Стаття 8
Кожна Договірна Сторона має право відмовити у наданні права на тимчасове ввезення або відкликати його стосовно:
a) транспортних засобів комерційного використання, які використовуються для внутрішніх перевезень;
b) транспортних засобів приватного використання, які використовуються у комерційних цілях на внутрішніх перевезеннях;
c) транспортних засобів, зданих в оренду після їхнього ввезення, або, якщо вони були зданими в оренду в момент їхнього ввезення, — транспортних засобів, повторно зданих в оренду або переданих в суборенду з метою, що не полягає в їхньому негайному вивезенні.
Стаття 9
1. Подальше вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
2. Протягом кожного дванадцятимісячного періоду транспортні засоби приватного використання можуть перебувати на території тимчасового ввезення протягом шестимісячного терміну, який може бути як неперервним, так і з перервами.
Стаття 10
Кожна Договірна Сторона має право робити застереження відповідно до статті 29 цієї Конвенції стосовно:
a) Підпункту a статті 2 стосовно тимчасового ввезення для комерційного використання наземних транспортних засобів і рухомого складу залізничного транспорту;
b) Статті 6 стосовно тимчасового ввезення наземних транспортних засобів для комерційного використання і транспортних засобів приватного використання;
c) Пункту 2 статті 9;цього Додатка.
Стаття 11
Цей Додаток при набутті чинності, відповідно до положень статті 27 цієї Конвенції, скасує і замінить Митну конвенцію про тимчасове ввезення приватних наземних транспортних засобів, Нью-Йорк, 4 червня 1954 року, Митну конвенцію про тимчасове ввезення комерційних наземних транспортних засобів, Женева, 18 травня 1956 року, і Митну конвенцію про тимчасове ввезення для приватного використання повітряних засобів транспорту та прогулянкових суден, Женева, 18 травня 1956 року, у відносинах між Договірними Сторонами, які прийняли цей Додаток і які є Договірними Сторонами зазначених Конвенцій.