«Природоохоронні пропозиції»
Виконав:
Ст. 3 курса 3гр.
Татарчук А.
Перевірила:
Панасюк О.П.
Одеса 2012
Інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва. Щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить 193 тис. т фтору,. 1,6 тис. т цинку, 620 тис. т міді та 622 т калію. У 90-ті роки залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла (порівняно з 60-ми роками) більш ніж у 9 разів. Отруйні речовини, які знаходяться у мінеральних добривах, хімічних меліорантах й отрутохімікатах, проникають в організми людей, викликаючи їх захворювання.
Нині загальна площа меліорованих земель досягла вже 5,9 млн га, в тому числі осушених — 3,5 млн га і зрошуваних — 2,4 млн га. На меліорованих землях виробляється 58% овочів, 27% плодів, ягід і винограду, 18% кукурудзи на зерно. Зрошення як важливий засіб поліпшення використання земельних ресурсів може супроводжуватись небажаними побічними наслідками — вторинним засоленням грунтів, їх заболочуванням, ерозією. Основна причина засолення грунтів — низький коефіцієнт корисної дії іригаційних споруд. Сучасні зрошувальні системи функціонують здебільшого без належної гідроізоляції. Внаслідок цього грунтові води підтоплюють поверхневі грунти, що за відсутності природного дренажу призводить до засолення і заболочування земель, зниження родючості і навіть до повного вилучення земель із сільськогосподарського обігу На деяких зрошуваних системах через помилки, допущені на стадіях проектування будівництва і внаслідок нераціональної експлуатації, спостерігається істотне підняття рівня ґрунтових вод.
Небезпечним проявом водної ерозії є розмив грунту, внаслідок якого руйнується ґрунтовий покрив, пошкоджуються підстилаючі породи й оголюються безплідні відклади. Яружними виносами заливаються ріки й водойми, заливні луки і зрошувані поля, руйнуються дороги і споруди. У промислове розвинутих районах особливо важливим е вивчення показників забруднення грунтів промисловими відходами й викидами. Так, в Україні нагромаджено понад 7 млрд т відходів виробництва. Площа порушених земель — близько 265 тис. га, в тому числі відпрацьованих — майже 131 га, з них рекультивації підлягають 121,1 тис. га, з наступним використанням як сільськогосподарських угідь — 77 тис. га, лісонасаджень — 24, водойм — 14, інших — 6,1 тис. га. Зростає вміст важких металів у грунті. У районах забруднення збіднюється видовий склад тварин і рослин. Дослідження показали, що кислі гази (сірчаний і сірчистий ангідрид, окисли азоту, хлору та ін.), які викидаються промисловими підприємствами, зріджують трав'яну рослинність на 60% і більше, а на схилах сприяють посиленню ерозійних процесів. Рослини, що залишились, поглинають токсичні речовини, внаслідок чого виникає інтоксикація їх важкими металами, зумовлена переважно підкисленням грунтів. Забруднення грунту і кормів поблизу рудників і свинцевоплавильних заводів призводить до інтоксикації свинцем свійських тварин і людей. Погіршення якості продукції супроводжується не тільки акумуляцією в ній токсичних сполук, а й порушенням співвідношення між поживними компонентами: нагромадження нітратів, нітритів та інших отруйних для організму форм азоту.Перевищення встановленої граничної концентрації токсичних металів негативно позначається на біологічних процесах в організмі людини і тварин. Слід зазначити, що верхня межа у грунтах перебуває на рівні дуже слабкого забруднення цими металами, а на околицях великих міст, звідки переважно постачається продукція, забрудненість грунтів буває набагато вищою.
Обмежуючі фактори (ерозійне руйнування, засоленість, заболоченості, забруднення, техногенні порушення і т.д. ), по яких розроблена агротехнічна диференціація земель, розділяють також по ступені негативного впливу на землеробство і сільськогосподарське виробництво в цілому.
Таким чином, всі запроектовані природоохоронні заходи в господарстві при їх виконанні сприятимуть захисту земель від ерозії, і як наслідок збільшення урожайності сільськогосподарських угідь та культур.
В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва збільшується вплив людини на природне середовище, особливо не земельні ресурси.
Екологічна ефективність проекту є основною. Вимоги до неї проявляються в необхідності виконання жорстких екологічних, природоохоронних норм до кожного елементу і кожної складової частини проекту. Жодний проект внутрігосподарського землеустрою не може розглядатися, якщо він не відповідає цим вимогам.
До основних показників екологічної ефективності в проектах внутрігосподарського землеустрою відносять:
- Дані комплексної оцінки впливу землеустрою на якісний стан земель, що отримуються по кожній земельній ділянці;
- Відомості про зниження процесів водної ерозії і дефляції;
- Інформацію про природоохоронне облаштування території;
- Дані, що характеризують екологічне облаштування території.
Екологічне обґрунтування проекту заключається в оцінці вибору найбільш ефективних рішень в використанні земельного фонду, адміністративно-господарській оцінці в цілому і окремих її галузях, а також в визначенні очікуваного еколого-економічного ефекту після здійснення заходів, передбачених проектом.
Оцінку прийнятих рішень проводимо по складу і розміру угідь, екологічним і економічним показникам.
Екологічними показниками є освоєння пошкоджених і невикористаних земель, а також наявність природно-біологічних резервацій, розораність, лісистість і рекреаційна ємність території, обліснення сільськогосподарських угідь, обсяг газообміну, конденсацій пилу та ін..(таблиця 16)
Таблиця 16 . Еколого – економічні показники проекту
№ |
Назва показника |
Одиниці виміру |
Результат |
|
|
|
|
Фактична |
По проекту |
1 |
Заг.Площа земельного господарства |
га |
1614,11 |
1614,11 |
|
економічні показники |
|
|
|
2 |
Площа с.г.угідь |
га |
1365,55 |
1363,32 |
3 |
Площа оброблюва.земель |
га |
1276,09 |
1309,66 |
|
в т.ч. |
|
|
|
|
рілля |
га |
635,77 |
669,34 |
|
баг насадження |
га |
640,32 |
640,32 |
4 |
Площа природньо-біологічних резервацій |
га |
44,67 |
46,16 |
|
в т.ч. |
|
|
|
|
зах лісосмуги |
га |
9,06 |
11,7 |
|
пасовищ |
га |
35,61 |
34,46 |
|
Розорюваність |
% |
79,06 |
81,14 |
|
Рекреаційна ємність |
% |
2,77 |
2,86 |
|
Лісистість |
% |
1,20 |
1,20 |
|
Обліснення |
% |
84,60 |
84,46 |
|
Коеф еколог. Стабільності |
% |
- |
302,83 |
|
Коеф антророген. Навантаження |
% |
- |
5342,02 |
|
Вартість валової продукції рослин. |
тис. грн. |
- |
3537,665 |
|
Вартість валової продукції тварин. |
тис. грн. |
- |
12759,6772 |
|
Розрахунок прибутку від 1т тваринництва |
грн. |
- |
-4750 |
|
Розрахунок прибутку від 1т рослинництва |
грн. |
- |
-320 |
Для заповнення даної таблиці користувалася наступними формулами:
Коефіцієнт розорюваності: К роз = Р обр. / Р заг. * 100 %
Рекреаційна ємність: К р.є. = Р пр.-біол. резерв. / Р заг. * 100 %
Лісистість: Р лісових земель / Р заг. * 100 %
Обліснення: К з с/г = Р з. с/г / Р заг. * 100%
Коефіцієнт екологічної стабільності території і коефіцієнт антропогенного навантаження:
К ек.ст. = ∑ (Кі * Рі)/∑Рі * Кр
де: Кі – коефіцієнт екологічної стабільності угіддя і-того виду
Рі – площа
Кр – коефіцієнт морфологічної стабільності рельєфу
Кр = 1
К ант. нав. = ∑ (Рі*Бі)/Рі
де: Рі – площа
Бі – бал відповідної площі угіддя з певним рівнем антропогенного навантаження
Таблиця 17. Розрахунки даних коефіцієнтів провела в таблиці .
Вид угіддя |
Коефіціент екологічної стабільності |
Площа угідь |
Кі*Рі |
Бал угіддя антропогенного навантаження |
Бі*Рі |
Рілля |
0,14 |
669,34 |
93,7076 |
4 |
2677,36 |
Пасовища |
0,68 |
34,46 |
23,4328 |
3 |
103,38 |
Виноградники |
0,29 |
640,32 |
185,6928 |
4 |
2561,28 |
Всього |
- |
1344,12 |
302,8332 |
|
5342,02 |
Таблиця 18. Вартість валової продукції тваринництва
№ |
Вид тваринництва |
валовий вихід,т |
вартість реалізації одиниці продукції |
вартість всієї продукції,тис грн |
% |
||||
1 |
Надій молока |
647,5 |
1500 |
971,25 |
7,61187 |
||||
2 |
М'ясо |
|
|
|
|
|
|||
|
в т.ч . |
|
|
|
|
||||
|
ВРХ |
194,1 |
9050 |
1756,605 |
13,76685 |
||||
|
Свиней |
642,6 |
14000 |
8996,4 |
70,50649 |
||||
|
овець та кіз |
7,925 |
10000 |
79,25 |
0,621097 |
||||
|
птиці |
6,506 |
6500 |
42,289 |
0,331427 |
||||
3 |
Вовна |
0,951 |
3200 |
3,0432 |
0,02385 |
||||
4 |
Яйця |
650,6 |
1400 |
910,84 |
7,138425 |
||||
|
Всього |
2150,182 |
|
12759,6772 |
100 |
||||
З цієї таблиці ми бачимо, що вартість всієї продукції тваринництва становить 12759,6772 тисяч гривень.
Таблиця 19. Розрахунок прибутку від 1 т рослинництва і тваринництва
Міністерство аграрної політики України
Одеський державний аграрний університет
Факультет землевпорядкування
Кафедра землевпорядного проектування
ЛАБОРОТОРНІ РОБОТИ
з землевпорядного проектування
Виконав:
Ст. 3 курса 3гр.
Татарчук А.
Перевірила:
Панасюк О.П.
Одеса 2012