3. Подання в оригіналі рисунків
1. Рисунки в оригіналі повинні мати наскрізну нумерацію.
2. Номер рисунка може складатися з номера розділу і порядкового номера самого рисунка.
3. Номер рисунка і підпис до нього подають ПІД рисунком. (Рис. 1.2. Схема фінансових надходжень)
4. Один рисунок не нумерують.
5. На всі ілюстрації (рисунки) мають бути посилання в тексті. Рис. Не може бути „сам по собі”, без згадки про нього. Наприклад: На рис.1.3. подано......
Як показано на рис......... Спостерігається значне зростання інвестицій у 2008 р. (рис. 3.2).
У великому рукописі повторні посилання на віддалені ілюстрації рекомендується давати зі скороченим словом див. І вказувати тут же і сторінку.
Наприклад: Як показали дослідження (див. Рис. 72, с.113)
При вичитуванні тексту біля кожного чергового посилання на рис. У тексті вичитував ставить НА ПОЛІ сторінки номер рисунка і обводить його олівцем.
Слід уникати введення у нумерацію літерних позначень: Наприклад: рис.1, рис. 1а. Однак буває, що рисунок складається з кількох частин, які мають літерні позначення, тоді посилання на них оформляється так:
........ (рис.8,а)..................(рис.8,б)
Між цифрою і літерою ставимо кому, а літеру виділяємо курсивом.
Якщо посилаються на кілька рисунків, то слово рис. НЕ подвоюється: як показано на рис.2, 3, 4......
Номер рисунка позначається арабськими цифрами, без знака №, шрифтом НЕ виділяють. Після цифри – крапка, назва, після назви крапки немає.
Рисунки у додатках, на відміну від основного тексту, нумерують римськими цифрами.
ВИМОГИ ДО ЕКСПЛІКАЦІЇ (ЛЕГЕНДИ ПІД РИСУНКОМ)
А) цифри, якими позначаються деталі рис., та літери, що ними позначаються частини деталей, виділяють курсивом, після них ставлять тире, з малої літери пишуть пояснення.
Б) одне пояснення від іншого відділяють ;
В) пояснення набирають у підбір (одне за одним)
!!!!! Якщо деталі рисунка розшифровані в тексті, то легенда НЕ наводиться. Виняток: якщо в тексті пояснено не всі деталі рисунка.
Література
Стандарти у поліграфії (Стандартизація у видавничій поліграфічній та пакувальній справі): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ Уклад. С.Ярема, В.Моргунюк, П.Пашуля, Б. Мамут. – К.; Л.,2004.– 312 с.
Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Наша культура і наука, 2006. – 560 с. ( Серія “ Бібліотека видавця, редактора, автора).
Хойнацький М.Основи стандартизації і використання стандартів у видавництві. – К.: Вища школа, 1993. – 150 с.
Ярема С.М. Технічне редагування: Навч. посіб. – К.: Ун-т “Україна”, 2003.– 284 с.
5. Справочна книга автора/Составит.: А.В.Мельников.– Сумы: Университетская книга, 2004. – 396 с.