Контрольні запитання

1. Що таке головна оптична вісь, побічна оптична вісь?

2. Дати визначення терміна «лінза»? Яка лінза називається тонкою?

3. Що таке фокальна площина, головний фокус та головна фокусна відстань тонкої лінзи?

4. Які формули, пов’язані з лінзами, ви знаєте?

5. Що таке оптична сила лінзи, в яких одиницях вона вимірюється?

6. Побудувати хід променів через лінзу в завданні, яке запропонує викладач.

7. Що означає термін «стигматичне зображення»?

8. Вивести формулу (2) для другого методу вимірювання фокусної відстані збиральної лінзи.

Література: [1, 2, 7].

Лабораторна робота № 3 моделювання оптичних систем

Мета роботи: ознайомлення з оптичними схемами мікроскопа і зорових труб Кеплера та Галілея.

Прилади та обладнання: 1) оптична лава; 2) освітлювач з матовим склом зі шкалою; 3) екран зі шкалою; 4) набір додатних та від’ємних лінз; 5) допоміжна зорова труба з окулярним мікрометром.

Теоретичні відомості

В роботі вивчаються оптичні прилади для озброєння ока. Такі прилади називають візуальними. Основна задача цих приладів – збільшення кута зору, під яким розглядається предмет. Розглянемо деякі оптичні прилади, головною частиною яких є лінзові оптичні системи.

Прилади для спостереження малих об’єктив

Л упа – найпростіший прилад для спостереження малих об’єктів. Проста лупа являє собою короткофокусну збиральну лінзу (рис. 1). Предмет поміщають між лінзою і фокусом ближче до фокуса. В точці S розташовано око людини, якій здається що розбіжний пучок променів вийшов з точки А₁, а не з точки А. Таким чином лупа створює уявне, пряме і збільшене зображення.

При користуванні лупою ми інстинктивно підбираємо відстань а так, щоб зображення було розташовано на відстані найкращого зору. Для нормального ока відстань найкращого зору L дорівнює 25 см. Кутове збільшення лупи дорівнює Г = L/f. Це збільшення може лежати у межах від 2^х до 10^х-15^х.

Мікроскоп – більш складна оптична система з великим кутовим збільшенням. Мікроскоп складається з двох збиральних лінзових систем: короткофокусного об’єктива та окуляра, відокремлених значним, в порівнянні з їх фокусними відстанями, проміжком.

О птична схема найпростішого мікроскопа наведена на рис. 2. Предмет А поміщають перед фокусом об’єктива, який дає дійсне, збільшене, перевернуте зображення А₁. Це зображення називається проміжним. Якщо предмет А розташувати поблизу фокуса F₁, то збільшення об’єктива Г₁  Δ/f₁, де f₁ – фокусна відстань об’єктива, Δ – оптичний інтервал (відстань між фокусами об’єктива і окуляра). Збільшення об’єктива завжди позначається на самому об’єктиві.

Проміжне зображення розглядається через окуляр як через лупу. Збільшення окуляра, як і лупи, визначається формулою Г₂ = L/f₂, де f₂ – фокусна відстань окуляра. Збільшення окуляра також вказується на його оправі.

Загальне збільшення мікроскопа дорівнює добутку збільшень об’єктива і окуляра

Г

(1)

Об’єктиви і окуляри мікроскопів для усунення різноманітних аберацій складаються з декількох лінз (іноді більше десяти). Кожний мікроскоп комплектується декількома об’єктивами і окулярами, заміною яких можна отримати потрібне збільшення. Максимальне збільшення оптичного мікроскопа обмежується хвильовою природою світла і складає 1500^х-2000^х.