6. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки.

Економічна теорія вивчає проблеми економії, які включають 2 моменти: матеріальні потреби людини безмежні (суспільні); засоби для їх задоволення обмежені.

Проблеми економії вивчають: політекономія (фундаментальні питання про природу і причину багатства, а також виробничі відносини суспільства), функціональна екон. теорія або економікс ― вивчає потреби індивіда і суспільства, а також можливості використання обмежених ресурсів для задоволення цих потреб (тобто більш господарські проблеми); вона вивчає екон. явища на двох рівнях: 1) макрорівні; 2) мікрорівні. Обидва рівня забезпечують більш грунтовне вивчення явищ. Відповідно відокремлюють 2 розділи у функціональній екон. теорії: макро- та мікроекономіку ― теорії функціонального аналізу.

Екон. наука вивчає питання управління обмеженими ресурсами, поведінку і відносини між людьми у цих умовах, які намагаються задовольнити свої численні й необмежені потреби. Основна екон. проблема ― проблема вибору. Вирішенням цієї проблеми займається мікроекономіка, яка є складовою екон. теорії.

Рідкісність або об’єктивна обмеженість ресурсів суспільства, а з іншого боку ― безмежність бажань і потреб людей є ключовими вихідними проблемами мікроекономіки, що вивчає обгрунтування вибору самостійними екон. одиницями. Основною її гіпотезою є раціональність намірів, рішень і дій мікросистем. Це є концептуальні основи мікроекономіки.

Мікроек. вивчає поведінку людей і механізм прийняття рішень окремими екон. суб’єктами, тобто раціоналізація покупок і максимізація прибутку й задоволення потреб людини. Методологія мікроекономіки включає: діалектичний метод; системний підхід до вивчення економічних явищ; методи індукції та дедукції; моделювання; графоаналітичні методи; економіко – математичні методи пізнання і вивчення.

Одними з основних методів дослідження в мікроекономіці є методи індукції, дедукції.

Індукція — це хід дослідження від окремих фактів до загальних висновків і узагальнень. Економіст у даному випадку починає з вивчення фактів. Фактами для нього служать статистичні дані, результати анкет, спостереження та ін.

Дедукція — це висування гіпотез на основі не систематичних спостережень, практичного досвіду, інтуїції, логічних роздумів із подальшою їх перевіркою на фактах. Тобто хід дослідження йде від попередніх висновків (гіпотез) до фактів.

Абстрагування — це навмисне спрощення досліджуваного об'єкта шляхом виключення з аналізу деяких його деталей. Наприклад, при розгляді домогосподарства ми не враховуємо смаки, уподобання та переваги кожного члена сім'ї, а вважаємо домогосподарство єдиною неподільною одиницею.

Велике значення у мікроекономіці має функціональний аналіз. У ході його здійснення в досліджуваному явищі виділяється характерна риса, яка нас цікавить, а потім розпочинається пошук факторів, що на неї впливають. Після встановлення таких факторів визначається спосіб їх взаємодії з виділеною характеристикою, тобто функція.

У мікроекономічних дослідженнях особливо широко використовуються методи статики і динаміки:

Метод статики передбачає порівняння різних рівноважних станів, при цьому перехід від однієї рівноваги до іншої залишається поза аналізом.

Метод динаміки, навпаки, вимагає аналізу власне переходу від одного стану рівноваги до іншого.

До специфічних методів мікроекономіки належать граничний аналіз і мікроекономічне моделювання.

Граничний аналіз – базується на використанні математичного поняття границі функції для пояснення складної взаємодії різних факторів, що впливають на процес. Як правило, всі фактори, за винятком одного, який досліджується, приймають як дані, незмінні і вивчають наслідки нескінченно малого приросту змінного фактора. Граничний аналіз складає основу моделювання поведінки споживача і виробника, ринкового попиту і пропозиції.

Економічне моделювання – це спрощений опис досліджуваної мікросистеми, який характеризує властивості, суттєві сторони певної структури.

Економічна модель – це система взаємозв’язків між економічними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат. Іншими словами, вона використовується для передбачення того, як зміни економічних умов приведуть до зміни економічних результатів. Вона досить далека від реального життя, оскільки не відображає всього різноманіття впливів. Разом з тим, вона розкриває сутність певної економічної реальності в цілому.

Економічні змінні – це натуральні величини, які можуть якимось чином вимірюватись, або суми грошей, що можуть набувати можливих значень. Висновки з економічних моделей виражаються у формі гіпотез, тобто тверджень про причини і наслідки, які потребують підтвердження чи заперечення фактами.