
- •§4.3. Самостійна робота
- •1. Перелік компетентностей четвертого змістового модуля
- •2. Питання для самоконтролю четвертого змістового модуля:
- •3. Банк завдань до четвертого змістового модуля.
- •§5.1. Лекційний матеріал Оптика рухомих середовищ
- •1. Визначення швидкості світла за спостереженнями затемнень супутників Юпітера.
- •Лабораторні методи визначення швидкості світла
- •1. Метод Фізо (1849 р.) або метод зубчастого колеса
- •Метод дзеркала, що обертається (ж.Фуко, 1868 р.)
- •Метод призми, що обертається (а.Майкельсон, 1881 р.)
- •Фазова та групова швидкість світла
- •Ефект Вавілова-Черенкова
- •Дослід Майкельсона і виникнення теорії відносності
- •Ефект Допплера
- •Аберація світла
- •§ 5.2. Практичні заняття Практичне заняття № 15. Тема: Оптика рухомих середовищ
- •Основні формули:
- •Приклади розв’язування задач
- •Аналіз та розв’язок:
- •Задачі для самостійного розв'язування та домашнього завдання:
- •§5.3. Самостійна робота
- •1. Перелік компетентностей п’ятого змістового модуля
- •2. Питання для самоконтролю п’ятого змістового модуля:
- •3. Банк завдань до п’ятого змістового модуля
- •Розділ vі. Змістовий модуль VI
- •§6.1. Лекційний матеріал Поняття про нелінійну оптику
- •1.Коротка історія розвитку нелінійної оптики
- •Нелінійні явища, які виникають при взаємодії електричного поля хвилі з речовиною
- •Параметрична генерація світла
- •Багатофотонний ефект
- •Просвітління й затемнення середовища
- •Ефект затемнення середовища
- •Висновок
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Визначення показника заломлення скла за допомогою плоско-паралельної пластинки.
- •Вправа 2. Визначення показника заломлення скла за допомогою мікроскопа.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 визначення фокусних відстаней тонких лінз
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Визначення фокусної відстані тонкої додатної лінзи.
- •1. Спосіб.
- •2. Спосіб.
- •3. Спосіб.
- •4. Спосіб.
- •Вправа 2. Визначення фокусної відстані тонкої розсіювальної лінзи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 моделювання оптичних систем
- •Теоретичні відомості
- •Прилади для спостереження малих об’єктив
- •Прилади для спостереження віддалених об’єктів
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Моделювання коліматора.
- •Вправа 2. Моделювання труби Кеплера.
- •Вправа 3. Моделювання зорової труби Галілея.
- •Вправа 4. Моделювання мікроскопа.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 визначення довжини хвилі лазерного випромінювання методом інтерференції світла у біпризмі френеля
- •Опис методу та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №5 визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Вправа 1. Вимірювання радіуса кілець Ньютона в поділках окулярної шкали.
- •Вправа 2. Визначення ціни поділки окулярної шкали.
- •Вправа 3. Обчислення радіуса кривизни лінзи.
- •Контрольні запитання
- •Опис методу та установки
- •Розрахунок різниці ходу інтерферуючих променів
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 вивчення дифракції фраунгофера на щілині
- •Опис метода та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 8 вивчення явища дифракції світла за допомогою дифракційноі решітки
- •Опис методу та установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 вивчення явища поляризації
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення питомого кута повертання кварцу та концентрації цукру в розчині сахариметром
- •Короткі теоретичні відомості
- •Виведення робочої формули:
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 11 вивчення явища дисперсії світла. Визначення дисперсії скляної призми гоніометром
- •Опис методу та установки
- •Відлік за мікроскопом
- •П Мал. 3. Орядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Література до лабораторних робіт
- •Список літератури до теоретичного матеріалу Основна
- •Додаткова
Контрольні запитання
Що таке головна оптична вісь, побічна оптична вісь?
Дати визначення терміна «лінза»? Яка лінза називається тонкою?
Що таке фокальна площина, головний фокус та головна фокусна відстань тонкої лінзи?
Які формули, пов’язані з лінзами, ви знаєте?
Що таке оптична сила лінзи, в яких одиницях вона вимірюється?
Побудувати хід променів через лінзу в завданні, яке запропонує викладач.
Що означає термін «стигматичне зображення»?
Вивести формулу (2) для другого методу вимірювання фокусної відстані збиральної лінзи.
Література: [1, 2, 7].
Лабораторна робота № 3 моделювання оптичних систем
Мета роботи: ознайомлення з оптичними схемами мікроскопа і зорових труб Кеплера та Галілея.
Прилади та обладнання: 1) оптична лава; 2) освітлювач з матовим склом зі шкалою; 3) екран зі шкалою; 4) набір додатних та від’ємних лінз; 5) допоміжна зорова труба з окулярним мікрометром.
Теоретичні відомості
В роботі вивчаються оптичні прилади для озброєння ока. Такі прилади називають візуальними. Основна задача цих приладів – збільшення кута зору, під яким розглядається предмет. Розглянемо деякі оптичні прилади, головною частиною яких є лінзові оптичні системи.
Прилади для спостереження малих об’єктив
Л
упа
– найпростіший прилад для спостереження
малих об’єктів. Проста лупа являє собою
короткофокусну збиральну лінзу (рис.
1). Предмет поміщають між лінзою і фокусом
ближче до фокуса. В точці S
розташовано око людини, якій здається
що розбіжний пучок променів вийшов з
точки А1,
а не з точки А.
Таким чином лупа створює уявне, пряме
і збільшене зображення.
При користуванні лупою ми інстинктивно підбираємо відстань а так, щоб зображення було розташовано на відстані найкращого зору. Для нормального ока відстань найкращого зору L дорівнює 25 см. Кутове збільшення лупи дорівнює Г = L/f. Це збільшення може лежати у межах від 2х до 10х-15х.
Мікроскоп – більш складна оптична система з великим кутовим збільшенням. Мікроскоп складається з двох збиральних лінзових систем: короткофокусного об’єктива та окуляра, відокремлених значним, в порівнянні з їх фокусними відстанями, проміжком.
О
птична
схема найпростішого мікроскопа наведена
на рис. 2. Предмет А
поміщають перед фокусом об’єктива,
який дає дійсне, збільшене, перевернуте
зображення А1.
Це зображення називається проміжним.
Якщо предмет А
розташувати поблизу фокуса F1,
то збільшення об’єктива Г1
Δ/f1,
де f1
– фокусна відстань об’єктива, Δ –
оптичний інтервал (відстань між фокусами
об’єктива і окуляра). Збільшення
об’єктива завжди позначається на самому
об’єктиві.
Проміжне зображення розглядається через окуляр як через лупу. Збільшення окуляра, як і лупи, визначається формулою Г2 = L/f2, де f2 – фокусна відстань окуляра. Збільшення окуляра також вказується на його оправі.
Загальне збільшення мікроскопа дорівнює добутку збільшень об’єктива і окуляра
Г |
(1) |
Об’єктиви і окуляри мікроскопів для усунення різноманітних аберацій складаються з декількох лінз (іноді більше десяти). Кожний мікроскоп комплектується декількома об’єктивами і окулярами, заміною яких можна отримати потрібне збільшення. Максимальне збільшення оптичного мікроскопа обмежується хвильовою природою світла і складає 1500х-2000х.