Типи виборчої системи:
Мажоритарна виборча система – депутатські місця в конному окрузі дістаються кандидатові, який зібрав встановлену більшість голосів; види:
абсолютної більшості 50%+1 голос;
відносної більшості;
система кваліфікованої більшості.
Переваги:
порівняльна легкість формування уряду і його стабільності;
формування стійких зв’язків між виборцями і депутатами
Недоліки: не відображає реальної розстановки соціально-політичних сил в Україні, уможливлює ситуацію коли значне число виборців залишається без свого представника в парламенті.
Пропорційна виборча система – вибори відбуваються за партійними списками і розподіл мандатів між партіями пропорційно до кількості голосів набраних в межах виборчого округу.
Види списків для голосування:
тверді списки;
напівтверді списки;
вільні списки.
Переваги: представництво партій у виборних органах відбувається відповідно до їх реальної популярності серед виборців.
Недоліки: відносна менша стабільність уряду дії якого часто непослідовні і суперечливі, можливість включення до партійних списків непопулярних людей.
Проблема виборчого бар’єру – для того щоб побороти недоліки партійне дроблення парламенту встановлюється виборчий бар’єр.
Ізраїль – 1%, Данія – 2%, Швеція – 4%, Росія, Німеччина – 5%, Туреччина – 10%, Україна – 5%
Змішана – коли застосовують різні модифікації мажоритарної і пропорційної.
Консенсусна (використовують ООН) – кожен виборець отримує бюлетень з кандидатами, напроти виборця ставлять бали (від 5 до 1) визначаються переможці за сумою балів.
Куріальна – використовують для держав з програмою забезпечення представництва в парламенті, нечисленних етнічних, соціальних та демографічних груп. Для кожної курії встановлюється норми представництва (Нова Зеландія, Зімбабве, Фіджі)
