
- •Відповіді на питання з дисципліни «Тактика Авіаціі Повітряних Сил зсу»
- •1. Класифікація засобів повітряного нападу( азпн).
- •2. Призначення і завдання, склад і організаційна структура авіації пс зс України.
- •3. Класифікація об’єктів дій авіаційних частин і підрозділів.
- •4. Класифікація ступенів бойової готовності авіаційних частин (підрозділів) та їх зміст.
- •5. Класифікація ступенів готовності екіпажів до вильоту та їх зміст.
- •6. Базування авіаційних частин (підрозділів).
- •7. Організація перебазування авіаційних частин (підрозділів).
- •8. Команди і групи, які створюються в авіаційній частині при перебазуванні.
- •9. Аеродром та його складові частини.
- •10. Класифікація аеродромів.
- •11. Сутність управління та вимоги до нього, принципи, форми і способи управління.
- •12. Система управління авіаційної частини.
- •13. Порядок роботи командира авіаційної частини після отримування бойового завдання.
- •14. Класифікація видів забезпечення та їх зміст.
- •15. Призначення, завдання та організаційна структура частин (підрозділів) забезпечення.
- •16. Основні бойові та допоміжні (спеціальні) завдання овпс нато в Європі.
- •17. Склад овпс нато в Європі.
- •18. Організаційна структура овпс нато в Європі.
- •19. Принципи організації і побудови ппо нато в Європі.
- •20. Організаційна структура Інтегрованої системи ппо нато в Європі (natinads).
- •21. Призначення, склад та бойові можливості системи дрлв і у авакс.
- •22. Основні бойові можливості та склад Системи управління силами і засобами ппо нато (nadge).
- •23. Основні бойові та допоміжні (спеціальні) завдання впс і ппо суміжних з Україною держав.
- •24. Класифікація форм бойового застосування авіаційних частин (підрозділів).
- •25. Спосіби бойових дій авіаційних частин (підрозділів).
- •26. Види і форми бойових порядків авіаційних частин (підрозділів).
- •27. Групи тактичного призначення бойових порядків авіаційних частин (підрозділів).
- •28. Призначення, завдання та об’єкти дій бомбардувальної авіації.
- •29. Призначення, завдання та об’єкти дій штурмової авіації.
- •30. Призначення та завдання винищувальної авіації.
- •31. Призначення та завдання розвідувальної авіації.
- •32. Види, способи та засоби повітряної розвідки.
- •33. Призначення та завдання транспортної авіації.
- •34. Організаційна структура та базування частин (підрозділів) транспортної авіації.
- •35. Призначення та завдання армійської авіації.
17. Склад овпс нато в Європі.
Структура органів управління ОЗС НАТО має три рівня командувань й штабів Альянсу.
Перший рівень (стратегічний) – стратегічні командування (СК) ОЗС НАТО в Європі та Атлантиці; другий (оперативно-стратегічний) – регіональні командування (РК); третій (оперативний) – субрегіональні (СРК) та видові командування (ОВПС, Об’єднані ВМС (ОВМС)).
Загальне керівництво ОЗС НАТО в Європі здійснює Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (представник ЗС США) через штаб СК ОЗС НАТО в Європі (н.п. Касто, Бельгія). У разі виникнення кризи Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі відповідає за здійснення військових заходів, спрямованих на забезпечення захисту, збереження безпеки i єдності командування ОЗС в Європі, діючи в межах повноважень, наданих йому політичним керівництвом НАТО.
Стратегічному командуванню ОЗС НАТО в Європі підпорядковані РК ОЗС в Північній Європі (AFNORTH – Allied Forces Northern Europe, штаб – н.п. Бранссум, Нідерланди) і РК ОЗС НАТО в Південній Європі (AFSOUTH - Allied Forces Southern Europe, штаб – н.п. Неаполь, Італія).
До складу РК ОЗС НАТО в Північній Європі входить Командування ОВПС НАТО в Північній Європі (штаб – н.п. Рамштайн, Німеччина).
На посаду командувача ОВПС НАТО в Північній Європі призначається представник ЗС США, який є помічником головнокомандувача РК ОЗС НАТО в Північній Європі з питань застосування угруповань ВПС Альянсу. Крім того, на нього покладені функції командувача ППО і начальника регіональної системи за контролем повітряно-космічного простору у зоні відповідальності РК ОВПС НАТО в Північній Європі та координації дій авіації з іншими командуваннями.
Командуванню ОВПС НАТО в Північній Європі підпорядковані п’ять центрів управління повітряними операціями (ЦУПО), які розгорнуті у Німеччині (н.п. Калькар і н.п. Месшетен), Данії (н.п. Фіндеруд), Норвегії (н.п. Рейтан) і Великобританії (н.п. Хай-Уіком).
До складу РК ОЗС НАТО в Південній Європі входить Командування ОВПС НАТО в Південній Європі (штаб – н.п. Неаполь, Італія).
На посаду командувача ОВПС НАТО в Південній Європі призначається представник ЗС США, який є помічником головнокомандувача РК ОЗС НАТО в Європі в Південній Європі з питань застосування угруповань ВПС Альянсу. Крім того, на нього покладені функції командувача ППО і начальника регіональної системи за контролем повітряно-космічного простору у зоні відповідальності РК ОВПС НАТО в Південній Європі та координації дій авіації з іншими командуваннями.
Командуванню ОВПС НАТО в Південній Європі підпорядковані п’ять ЦУПО, які розгорнуті в Італії (н.п. Поджо-Ренатико), Туреччині (н.п. Ескішехір), Греції (н.п. Лариса), Іспанії (н.п. Торехон) і Португалії (н.п. Монсанту).
В межах існуючих нині складу і структури ОЗС НАТО в Європі є три функціональні категорії сил: Сили першочергового залучання (СПЗ, NRF – NATO Response Force), Основні оборонні сили та Резервні сили.
Сили першочергового залучання створені на заміну Силам негайного і швидкого реагування. Сили і засоби СПЗ здатні для розгортання у будь-який час та у будь-якій точці земної кулі та призначені для вирішення широкого колу завдань, у тому числі: ведення самостійних бойових дій; проведення операцій щодо урегулювання криз, а також гуманітарних операцій; забезпечення розгортання великого угруповання військ (сил); ефективної протидії тероризму та розповсюдженню зброї масового ураження. Сили і засоби СПЗ по черзі знаходяться у підпорядкуванні командувачів РК ОЗС НАТО в Північній Європі і РК ОЗС НАТО в Південній Європі та під загальним керівництвом Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, при цьому СПЗ представляють собою високомобільні формування.
Повітряний компонент СПЗ представлений підрозділами ВПС і ППО, здатними здійснювати не менш 200 бойових літако-вильотів за добу.
Доставку підрозділів СПЗ у райони призначення здійснюється з використанням засобів повітряних і морських перекидань.
Основні оборонні сили складаються з діючих і таких, що можуть бути мобілізованими, сухопутних сил, ВПС і ВМС, спроможних забезпечити стримування і захист від примусу або агресії. Ці сили мають національні й багатонаціональні формування різних рівнів готовності.
Резервні сили складаються з інших формувань, що перебувають на різних рівнях готовності і можливості їх використання. Ці сили, до яких входить і повітряний компонент, можуть використовуватись як сили підкріплення у будь-якому районі чи морській зоні дії ОЗС НАТО в Європі для стримування, врегулювання кризи чи забезпечення оборони.
Найважливішим компонентом бойової моці угрупувань сил (військ) держав-членів НАТО в Європі є ТА, яка призначена для вирішення основних бойових і допоміжних (спеціальних) завдань ОВПС НАТО в Європі у тактичної (оперативно-тактичної) глибині у взаємодії з сухопутними і морськими силами НАТО в Європі чи самостійно. До складу ТА входять такі роди: ударна, штурмова, винищувальна і транспортна авіація. Однак, під час проведення спільних операцій ОЗС НАТО в Європі застосовуються літаки стратегічної авіації ВПС США та авіація ОВМС НАТО в Європі.
Необхідно відмітити, що до складу ОВПС НАТО в Європі входять сили і засоби ППО: зенітні ракетні комплекси (ЗРК), зенітна артилерія (ЗА) і радіотехнічні системи (комплекси, станції).
Сили раннього повітряного попередження НАТО (NAEWF – NATO Airborne Early Warning Forces) є загальним діючим багатонаціональним формуванням, що складається з двох компонентів: компонент Е-3А, до складу якого входять 18 літаків Е-3А АВАКС (AWACS – Airborne Warning and Control System) , що належать ОЗС НАТО і мають Головну оперативну базу в н.п. Гайленкірхені (Німеччина), і компонент Е-3D АВАКС, до складу якого входять сім літаків Е-3D, що належать Великобританії і базуються на авіаційній базі Королівських ВПС Великобританії в н.п. Уеддінгтоні (Великобританія). Вказані сили забезпечують повітряне спостереження і раннє попередження, що істотно підвищує ефективність командування і управління ОЗС НАТО, оскільки літаки Сил раннього повітряного попередження НАТО передають інформацію спостереження безпосередньо до наземних, повітряних або морських центрів командування і управління. Кожен літак має складне радіоелектронне обладнання, що дає змогу виявляти літаки на великих відстанях і над великими за площею територіями.