Антибіотики

1. Основними властивостями антибіотиків є:2) бактерицидна дія; 4) бактеріостатична дія.

2. Продуцентами антибіотиків є:1) бактерії; 2) гриби; 3) тварини; 4) актиноміцети; 5) рослини.

3. Механізм згубної дії антибіотиків полягає у:1) пригніченні синтезу пептидоклікану; 2) порушенні обміну білків; 3) порушенні процесу транскрипції;

4. Контроль активності антибіотиків здійснюють шляхом визначення:2) одиниці дії;

5.”Тест-мікроорганізм” при дослідженні антибіотиків – це:5) чутливий до антибіотика.

6. Активність антибіотиків визначають методом:1) хімічним; 3) біологічним;

7. Чутливість бактерій до антибіотиків визначають методом:2) серійних розведень; 5) дифузії в агар дисків.

8. При визначенні чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом дифузії в агар використовують:2) диски з анибіотиками;

9. При визначенні чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом дифузії в агар звертають увагу на:3) зону затримки росту;

Санітарно-бактеріологічне дослідження обектів зовнішнього середовища. Дослідження води

10. Санітарно-бактеріологічне дослідження води проводять методом:2) визначення колі-титру;

11. Мікробне число води – це кількість бактерій в:2) 1 см³;

12. З відкритих водоймищ воду для дослідження беруть від глибини та поверхні:1) 10–15 см;

14. При визначенні мікробного числа використовують:1) стерильну воду; 3) бактеріологічні чашки; 4) МПА;

15. Мікробне число водопровідної води не повинно перевищувати в 1 см³ бактерій:4) 100.

16. Мікробне число води з криниць не повинно перевищувати в 1 см³ бактерій:3) 300–400;

17. Мікробне число води з відкритих водоймищ не повинно перевищувати в 1 см³ бактерій:1) 1000;

18. Колі-титр води – це:2) найменша кількість води, в якій виявляють кишкову паличку;

19. Колі-індекс води – це:1) кількість кишкових паличок в 1000 см³;

20. Колі-титр визначають методом:3) мембранних фільтрів; 4) бродильної проби;

21.Допустимий колі-титр водопровідної води повинен становити:3) 300 см³;

22. Колі-титр води з водоймищ повинен становити:3) 100 см³;

Дослідження молока

23. Бактеріальну забрудненість молока визначають методом:2) редуктазної проби;

24. При визначенні бактеріальної забрудненості молока воно:3) знебарвлюється;

25. При дослідженні молока редуктазною пробою використовують розчин:2) метиленового синього;

26. За редуктазною пробою молоко 1 класу (добре) знебарвлюється за:1) 5 год;

27. За редуктазною пробою молоко 2 класу (задовільне) знебарвлюється за:4) 2 год.

28. За редуктазною пробою молоко 3 класу (погане) знебарвлюється за:4) до 1 год.

Дослідження повітря та грунту

29. Бактеріальну забрудненість повітря досліджують методом:2) аспіраційним; 5) седиментаційним.

30. Для седиментаційного методу дослідження повітря використовують:2) чашки Петрі з МПА;

31. Для аспіраційного методу дослідження повітря використовують:1) апарат Кротова;

32. Для дослідження повітря на наявність гемолітичних коків використовують:2) апарат Кротова; 3) кров’яний МПА;

33. При бактеріологічному дослідженні ґрунту визначають:2) колі-титр; 3) перфрінгенс-титр; 4) мікробне число;

34. Колі-титр ґрунту визначають на середовищі:2) Кеслера;