- •Структурно-функціональна організація апаратного та програмного забезпечення обчислювачів.
- •1.4 Структура аом
- •1.5 Структура гом
- •Системи машинних команд процесорів, формати даних і способи кодування команд і даних.
- •Способи організації доступу до даних та методи адресування команд і даних.
- •1.4 Організація підсистеми пам’яті комп’ютера.
- •1.5 Способи організації взаємодії апаратного забезпечення із системним програмним забезпеченням.
- •1.6 Взаємодія комп’ютера із зовнішніми пристроями.
- •Елементна база комп’ютерів.
- •2.2 Архітектура мп 80486, Pentium, мп adsp.
- •Базовая архитектура процессоров adsp-21xx
- •2.3 Архітектура процесора 80с51.
- •2.4 Risc-процесори ті їх архітектура.
- •2.5 Адресний простір. Способи адресації операндів.
- •2.6 Оперативна пам’ять: архітектура та принципи управління.
- •2.7 Система переривань та їх характеристики.
- •2.8 Динамічний розподіл пам’яті. Організація віртуальної пам’яті.
- •3.1 Склад системного програмного забезпечення.
- •3.2 Класифікація операційних систем.
- •Особенности алгоритмов управления ресурсами
- •Особенности аппаратных платформ
- •Особенности областей использования
- •Особенности методов построения
- •3.3 Різновиди мультизадачності в операційних системах.
- •3.4 Процеси та потоки в операційних системах.
- •Реальний та захищений режими адресації.
- •Особенности процессора 80286
- •Особенности процессоров 80386 — 80486
- •Страничная организация памяти
- •Описание
- •Использование
- •Структура адресного пространства ibm pc в реальном режиме Основная область памяти
- •Дополнительная область памяти
- •3.6 Оперативна пам’ять в мультизадачному режимі.
- •Алгоритми заміщення сегментів та сторінок у віртуальній пам’яті.
- •Структура жорсткого диску.
- •Vfat и длинные имена файлов
- •Файлова система hpfs.
- •Файлова система ntfs.
- •Керування процесами у операційних системах, їх стани та переходи. Управление процессами
- •Состояние процессов
- •Контекст и дескриптор процесса
- •Алгоритмы планирования процессов
- •Вытесняющие и невытесняющие алгоритмы планирования
- •3.11 Основні режими введення-виведення.
- •3.12 Оптимізація роботи з жорстким диском.
- •4.1 Структура системних областей пам’яті (ms-dos).
- •4.2 Програмування дискової підсистеми комп’ютера (mbr, Partition Table, fat12/16/32).
- •4.3 Програмування відеосистеми комп’ютера (cga, ega, vga).
- •4.4 Особливості програмування текстового та графічного режимів відеоадаптера.
- •4.5 Робота з маніпулятором миші (ms-dos, ms-Windows).
- •4.6 Обробка переривань.
- •4.1. Таблица векторов прерываний
- •4.2. Маскирование прерываний
- •4.4. Особенности обработки аппаратных прерываний
- •4.8 Ініціалізація dll-бібліотек, динамічний експорт та імпорт функцій у середовищі Microsoft Windows. Бібліотеки динамічної компоновки. Ініціалізація dll.
- •2.23.1. Статическая и динамическая компоновка
- •Експорт та імпорт функцій при використанні dll-бібліотек.
- •5.1 Системні та локальні шини, основні характеристики.
- •5.2 Шини з комутацією ланцюгів та комутацією пакетів. Розщеплення транзакцій.
- •5.3 Шини Firewire (ieee 1394), pci, pci-e, основні характеристики.
- •Особенности ieee - 1394
- •Шини pci основні характеристики.
- •ШиниPci-е, основні характеристики.
- •5.4 Стандарт ieee 1284 – 1994, фізичний та електричний інтерфейси.
- •5.6 Характеристики сучасних жорстких дисків.
- •5.7 Інтерфейси жорстких дисків в ibm pc, їх особливості.
- •5.8 Характеристики сучасних принтерів, сканерів.
- •5.9 Структура та принцип роботи сучасних модемів.
- •5.10 Основні характеристики джерел безперервного живлення.
- •6.1 Архітектура і стандартизація комп’ютерних мереж.
- •6.2 Лінії зв’язку: класифікація, характеристики, типи кабелів.
- •6.3 Методи кодування даних у комп’ютерних мережах.
- •6.4 Технології канального рівня tcp/ip та їх специфікації. Стек протоколов tcp/ip История и перспективы стека tcp/ip
- •Структура стека tcp/ip. Краткая характеристика протоколов
- •6.5 Мережеве обладнання: класифікація, функції.
- •Параметры сетевого адаптера
- •Функции и характеристики сетевых адаптеров
- •Классификация сетевых адаптеров
- •6.6 Протоколи локальних мереж: tcp, udp, iPv4, iPv6 та ін.
- •36. Протоколи транспортного рівня tcp и udp (загальна характеристика, порти)
- •37. Протокол транспортного рівня udp
- •Адресация iPv4
- •Синтаксис адреса iPv4
- •Типы адресов iPv4
- •Индивидуальные адреса iPv4
- •Групповые адреса iPv4
- •Широковещательные адреса iPv4
- •История создания
- •Исчерпание iPv4 адресов в 2011 году
- •Тестирование протокола
- •Внедрение протокола
- •Сравнение с iPv4
- •Автоконфигурация
- •Метки потоков
- •Механизмы безопасности
- •Основы адресации iPv6
- •Типы Unicast адресов
- •Формат пакета
- •Нотация
- •Зарезервированные адреса iPv6
- •6.7 Адресація в комп’ютерних мережах.
- •Ip адресация, классы ip адресов и значение маски подсети
- •Для чего нужны ip адреса?
- •Структура ip адреса
- •Разделение ip адреса на сетевую и узловую части
- •Классы ip адресов и маски подсети по умолчанию
- •Классовая и бесклассовая адресация
- •Назначение маски подсети
- •Публичные и частные ip-адреса
- •Адреса одноадресных, широковещательных и многоадресных рассылок
- •Одноадресная рассылка
- •Широковещательная рассылка
- •Многоадресная рассылка
- •Сравнение протоколов ip версии 4 (iPv4) и ip версии 6 (iPv6)
- •6.8 Об’єктивні характеристики комп’ютерних мереж.
- •6.9 Схема ip-маршрутизації.
- •6.10 Фрагментація ip-пакетів. Фрагментация ip-пакетов
- •6.11 Служби dns та dhcp.
- •Ключевые характеристики dns
- •Дополнительные возможности
- •Терминология и принципы работы
- •Рекурсия
- •Обратный dns-запрос
- •Записи dns
- •6.12 Протоколи маршрутизації. Протоколы маршрутизации
- •Віртуальні приватні мережі.
- •Уровни реализации
- •Структура vpn
- •Классификация vpn
- •По степени защищенности используемой среды
- •По способу реализации
- •По назначению
- •По типу протокола
- •По уровню сетевого протокола
- •6.14 Засоби забезпечення надійності функціонування та захисту комп’ютерних мереж.
- •7.1 Основи мови програмування Java.
- •7.2 Проміжне програмне забезпечення розподілених комп’ютерних систем. Архітектура rpc (Remote Procedure Calls).
- •7.3 Технологія rmi (Remote Method Invocation).
- •24. Java rmi Достоинства и недостатки Java rmi
- •7.4 Технологія corba .
- •7.5 Сервлет-технологія Java.
- •7.6 Сторінки jsp. Теги та вбудовані об’єкти jsp.
- •26. Теги и встроенные объекты jsp:
- •7.7 Технологія jms. Моделі jms-повідомлень.
- •Введение
- •Архитектура jms
- •Первое знакомство
- •Модель сообщений jms
- •Поля заголовка
- •Свойства (properties) сообщений
- •Уведомления сообщений
- •Интерфейс Message
- •Выборка сообщений
- •Доступ к отправленным сообщениям
- •Изменение полученного сообщения
- •Тело сообщения
- •7.8 Основи мови xml.
- •7.9 Протокол soap. Структура soap – документа.
- •1.4. Операторы
- •1.4.1. Оператор выражение
- •1.4.2. Пустой оператор
- •1.4.3. Составной оператор
- •1.4.4. Оператор if
- •1.4.5. Оператор switch
- •1.4.6. Оператор break
- •1.4.7. Оператор for
- •1.4.8. Оператор while
- •1.4.9. Оператор do while
- •1.4.10. Оператор continue
- •1.4.11. Оператор return
- •1.4.12. Оператор goto
- •8.2 Одновимірні та багатовимірні масиви. Покажчики. Масиви динамічної пам’яті.
- •8.3 Структури, об’єднання, бітові поля структур та об’єднань.
- •Объявление битовых полей
- •Доступ к элементам структур с битовыми полями
- •Размещение битовых полей в памяти
- •Призначення функції. Опис, визначення, виклик функції. Передача даних за значенням та за покажчиком.
- •Функції з параметрами, що замовчуються, зі зміними параметрами
- •8.5 Перевантаження функцій. Шаблони функцій. Покажчики на функції. Перевантажені функції, шаблони функцій.
- •8.6 Функції роботи з файлами. Введення/виведення даних різного типу у файл/з файлу.
- •Int fprintf(file *fp, char *format [,аргумент]…);
- •Int fscanf(file *fp, char *format [,указатель]…);
- •Визначення класу. Конструктор, перевантажені конструктори, деструктор.
- •8.8 Статичні члени класу. Дружні функції класу. Перевантаження операцій.
- •18 Ооп. Поняття дружніх функціїй. Різниця між дружньою функцією - членом класу та не членом класу.
- •19 Ооп. Поняття перевантаження операцій. Правила її використання.
- •8.9 Успадкування класів. Множинне успадкування.
- •9.1 Векторні, паралельні, конвеєрні системи.
- •9.2 Основні характеристики паралельних алгоритмів: ступінь паралелізму, прискорення, ефективність. Закон Амдала.
- •Математическое выражение
- •Иллюстрация
- •Идейное значение
- •9.3 Метод логарифмічного здвоєння та рекурсивного подвоєння.
- •9.4 Методи паралельного множення матриць. §34. Алгоритм умножения матриц
- •9.5 Стандарт mpi, основні функції для організації паралельних програм: ініціалізації та завершення паралельної програми, визначення рангу процесу, визначення загального числа процесів.
- •9.6 Функції двохточкового обміну.
- •9.7 Функції колективного обміну: розподілення, широкомовної розсилки, збору, зведення, сканування.
- •10.1 Архітектура субд. Функції субд.
- •2.1. Основные функции субд
- •2.1.1. Непосредственное управление данными во внешней памяти
- •2.1.2. Управление буферами оперативной памяти
- •2.1.3. Управление транзакциями
- •2.1.4. Журнализация
- •2.1.5. Поддержка языков бд
- •10.2 Реляційна модель та її характеристики.
- •10.3 Потенційні, первинні та зовнішні ключі.
- •10.4 Цілісність реляційних даних. Целостность реляционных данных
- •10.5 Операції реляційної алгебри.
- •10.6 Основні поняття sql: прості запити, склеювання таблиць; умови відбору рядків таблиць; агрегатні функції, запити з групуванням, складні запити. Sql. Простые запросы
- •Агрегатные функции, группировка данных
- •Запрос с группировкой
- •Пояснения
- •Сложные запросы
- •Объединение таблиц
- •Имена таблиц и столбцов
- •Создание обьединения
- •Объединение таблиц через справочную целостность
- •Объединения таблиц по равенству значений в столбцах и другие виды объединений
- •Объединение более двух таблиц
- •Объединение таблицы с собой псевдонимы
- •10.7 Інфологічна, логічна або концептуальна модель даних. Основные этапы проектирования баз данных Концептуальное (инфологическое) проектирование
- •Логическое (даталогическое) проектирование
- •Физическое проектирование
- •10.8 Функціональні залежності. 1, 2 та 3 нормальні форми відношень.
- •8 Нормалізація відношень. 1 та 2 нормальні форми.
- •9 Нормалізація відношень. 3 нормальна форма та нормальна форма Бойса-Кодда. Навести приклади
- •Нормальные формы er-диаграмм
- •Первая нормальная форма er-диаграммы
- •Вторая нормальная форма er-диаграммы
- •Третья нормальная форма er-диаграммы
- •Семантическая модель Entity-Relationship (Сущность-Связь)
- •Основные понятия er-модели
- •Уникальные идентификаторы типов сущности
- •Нормальные формы er-диаграмм
- •Первая нормальная форма er-диаграммы
- •Вторая нормальная форма er-диаграммы
- •Третья нормальная форма er-диаграммы
- •10.9 Багатозначні залежності та залежності з’єднання. 4 та 5 нормальні форми відношень.
- •9.3. Зависимости проекции/соединения и пятая нормальная форма
- •9.3.2. Зависимость проекции/соединения
- •9.3.3. Аномалии, вызываемые наличием зависимости проекции/соединения
- •9.3.4. Устранение аномалий обновления в 3-декомпозиции
- •2.5.5. Пятая нормальная форма
- •4.5. Нормальные формы
- •10.10 Проектування бд методом сутність-зв’язок. Er-діаграми. Моделирование методом "сущность-связь" Основные понятия модели "сущность-связь"
- •Графическая нотация модели: диаграммы "сущность-связь"
- •Нормализация модели "сущность-связь"
- •11.1 Властивості інформації. Класифікація загроз інформації.
- •11.2 Рівні захисту інформації в комп’ютерних мережах.
- •11.3 Законодавчий рівень захисту інформації.
- •11.4 Криптографічний захист інформації.
- •11.5 Стандарти симетричного шифрування даних.
- •11.6 Системи ідентифікації та аутентифікації користувачів.
- •11.7 Парольна система. Вимоги до паролів.
- •11.8 Методи та засоби захисту від віддалених мережевих атак.
1.4 Структура аом
Відповідно до визначення задачу на АОМ вирішують у тому вигляді, у якому вона подана. Функціональні блоки машини повинні виконувати весь комплекс математичних операцій, що необхідні для побудови структури досліджуваних рівнянь. Наприклад, якщо задане диференційне рівняння п-го порядку вигляду:
то до складу машини повинні входити функціональні блоки для відтворення операцій додавання, віднімання, множення змінної величини на постійну, одержання функції довільного аргументу f1(и), функції часового аргументу F(t), змінного коефіцієнту від довільного аргументу n-4(u) і часу n-3(t), множення двох змінних величин і операцій інтегрування і диференціювання. Різноманітний склад математичних операцій визначає набір функціональних блоків, що беруть участь у розв'язанні задачі.
Аналогові обчислювальні машини загального призначення мають приблизно однаковий склад устаткування. Узагальнена структурна схема сучасної аналогової машини показана на рис. 1.3. Зі схеми очевидно, що АОМ складається з ряду систем і блоків
Під системою розуміють сукупність технічних засобів, призначених для забезпечення нормального функціонування машини. Розрізняють основні системи (керування, установки постійних і змінних коефіцієнтів, комутації, контролю й індикації) і допоміжні системи, до яких можна віднести системи живлення, термостатирування і вентиляції. Під блоком АОМ розуміють частину АОМ, що має певне функціональне призначення. Розрізняють основні блоки (наприклад, блоки операційних підсилювачів і операційні блоки, за допомогою, яких виконуються різноманітні математичні операції) і допоміжні (наприклад, блоки перевірки підсилювачів і ін.).
Рисунок 1.3 - Структурна схема АОМ
Блок операційних підсилювачів. Операційний підсилювач (ОП) - основний елемент сучасної АОМ. Він являє собою підсилювач постійного струму (ППС) із великим коефіцієнтом підсилення. На базі ОП у сполученні з пасивними елементами (резисторами, конденсаторами, діодами) виконують практично усі математичні операції в машині. Частина ОП використовується для допоміжних цілей, наприклад для отримання еталонних напруг. Кількість ОП визначається потужністю машини. Так, машина малої потужності МН-10 має 24 підсилювача, машина середньої потужності АВК-2(2)-64 підсилювача. У машинах великої потужності число ОП може досягати декількох сотень.
Операційні блоки. У залежності від математичної операції, що виконується їх поділяють на блоки лінійних і нелінійних операцій.
Блоки лінійних операцій. Ці блоки працюють разом із ОП і виконують операції інвертування, додавання, інтегрування, диференціювання, множення на постійний коефіцієнт. Вони містять набір прецизійних пасивних елементів - резисторів, конденсаторів і потенціометрів.
Блоки нелінійних операцій. Вони також працюють разом із ОП і призначені для перемножування двох співмножників, ділення, витягу квадратного кореня, відтворення функцій одного або двох довільних аргументів і часу. Ці блоки складаються з пасивних лінійних і нелінійних елементів-діодів, резисторів, тиристорів і т.п. Кількість блоків може бути різним. У машинах малої потужності нелінійні блоки часто бувають змінними.
Таким чином, при розв'язанні задач на АОМ блоки лінійних і нелінійних операцій за допомогою системи комутації приводяться у взаємодію з блоком ОП. При цьому утворяться пристрої, що виконують ті або інші функції, або математичні операції. Тому такі пристрої часто називають функціональними пристроями.
Система керування АОМ. Ця система забезпечує взаємодію в часі усіх частин АОМ. Оператор, працюючий на машині, за допомогою пульту керування включає систему керування в роботу в одному із двох режимів: підготовка або розв'язаннязадачі (робота). У режимі підготовки відбувається настроювання блоків і їхня комутація. У режимі розв'язання задачі здійснюються інтегрування з заданими початковими умовами і фіксація розрахунку. Розрахунок може відбуватися однократно або з автоматичним багатократним повторенням - періодизацією.
Система установки коефіцієнтів. Установка постійних та змінних коефіцієнтів відповідно до заданого рівняння - один із важливих етапів підготовки АОМ до розрахунку, що значною мірою впливають на точність результату. У машинах малої потужності постійні коефіцієнти звичайно установлюють вручну. У машинах великої потужності для скорочення часу використовують автоматичну установку коефіцієнтів. Система установки змінних коефіцієнтів у АОМ малої потужності може бути відсутньою. У АОМ середньої і великої потужності змінні коефіцієнти вводяться різноманітними засобами, наприклад, за допомогою систем, що стежать.
Система контролю й індикації.Система призначена для контролю стану ОП і операційних блоків у різноманітних режимах роботи та спостереження за розв'язанням задачі. До складу її можуть входити стрілочні, цифрові, та друкуючи вольтметри. Для спостереження за розрахунком використовують багатопроменеві електронні індикатори. Розрахунок записується для наступного аналізу і збереження звичайно на шлейфові осцилографи, самописи і графобудівники.
Система живлення. У задачу цієї системи входять перетворення напруги мережі в напруги, необхідні для роботи блоків, і стабілізація цих напруг. Зміна живлющих напруг сприймається в АОМ як зміна змінних, тому до стабільності напруг подаються підвищені вимоги.
Система комутації. Система забезпечує організацію необхідних з'єднань між окремими блоками АОМ за допомогою комутаційних шнурів. Шнури за допомогою вилок вставляють у гнізда на комутаційному полі і з'єднують блоки у відповідності зі схемою. У ряді випадків роблять декілька змінних комутаційних полів, які знімаються, що дозволяє робити комутацію окремо від машини. Цим досягається більш ефективне використання АОМ. У сучасних аналогових та аналого-цифрових комплексах керування комутаційною панеллю і комутація відбуваються автоматично по програмі, як, наприклад, в аналоговому обчислювальному комплексі АВК-32.
