Висновки до третього розділу

Дослідивши іншомовні запозичення як засіб збагачення англійського словника, ми дійшли наступних висновків. Сучасний англійській словниковий склад протягом багатьох століть змінювався, доповнювався і на даний момент має в своєму запасі безліч слів, які сприяли впливу на формування вокабуляру. Але, незважаючи на це, англійська мова не втратила своєї самобутності. Місцевий елемент містить величезну кількість слів, а граматична структура залишилася недоторканою.

Словниковий склад англійської мови є одним цілим і постійно змінюється – поповнюється новими мовними одиницями. Запозичення, як процес поповнення словникового складу мови, є одним з продуктивних способів.

Лексика кожної національної мови – своєрідна система, що, історично склавшись, відображає багатовіковий досвід спілкування людей певного етномовного колективу і пізнання ними довколишньої дійсності. Лексичні сфери, в яких у різні періоди відбувалися запозичення з тих чи інших мов, виявляються показовими для тих економічних, політичних, культурних зв'язків, які існували в англійського народу з народами носіями цих мов. 

Процеси асиміляції цих слів закономірні і обумовлені специфічними особливостями англійської мови. Вважаємо, що на особливу увагу заслуговує проблема асиміляції і фонетичної адаптації запозичень. Прикладом граматичної асиміляції можуть стати слова, що повністю підпорядковані граматичним законам мови, якою вони запозичені. А фонетична адаптація лексики іноземного походження полягає у пристосуванні фонем і їх сполучень до англійського фонетичного стандарту. Запозичені слова можна класифікувати: по джерелу запозичень, за ступенем асиміляції, по тому, який аспект слова запозичений. За цим принципом запозичення–неологізми розділяються на: фонетичні, кальки, семантичні і запозичення словоскладаючих елементів.

Запозичення розподіляються повністю асимільовані та частково асимільовані. Асимільованих запозичень в сучасній англійській мові мало. Кількість досліджених нами асимільованих запозичень становить 37%, частково асимільованих запозичень становить 63%.

Джерела неологізмів–запозичень є численними: французька мова, німецька мова, японська, іспанська, італійська, арабська та ін.

Зазначимо, що серед іншомовних запозичень в даній роботі було дослідженно 184 одиниці, з яких: 19,5% складають запозичення з французької мови, 8,1% займають запозичення з італійської мови і 11,95% з іспанської мови, 17, 3% складають запозичення з німецької мови, 15, 2% займають запозичення з арабської мови, 5,97% складають запозичення з японської мови.

«Внутрішні» запозичення маєть також великий вплив на поповнення англійської лексики. Проаналізувавши періодичні видання, можна сказати, що 15,2% складає лексика, яка запозичена всередині культурних зв’язків країни.

З агальні висновки

Мова як соціальне явище знаходиться у постійному розвитку, зміни у мові здійснюються носіями мови. Існують два фактори мовних змін: екстралінгвістичні, тобто зовнішні та інтралінгвістичні, тобто внутрішні.

Саме на лексичному рівні найінтенсивніше відбувається розвиток мови, адже упродовж декількох останніх десятиліть в англійській мові, як і багатьох інших мовах, з’явилася велика кількість нових слів, які відображають та фіксують зміни в усіх сферах життя да діяльності людини: у виробництві, науці, появі нових технологій, у світогляді та нових соціально–політичних відносинах, у побуті тощо, що призвело до необхідності їх вивчення та опису.

Отже, неологізми – це слова, словосполучення, які з’явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна якого усвідомлюється мовцями. Залежно від способів утворення виділяють неологізми лексичні, які створюються за продуктивними моделями або запозичуються з інших мов, семантичні, які виникають в результаті привласнення нових значень вже відомим словам та індивідуально–стилістичні неологізми.

Сучасна англійська мова набула тенденції використовувати різні способи утворення нових слів, до числа яких відноситься словоскладання, конверсія, скорочення слів, афіксація, телескопія. Проте, не всі перераховані способи використовуються в однаковій мірі. Такий способ, як словоскладання, дає найбільшу кількість новоутворень, а інші використовуються в меньшій мірі.

Словотвір є одним із продуктивних способів утворення нових слів. Як свідчить аналіз спеціальних робіт, існують такі способи словотворення як афіксація, словоскладання, скорочення, конверсія.

Матеріалом дослідження слугували нові слова в кількості 554 мовних одиниць які виникли саме в соціально–політичній сфері. Було досліджено джерела походження неологізмів в соціально–політичній сфері та визначено способи їх творення.

Дослідження нових слів соціально–політичної сфери показало, що одним із найпоширеніших способів словотвору є афіксація 36,7% афіксації, серед них, утворених за допомогою префіксів складає 33,2%, в той час, як за допомогою суфіксів ця кількість складає лише 27, 6%. Кількість неологізмів утворенних суфіксально–префіксальним способом становить 39, 2%.

Д руге місце посідає спосіб скорочення слів, який складає – 20,2%, з них кількість графічних скорочень становить 14,7 %, кількість лексичних скорочень становить 18,3%, кількість напівскорочень становить 24,8%, кількість абревіатур 42,2%.

Словоскладання займає – 12,4%. Кількість складних слів в соціально–політичній сфері становить 43,7%, а кількість складно–похідних слів в данній сфері становить 56,3%.

Способом конверсії утворено – 13,2%. Широковживаним є процес ковертування іменників від дієслів 44,6% та іменників від прикметників 31,7%. Моделі переходу дієслів від прикметників, іменників від прислівників,та прислівників від прикметників малопродуктивними. Разом іхня кількість становить 23,7 %.

Способом телескопії утворено – 17, 2% слів, з яких утворені способом єднання двох або більше «уламків» становлять 37%, телескопізми утворені за допомогою усікання основи другої частини слова складають 27,4%, телескопізми утворені за допомогою усікання першої частини слова складають 17,7%, а телескопізми, які утворені за допомогою накладання однієї основи слова на іншу займають 17,9%.

Отже, з точки зору дослідження найпродуктивнішими способоми творення неологізмів є афіксація і скорочення слів, тобто абревіатури, а найменш вживаними є словоскладання та конверсія.

Як свідчать зібрані дані, неологізми були утворені досить різними способами і з різною метою. Матеріал дослідження показує, що переважна більшість неологізмів була створена синтаксичним способом, тобто за допомогою афіксації і словоскладанням.

У соціально–політичному сфері сучасної англійської мови зустрічається великий процент неологізмів, утворений за допомогою запозичень.

Д ослідивши іншомовні запозичення як засіб збагачення англійського словника, ми дійшли наступних висновків. Сучасний англійській словниковий склад протягом багатьох століть змінювався, доповнювався і на даний момент має в своєму запасі безліч слів, які сприяли впливу на формування вокабуляру.

Словниковий склад англійської мови є одним цілим і постійно змінюється – поповнюється новими мовними одиницями. Запозичення, як процес поповнення словникового складу мови, є одним з продуктивних способів. Лексика кожної національної мови – своєрідна система, що, історично склавшись, відображає багатовіковий досвід спілкування людей певного етномовного колективу і пізнання ними довколишньої дійсності.

П роцеси асиміляції цих слів закономірні і обумовлені специфічними особливостями англійської мови. Вважаємо, що на особливу увагу заслуговує проблема асиміляції і фонетичної адаптації запозичень. Прикладом граматичної асиміляції можуть стати слова, що повністю підпорядковані граматичним законам мови, якою вони запозичені. А фонетична адаптація лексики іноземного походження полягає у пристосуванні фонем і їх сполучень до англійського фонетичного стандарту. Запозичені слова можна класифікувати: по джерелу запозичень, за ступенем асиміляції, по тому, який аспект слова запозичений. За цим принципом запозичення–неологізми розділяються на: фонетичні, кальки, семантичні і запозичення словоскладаючих елементів. Запозичення розподіляються повністю асимільовані та частково асимільовані. Асимільованих запозичень в сучасній англійській мові мало. Кількість досліджених нами асимільованих запозичень становить 37,9%, частково асимільованих запозичень становить 62,1%.

Джерела неологізмів–запозичень є численними: французька мова, німецька мова, японська, іспанська, італійська, арабська та ін.

Зазначимо, що серед іншомовних запозичень, які було розглянуто в даній роботі 184 одиниці є запозиченнями, з яких: 19,5% складають запозичення з французької мови, 8,1% займають запозичення з італійської мови і 11,9% з іспанської мови, 17,3% складають запозичення з німецької мови, 15,2% займають запозичення з арабської мови, 5,9% складають запозичення з японської мови. Отже, такі мови як французька і німецька є найбільш запозичуваними в англійську мову.

«Внутрішні» запозичення мають також великий вплив на поповнення англійської лексики. Проаналізувавши періодичні видання, можна сказати, що 15,2% складає лексика, яка запозичена всередині культурних зв’язків країни.

Н ова лексика пронизує зараз майже всі сфери соціального буття, вона відбиває як численні блага та вигоди, так і нові соціальні проблеми, негативні наслідки сучасного етапу науково–технічного прогресу.