«Проектні пропозиції по організації угідь та сівозмін»

Виконав:

Ст. 3 курса 3гр.

Татарчук А.

Перевірила:

Панасюк О.П.

Одеса 2012

Під час розробки проекту і введення сівозмін слід керуватися основними принципами раціонального ведення господарства. Головні із них наступні:

- раціональне використання усіх сільськогосподарських угідь з тим, щоб кожна ділянка у відповідності з її родючістю давала максимальну кількість тієї або іншої продукції господарству при мінімальних витратах праці та коштів;

- вся сукупність сівозмін в господарстві повинна бути із структурою посівних площ. Якщо такої узгодженості нема, то в проект структури необхідно внести відповідні корективи;

- в кожній сівозміні повинно бути передбачено відновлення і систематичне підвищення родючості грунту і врожайності за рахунок збагачення грунту мінералами та органічними добривами, боротьбу з бур’янами і шкідниками сільськогосподарських культур, раціональну систему обробітку грунту;

- правильне розміщення ведучих культур по найбільш цінним попередникам з врахуванням дії попередників не тільки на цю ведучу культуру, але й на послідуючі;

- при побудові сівозмін необхідно враховувати реакцію окремих культур до повторних посівів. До дуже чутливих культур, які при повних посівах сильно знижують урожай, відносять соняшник, цукрові буряки, льон, ярі зернові. До середньочутливих відносять такі культури, які при належній агротехніці не дають помітного зниження врожаю (кукурудза, озимі зернові). До малочутливих культур відносять коноплю, картоплю, рис, тютюн, бавовник. Ці культури витримують повторні посіви до 2 – 3 років.

при розміщенні культур в сівозміні слід звернути увагу на чутливість їх до певного виду бур’янів, шкідників і хвороб. важливим принципом побудови сівозмін є також те, щоб по можливості уникати посіву просапних культур про просапним, що веде до сильного розпорошення грунту і посилення ерозійних процесів;

- необхідно витримувати рівновеликість полів певної сівозміни, так як велика різниця у їх розмірах приведе до порушення структури посівних площ по рокам і врешті до порушення сівозміни;

- нарешті сівозміна повинна бути гнучкою, щоб у випадку необхідності змінювати склад і чергування культур, що досягається встановленням такої структури посівних площ, яка б забезпечила гарними попередниками усі культури і в першу чергу ведучі.

Вводити сівозміни у відриві і без врахування особливостей господарства не можна, оскільки ці елементи організації території розглядаються тільки в проектах землеустрою, які забезпечують взаємозв’язок виробництва, що розвивається, з особливостями землеволодінь і землекористувань.(таблиця 11)

Таблиця11.Система запроектованих сівозмін

Тип сівозмін	Площа			Кількість полів,шт.		Середній розмір поля,га
	га	%
Кормова	385,01	57,56	4		96,25
Польова	283,87	42,44	9		31,54
Всього	668,88	100

Міністерство аграрної політики України

Одеський державний аграрний університет

Факультет землевпорядкування

Кафедра землевпорядного проектування

ЛАБОРОТОРНА РОБОТА №5

з землевпорядного проектування

на тему: