«Організація території Трансформація угідь»

Виконав:

Ст. 3 курса 3 гр.

Татарчук А.

Перевірила:

Панасюк О.П.

Одеса 2012

Термін «організація» багатозначний, само слово організація походить від французького (організатіон ),що означає в функціональному значенні впорядкування , поєднання чого небудь або кого небудь в єдине ціле приведенням в певну систему .Можна сказати, що під терміном «організація» взагалі розуміють порядок , узгодженність в який –небудь послідовній діяльності або сукупності предметів. В іншому випадку організація являє собою діяльність людей ,направлену на приведення об'єкту в стан упорядкованості .

В зв'язку з цим до організації угідь ставляться такі вимоги :

Забезпечення найбільш повного ,раціонального і ефективного використання всіх земель шляхом встановлення правильної структури угідь, розробки комплексу міроприємств по покращенню угідь .

Створення умов для спеціалізації і концентрації виробництва, правильної організації праці і високої ефективності капітальних вкладень, пов'язаних з трансформацією покращенням і розміщенням угідь, максимальне скорочення транспортних і інших витрат.

Важливе природоохоронне значення мають водозахисні смуги вздовж рік і водоприймачів, стан яких не завжди задовільний. Для зволоження осушуваних земель у маловодні періоди року і запобігання затопленню при надмірних опадах треба будувати водосховища та інші джерела зволоження, осушувальні системи, забезпечуючи при цьому максимальне збереження озер та інших природних водоймищ, а також екологічну надійність збудованих об'єктів. Для збереження флори і фауни слід створити всі умови на осушених угіддях. З метою запобігання негативним наслідкам осушувальної меліорації частину меліоративного фонду необхідно залишити в первісному вигляді, зберегти в оптимальних розмірах площу боліт і заболочених лісів.Бездефіцитний баланс гумусу можна забезпечити, поліпшуючи якість й ефективність застосування гною для біологізації землеробства, що визначає виробничу систему, яка частково чи повністю заперечує використання хімічних речовин (мінеральних добрив, пестицидів, регуляторів росту). Чим більша ємкість поглинання, тим менша дія важких металів. За останні десятиріччя способи внесення добрив майже не змінились. При мінімальних обробках грунту є потреба у розробці нових методів, які б забезпечили найвищий коефіцієнт їх використання, знизили витрати на придбання добрив і запобігли забрудненню навколишнього середовища. Потребують удосконалення традиційні способи внесення гною врозкид з наступним приорюванням: навіть при ретельному виконанні усіх операцій він нерівномірно розподіляється по поверхні ї вглиб орного шару. Особливо важливим є використання органічних добрив у регіонах, де широко застосовують .ґрунтозахисну систему землеробства і де неможливо забезпечити глибоке загортання органічних добрив у грунт. Регулювати родючість можна з допомогою більш досконалої обробки грунту, яка сприяє скороченню темпів мінералізації гумусу.

Особливо істотні результати спостерігаються в засушливих південних районах України.Багато інних угідь вибуває через виділення значних територій під об'єкти промисловості, інфраструктури міст. За всю історію людське суспільство втратило 200 млн га природних угідь для аграрного використання. Нині щороку для несільськогосподарських потреб відводиться 5—7 мли га, для індустріальних цілей вилучено близько 50 млн га, придатних для сільського господарства. На перспективу для несільськогосподарських користувачів потрібно 19 мли га, в тому числі 30% сільськогосподарських угідь. Найбільші масиви втрачаються при будівництві гідроелектростанцій, торфяних і гірничорудних розробках. Площі таких земель у 100 разів перевищують власне площу, зайняту розробками.Для забезпечення мінімальних потреб сільської місцевості в дорогах з твердим покриттям їх треба побудувати близько 400 тис. км. Науково-технічний прогрес, розвиток промисловості передбачають інтенсивне використання природної сировини, збільшення видобутку корисних копалин, що призводить до вилучення з сільського господарства значних земельних угідь, видозмінює цілі ландшафти. Ерозія грунтів на великих земельних територіях особливо велика при відкритому способі видобутку корисних копалин Причому з сільськогосподарського обігу вилучаються не лише землі, з яких безпосередньо добуваються корисні копалини, а й площі для складування пустої породи. В Україні площа рекультивованих земель з 16,3 тис. га в 1980 p. зросла до 22,0 тис. га в 1986 p. і зменшилась до 19,2 в 1990 p. та 7,9 в 1993p. Основні напрями використання порушених земель після проведення рекультиваційних робіт: 1) сільськогосподарське використання, що зумовлює необхідність створення нових ділянок ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних сільськогосподарських насаджень; 2) лісове використання, включаючи створення лісів промислового та цільового призначення (ґрунтозахисні та водоохоронні насадження); 3) водогосподарське використання (створення водоймищ різноманітного призначення — для розведення риби та птиці, організації спорту, відпочинку, зрошування тощо); 4) рекреаційне використання (парки, зони відпочинку тощо); 5) використання під житлове та промислове будівництво; 6) віднесення цих земель у держзапас тощо. Народногосподарський результат рекультивації порушених земель включає-такі результати: виробничий — одержання продукції з відновленої площі. При відшкодувальному природокористуванні він визначається приростом показника економічної оцінки земельних угідь. Якщо відповідні оцінки відсутні, розрахунок робиться за відтвореною продуктивністю відповідних земель внаслідок рекультивації, визначеною в витратах на відповідну продукцію з рекультивованих земель; соціально-економічний — створення сприятливих умов для життєдіяльності людини та функціонування екологічних систем у районі розміщення об'єктів рекультивації. Проте повне розорювання земель неминуче супроводжується порушенням природної рівноваги, а природні кормові й лісові угіддя сприяють її збереженню і відновленню. Забезпеченню оптимальних екологічних умов, захисту грунтів від руйнування і деградації, які відбуваються під впливом водної та вітрової ерозії, сприяє дотримання оптимальних пропорцій між ріллею і природними кормовими угіддями.

До них відносяться організаційно-господарські, гідромеліоративні, культуртехнічні і хімічні меліорації земель, заходи по захисту земель від ерозії, заболочення і ін. Корінне поліпшення кормових угідь передбачає в першу чергу створення культурного високопродуктивного травостою шляхом розорювання, висівання трав, внесення добрив. Якщо на пасовищах збереглись цінні трави у травостої, то достатньо провести поверхневе покращення без розорювання.

Трансформація земель – це перевід земельних угідь з одного виду використання в другий. Переведення здійснюється з менш цінних угідь в більш цінні і навпаки. Цей процес обумовлюється інтенсифікацією виробництва або доцільністю, при цьому максимально зберігати оброблювальні ґрунти або використовувати родючі ґрунти.

Трансформація супроводжується освоєнням і покращенням угідь. Освоєння земель передбачає зміну використання земель або включення у використання земель, які раніше не оброблювались. Освоєння може проводитись під нове будівництво, під розміщення об’єктів для захисту земель від шкідливої дії природних явищ. Освоєння земель можна вважати освоєння ріллі, сінокосів і пасовищ під багаторічні насадження, освоєння перезволожених земель або заболочених земель в ріллю або багаторічні насадження. Для освоєння земель служать яри, зсуви, піски та інші землі, які не використовувались.

Покращення земель – це проведення заходів, направлених на підвищення продуктивності земель. Такими заходами є: осушення, зрошення, окультурення, землювання, виположування схилів, ярів та балок.

Дана трансформація угідь представлена у (таблиці 7).

Таблиця 7. Трансформація угідь

№контуру	Назва угідь,				Угіддя
		Площа, га	Площа що трансформувалася	виноградники	рілля	Покращеиі пасовища	лісосмуги	залишок
1	Рілля	50,99	-0,2				+0,2	50,79
3	Рілля	77.44	-0,68				+0,68	76,76
17	Рілля	40.09	-0,4				+0,4	39,69
16	Рілля	39,29	-0.76				+0,76	38,53
15	Пасовища	23,3	-23,3			+22,7	+0,6
2	Сад	35,61	-35,61		35,61
21	Пасовища	2,21	-2,21			+2,21
4	Пасовища	8,9	-8,9			+8,9

При проведенні трансформації в сучасних умовах необхідно чітко розмежовувати природні і культурні комплекси угідь, тому що в економічних відносинах розходження між природними і культурними угіддями одного виду не менш істотні, чим між видами угідь у межах комплексу. У практиці молочно-тваринницьких підприємств нерідко зустрічається взаємозамінність угідь: рілля використовується для виробництва сіна і випасу худоби, культурні пасовища і косовиці трансформуються в ріллю і т.д. Така взаємозамінність може бути обґрунтована, якщо вихід кормів, що визначається окультуреністю ґрунтів, залишається стабільним і не залежить від характеру використання ділянки.

Після проведення трансформації ми бачимо, що площа ріллі збільшилася на 33,11 га, загальна площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 2,04 га через те що були запроектовані санітарно-охоронні лісосмуги загальною площею 2,04 га. Наступним етапом є складання експлікації земельних угідь після трансформації.(Таблиця 8.)

Таблиця 8. Експлікація угідь після трансформації.

№	Назва угідь	Площа, га
1	Рілля	668.88
2	Пасовища покращені	33,62
3	виноградник	640,32
Всього с/г угідь		1344,12
4	Населений пункт	231,12
5	Господарський шляхи	8,16
6	Шосе	0,92
7	Лісосмуга	11,7
8	Ліс	19,39
Всього		1614,11

Міністерство аграрної політики України

Одеський державний аграрний університет

Факультет землевпорядкування

Кафедра землевпорядного проектування

ЛАБОРОТОРНА РОБОТА №3

з землевпорядного проектування

на тему: