Дія естрогенів і прогестерону
Органи-мішені естрогенів проявляють високу спорідненість до естрадіолу, що обумовлено наявністю специфічних рецепторів у тканинах матки, піхви, маточних труб, молочних залоз, аденогіпофіза і гіпоталамуса.
Біологічна роль естрогенів полягає в першу чергу в стимуляції росту і дозрівання органів розмноження, а після досягнення статевої зрілості - у забезпечуванні репродуктивної функції. Гормони впливають на розвиток вторинних статевих ознак у період статевої зрілості: розвиток молочних залоз, формування скелету за жіночим типом, розвиток хрящів гортані і формування характерного для жінок тембру голосу. Вони впливають на формування статевої поведінки і психічного статусу жінки, забезпечують фолікулінову фазу циклу, а також протікання вагітності, пологів і лактації. Процес статевої диференціації гіпоталамуса і гонадотропні функції гіпофіза індукуються естрогенами.
Дія гормонів не обмежується органами статевої сфери, вони контролюють в організмі функції багатьох органів і тканин. Основні ефекти естрогенів, як і андрогенів, обумовлюються їх здатністю через цитоплазматичні рецептори регулювати швидкість транскрипції специфічних генів. У результаті взаємодії гормон-рецепторного комплексу з не-гістоновими білками хроматину стимулюється синтез нових мРНК, кодуючих специфічні білки, які впливають на метаболізм, ріст і диференціювання клітин. Естрогени підвищують швидкість синтезу білка, РНК та ДНК в органах-мішенях, що призводить до збільшення розмірів та кількості клітин відповідних тканин. Під впливом естрогенів посилюється синтез ряду специфічних білків у печінці: факторів згортання крові (II, VII, IX, X), білків-переносників стероїдних і тиреоїдних гормонів, ангіотензиногену та ін. Виражена анаболічна дія естрогенів забезпечує позитивний азотистий баланс організму. Індукуючи ферменти гліколізу і пентозофосфатного циклу, естрогени підвищують швидкість окислення вуглеводів і утворення енергії, а також полегшують процеси синтезу за участю НАДФ-Н і рибозо-5-фосфату. Вплив гормонів на ліпідний обмін характеризується прискореним відновленням фосфоліпідів і зниженням накопичення ліпідів у печінці і жировій тканині. Крім того, естрогени сприяють виведенню холестерину з організму (у більшій мірі, ніж андрогени), а також значно впливають на метаболізм ліпопротеї-нів: підвищують утворення ліпопротеїнів високої густини (ЛПВГ) - ан-тиатерогенних, і знижують рівень у плазмі ліпопротеїнів дуже низької густини (ЛПДНГ) - атерогенних. Можливо тому в жінок у пременопау-зальному періоді рідко розвивається атеросклероз і вони менше схильні до інфаркту міокарда, ніж чоловіки. Значний вплив чинять естрогени на метаболізм кісткової тканини, підвищуючи в ній синтез колагену і відкладення кальцію і фосфору.
Встановлено, що гальмуюча дія гормонів на №+, К+-АТФазу мембран м'язових клітин призводить до затримки в міометрії і втрати К+, у результаті чого виникає деполяризація мембран міометрію, яка підвищує його збудливість і скорочення.
Гестагенні гормони
Гормони вагітності називають гестагенами (від лат. “gestatio” – вагітність). Ці гормони виробляються в жовтому тілі. Під час вагітності в організмі жінки починає функціонувати нова залоза внутрішньої секреції – жовте тіло. Жовте тіло утворюється в яєчниках на місці розриву фолікула, і якщо вагітність настає, то воно зберігається до кінця її, а якщо не настає, то воно не розвивається.
Жовте тіло виділяє гормон прогестерон, який сприяє створенню умов для імплантації заплідненої яйцеклітини і правильного розвитку вагітності (понижує збудливість м'язів матки).
Прогестерон, подібно естрогенам і андрогенам, виявляє первинну дію на рівні транскрипції генів. Естрогени і прогестерон ніби доповнюють регуляторні ефекти один одного на обмін речовин, ріст і розвиток тканин та органів. Прогестерон діє тільки в період функціонування жовтого тіла. Його ефекти можливі на фоні попередньої або одночасної дії на тканини естрогенів. Зміни в матці, які викликає прогестерон, полегшують фіксацію заплідненої яйцеклітини й імплантацію її в слизову матки. Під час вагітності і розвитку плоду гормон гальмує скорочення матки і маточних труб, стимулює розвиток тканини молочної залози і забезпечує лактацію. Отже, його дія спрямована на збереження вагітності.
Гестагени потрібні в організмі жінки для збереження вагітності.
Прогестерон
Жовте тіло виробляє також гормон поліпептидної природи, подібний за структурою до інсуліну - релаксин. Ефект гормону проявляється в розширенні та розм'якшенні шийки матки, розслабленні гладкої мускулатури самої матки та розходженні лобкового зчленування (релаксації), що полегшує проходження плоду родовим каналом. Вивчення механізму дії релаксину показало, що розслаблення гладкої мускулатури матки зв'язане з підвищенням рівня цАМФ. Релаксин збільшує рівень цАМФ і в хондроцитах лобкового зчленування, яке містить в основному протеоглікани та колаген. Під впливом релаксину хондроцити секре-тують або деполімеризуючі ферменти, або активатори протеогліканази або проколагенази, що призводить до розпаду основних компонентів зв'язок лобкового зчленування. Проведені на сьогодні роботи із клону-вання гена релаксину людини дають привід сподіватися на одержання гормону за допомогою методів рекомбінантних ДНК, що дозволило б обмежити використання кесаревого розтину в медичній практиці.