4. Міжнарордний знак охорони авторського права (копірайт)

Міжнародний знак охорони авторського права — це символ з короткою текстовою і цифровою інформацією, яким, згідно із законом, повідомляється про виключне право його власника. Такий знак зазначається на кожному примірнику твору.

Професійна назва цього знака .— копірайт, що в перекладі з англійської означає авторське право. Знак складається з таких трьох елементів: обведеної колом латинської літери С; імені (назви) власника виключних авторських прав; року першої публікації твору.

Після приєднання України у травні 1995 року до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року) відповідальність за правильне застосування цього знака в українських видавців підвищилася.

Згідно із Законом України "Про авторське право та суміжні права", об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва — як завершені, так і незавершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). ^: Для редактора і видавця це означає, що позначатися знаком охорони авторського права мають такі видання:

1. Усі види книжкових та журнальних видань, а також листівки, плакати, каталоги, календарі, путівники, електронні видання, магнітофонні записи.

2. Видання образотворчого мистецтва, видані у формі естампа, репродукції, художнього плаката, художньої листівки, художнього альбому, художньо оформленого конверта.

3. Нотні видання, видані у формі книги, брошури, альбому, зошита, буклета, листівки, плаката.'

4. Картографічні видання, виконані у формі карти карти-схеми, картографічного атласу.

Є ряд випадків, де копірайт не зазначається. Йдеться про об'єкти авторського права, які не охороняються. До них належать: твори народної творчості (якщо їх кимось не впорядковано або не перероблено); офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; грошові знаки, розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіо-передач, телефонні довідники та інші бази даних, що відповідають критеріям оригінальності.

Важливим є місце розташування копірайту у різних виданнях. У книжках та альбомах — це нижній правий кут звороту титульного аркуша. У журналах — зворот ти тульного аркуша, якщо титульного аркуша немає, — внизу суміщеного титульного аркуша. На виданнях нот, творів образотворчого мистецтва символ зазначається внизу пер шої сторінки.

Якщо копірайт складений неточно, то він є недійсним.

Проставляється він у книжковому виданні у правому нижньому куті сторінки.

Спочатку ставлять знак копірайта, а далі так:

-якщо видавець повністю володіє авторськими правами на книгу, зокрема її текст та ілюстрації, то у копірайті зазначають тільки назву видавця та рік виходу книги. Наприклад: © Видавництво “Освіта”, 2003.

-як правло, автори вступних статей, художники-ілюстратори зберігають свої авторські права. У такому випадку наводять декілька знаків охорони авторського права, а видавець закріплює своє право тільки на оригінал-макет.

Наприклад: © Козлов В.В., 2003.

© Баришніков В.Д., передмова, 2003.

© Вид-во “Основа”, оригінал-макет, 2003.

У перекладі твору, що охороняється авторським правом мовою оригіналу, першою ставлять копію знака охорони авторського права на переклад та інші об’єкти перекладного видання, що охороняються авторським правом.

-при повторному виданні:

а) якщо зміни у виданні порівняно з першим виданням відсутні, то переносять той самий знак охорони авторського права, що був у попередньому виданні;

б) у разі видання твору у зміненому вигляді (з доповненнями і переробленнями) проставляють два знаки охорони: першого і повторного видання із зазначенням про доповнення або перероблення.

Наприклад:

© Баришніков В.Д., 1995.

© Баришніков В.Д., виправлення і доповнення, 2003.

© Вид-во “Основа”, оформлення, 2003.