Тема: Суб’єкти кримінального процесу

Основні питання:

1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу.

2. Кримінально-процесуальні функції.

3. Державні органи і службові особи, які ведуть процес. Їх функції та повноваження.

4. Особи, які захищають свої інтереси, або інтереси тих, кого вони представляють у кримінальному процесі (учасників процесу). Їх процесуальне становище.

Завдання 1.

У справі Коновалова, 1985 року народження, за звинуваченням у розбої в судове засідання з’явилися прокурор і призначений судом захисник. При відкритті судового засідання Коновалов заявив, що захисник йому не потрібний, що він буде захищатися самостійно. У зв’язку з цим підсудний звернувся до суду з клопотанням про звільнення захисника від участі у справі. Прокурор у своїй заяві вказав на те, що справа складна і участь захисника і ній потрібна.Як повинен вчинити суд?

Завдання 2.

При розслідувані справи про крадіжку з гуртожитку речей потерпілого Марченка, слідчий прийшов до висновку про те, що в справі досить доказів, які вказують на вчинення крадіжки одним з чотирьох мешканців кімнати, в якій проживав Марченко. На цій підставі слідчий допитав усіх мешканців кімнати як підозрюваних. Чи відповідають вимогам закону дії слідчого?

Завдання 3.

До суду були віддані Куракін і Берніков за звинуваченням у крадіжці мотоцикла, який належить Абрамову ( ч. 1 ст. 140 КК України). Обох захищав адвокат Чоборарьова. Під час судового слідства Куракін підтвердив показання, дані ним раніше, і визнав себе винним у крадіжці мотоцикла разом із Берніковим. Берніков змінив свої показання, які він дав на попередньому слідстві, і заявив, що про крадіжку мотоцикла нічого не знав, оскільки Куракін переконав його, що вони забирають у Абрамова мотоцикл Куракіна, який він купив раніше. Як повинен вчинити суд

Нормативні акти та література.

1. Конституція України / Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К., 1995.

3. Закон України “Про прокуратуру” від 05. 11. 91 р. зі змінами та доповненнями від 22.04. 93 р.; 26.11. 93 р; 21.03.95 р.; 05.10.95 р. Відомості Верховної Ради України . – 1991. – № 53. – Ст. 393; 1993. – № 22. – Ст 229; 1993. – № 30. – Ст. 474; 1995. – № 11. – Ст. 71; 1995. – № 34. – Ст. 268.

4. Закон України “Про міліцію” від 20. 12. 1990 р. зі змінами та доповненнями від 19.06. 1992 р.; 26.01.1993 р.; 28.06.1994 р.; 14.03. 1995 р. // Там же. – 1991. – № 4. – Ст. 20; 1992. – № 36. – Ст. 526; 1993. – № 11. – Ст. 83; 1994. – № 26. – Ст. 216; 1995. – № 15. – Ст. 102.

5. Закон України “Про адвокатуру” від 19.12. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

6. Закон України “Про попереднє ув’язнення” від 30.06. 1993 р. // там же. – 1993. – № 35. – Ст. 360, зі змінами від 11.12.98 // Там же. – 1999. – № 4. – Ст. 35.

7. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23.12.1993 р. // Там же. – 1994. – № 11. – Ст. 50.

8. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. – К., 1998.

9. Науково-практичний коментар до кримінально-процесуального кодексу України. – К., 1995.

10. Чельцов-Фебутов М.А. Курс уголовного процеса. – М., 1985.

11. Нор В.П. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К., 1989.

12. Шпилев В.Н. Участники уголовного процесса. – Минск. 1970.

Варіант 3. (О-Я)