Командувач зоною ППО несе відповідальність за ППО військ і об’єктів НАТО в районі його відповідальності, розробку способів управління активними засобами ППО та їх бойове застосування, складання планів дислокації частин і підрозділів ППО у мирний і воєнний час.
Оперативний центр району ППО є КП начальника району, шо відповідає за загальне керівництво і використання сил і засобів ППО у районі, а також за використання електронних засобів ведення війни. Він координує і погоджує всі заходи щодо ППО, обліковує і наочно відображає обстановку у повітрі, керує використанням сил ППО. Віддалення ОЦР від державного кордону – 150…200 км.
Оперативний центр сектору є КП начальника сектору, що відповідає за оперативне управління силами і засобами ППО, що знаходяться у секторі. Він здійснює облік і аналіз даних про повітряну обстановку, попереджує всі інстанції, що зацікавлені, про загрозу повітряного нападу, визначає завдання частинам і підрозділам винищувачів і ЗРК та керує ними при відбитті нальоту, а також керує підпорядкованими ЦУО і ПУО та проводить заходи щодо радіопротидії. Віддалення ОЦС від державного кордону – 120…150 км.
ОЦЗ, ОЦР і ОЦС у своєму складі РЛС не мають.
Центр управління і оповіщення є основним пунктом управління бойовими діями засобів ППО при поразки (знищенні) повітряних цілей. У секторі ППО може бути 1…4 ЦУО.
Центр управління і оповіщення має від 3 до 5 РЛС далекого виявлення, станції визначення висоти, розпізнавання, а також апаратуру обробки і передачі інформації про повітряну обстановку та управління силами і засобами ППО.
Основні завдання ЦУО такі: спостереження за повітряною обстановкою і розпізнавання літальних апаратів; керівництво підлеглими постами і збір даних від них; оповіщення ОЦС й інших органів про повітряну обстановку, стану та готовності сил і засобів ППО; постановка завдань винищувачам-перехоплювачам і наведення їх на повітряні цілі; надання цілевказівок на позиції ЗУР, що закріплені за даним ЦУО. Він володіє правом підйому винищувачів-перехоплювачів, має обладнання для автоматичного супроводження цілей і наведення винищувачів-перехоплювачів і є запасним ОЦС. Один з ЦУО сполучений з ОЦС територіально.
Пост управління і оповіщення призначений для: виявлення і розпізнавання цілей; оповіщення ЦУО, ОЦС та інстанцій, що зацікавлені, про повітряну обстановку; управління засобами ППО по цілях, що задані ЦУО; доповідає результати дій засобів ППО. Він має від 3 до 5 РЛС різного призначення і технічні засоби, що аналогічні засобам ЦУО та є запасним ЦУО, при цьому ПУО не користується правом підйому винищувачів-перехоплювачів і розпізнавання повітряних цілей.
В секторі ППО може бути від 1 до 4 ПУО.
ЦУО і ПУО розташовуються по всьому району відповідальності регіонів (субрегіонів). Мінімальне віддалення ПУО і ЦУО від державного кордону – 20 км.
ЦУО і ПУО мають площинні розміри 600×800 м. Їх елементами є підземні залізобетонні сховища із засобами автоматизації, а на поверхні землі – РЛС і антени вузла зв’язку. Антени РЛС розташовані біля сховищ, віддалення між ними – 200…300 м. Антени вузла зв’язку розташовуються на площині 200×300 м. Віддалення вузла зв’язку від сховищ – до 500 м.
Пост спостереження і оповіщення призначений для одержання даних про цілі. Він збирає і передає дані повітряного спостереження відповідним ПУО і ЦУО. Активними засобами ППО не управляє. Пост спостереження і оповіщення має 2…3 РЛС. Віддалення ПСО від державного кордону – 15…100 км. В секторі ППО може бути від 1 до 4 ПСО.
Пост далекого виявлення призначений для виявлення повітряних цілей і визначення їх висоти. Функції управління на ПДВ не покладаються. Він має 2…4 могутні стаціонарні РЛС та розташовується на віддаленні 20…120 км від державного кордону.
Пост спостереження і оповіщення про цілі, що летять низько призначений для раннього виявлення цілей на малих висотах – 50…3000 м (дальність – 30…45 км). Фізично ПСО НЦ являє собою мобільну РЛС та розташовується на віддаленні 25…60 км від державного кордону.
Одночасне автоматичне супроводження ЦУО і ПУО забезпечують до 100 цілей, а також наведення до 16…24 винищувачів. Взаємодія між різноманітними засобами ППО здійснюється по зонах і часу дії. Як правило, дії засобів ППО по висотах встановлюються таким чином:
на висотах до 100 м – ЗА і ЗРК малої дальності;
на висотах 100…2000 м – ЗА, ЗРК малої дальності і ЗРК середньої дальності Improved Hawk;
на висотах 2000…5000 м – ЗРК середньої дальності Improved Hawk;
на висотах 5000…10000 м – ЗРК середньої дальності Improved Hawk і великої дальності Patriot;
на висотах 10000…18000 м – ЗРК великої дальності Patriot.
Винищувачі, як правило, діють поза зоною ураження ЗРК або на висотах, визначених умовами взаємодії.
Створені 4…5 зон патрулювання літаків системи ДРЛВ і У АВАКС, щільно взаємодіють з наземними органами управління системи NADGE.