Р озділ 1. Неологізми як предмет дослідження в сучасній англійській мові

Мова постійно змінюється. Історична змінність мови — її суттєва ознака, внутрішня властивість. Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових слів для їх назви.

Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Впродовж останніх десятиріч в англійській мові, як і в багатьох інших, виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності із вивчення та опису.

Це, в свою чергу, викликало появу зовсім нової галузі лінгвістики – неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в словниках та затвердження значень).

1.1. Поняття про неологізми

Важливим поняттям для дослідників збагачення словникового складу є поняття “неологізм”. Виникає необхідність визначення цього поняття. Ми вирішили звернутися до визначення, яке нам надає С. О. Волков, доктор філологічних наук, який займався мовознавством і неологією.

Неологізми (від грецького neos – новий, logos – слово) – це слова, словосполучення, які з’явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна якого усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально–авторські неологізми) [7, с. 118].

Залежно від способів утворення виділяють неологізми лексичні, які створюються за продуктивними моделями або запозичуються з інших мов, семантичні, які виникають в результаті привласнення нових значень вже відомим словам та індивідуально–стилістичні неологізми.

Лексичні неологізми можуть утворюватись за існуючими в мові моделями або запозичуватися з інших мов. Наприклад: comper (n) – «людина, яка регулярно бере участь у змаганнях для того, щоб виграти якнайбільше призів» (a «professional» competition entrant) [63, с. 80]. Іменник утворено згідно з моделею «N + –er», де N – скорочення від «competition» («змагання») – «comp». Таким чином, нове наповнення існуючої моделі призвело до появи нової реалії за модифікованою моделлю «N–abbrеviated + –er». [30, c. 65].

Семантичні неологізми – це нові значення відомих слів. Наприклад: seven–digit (adj) rich – «семизначний, який володіє мільйоном». У цьому сполученні є компонент «seven–digit», який складається з числівника «seven» («7») та іменника «digit» («цифра, число, розряд»). Нове сполучення компонентів завдяки переносному значенню створює ефект новизни: carer – той, хто доглядає за хворим, інвалідом, downside – недостача, graze – перекушувати. Такі одиниці відносяться переважно до нейтральної лексики: gofer – хлопчик на побігеньках, gridlock – пробка(на дорозі), hands–on – практичний, пов'язаний з життям, proactive – випереджаючий; розмовної лексики: honcho – начальник, бос, hyper –енергійна людина; сленгу: airhead – дурень, бовдур, bonk – ляпас, gutted –– розчарований, mule – впертий [91, с. 47]. 

Семантичні неологізми по кількості поступаються лексичним, хоча в 80–90–і роки немало слів набуло невластивих ним значень. Своєрідність семантичних неологізмів полягає в тому, що як лексеми вони давно відомі в мові, але, відновивши своє значення, з колишніх тематичних груп переміщаються в абсолютно нові, змінюючи при цьому лексичну сполучуваність і нерідко стилістично–закріплене, експресивне забарвлення.

Особливе місце у складі неологізмів займають так звані індивідуально–стилістичні неологізми – слова, створені письменниками, публіцистами з певною художньою метою. Індивідуально–стилістичні неологізми об'єднує з оказіоналізмами вживання їх в межах контексту; вони живуть тільки в тому художньому творі, в якому їх використовував автор. У особливих випадках ці неологізми можуть повторюватися, але при цьому вони не відтворюються, а «народжуються наново».