20. Фінансування спільної діяльності підприємств на основі договорів кооперації

Спільна діяльність — це господарська діяльність зі ство­ренням або без створення юридичної особи, котра є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін згідно з письмовою угодою між ними. Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво то­що), не пов'язану зі створенням юридичної особи, можуть укла­датися як між резидентами України, так і між резидентами та іноземними інвесторами. Такі договори бувають як двосторонніми, так і багатосторонніми, тобто без обмеження кількості учасників спільної діяльності.

Грошові та інші майнові внески учасників такого договору, а також майно створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є спільною власністю сторін, яка за своїм харак­тером є частковою власністю.

За кожною угодою про спільну діяльність без створення юридичної особи дозволяється відкривати один рахунок у банку в іноземній (або) національній валюті.

Управління та контроль. Укладаючи договір про спільну діяльність сторони повинні вирішити питання про порядок веденню спільних справ та управління цією діяльністю. На практиці використовують такі варіанти управління спільною діяльністю:

1 ) сторонами може бути створена рада з числа їх працівни­ків, яка приймає рішення не більшістю голосів, а за загальною згодою;

2) керівництво спільною діяльністю доручається одному з учас­ників договору, на нього ж покладається і ведення спільних справ.

У процесі дії договору про спільну діяльність кожний з її учасників без згоди інших сторін не має права розпоряджатись своєю часткою у спільній власності.

Відповідальність учасників спільної діяльності. У процесі реалізації договору про спільну діяльність особа, на яку покладе­но ведення спільних справу може мати певні витрати, збитки. Порядок їх покриття визнача­ється договором. Якщо договором такий порядок не передбачено, то спільні витрати і збитки вкриваються за рахунок спільного майна учасників договору про спільну діяльність, тобто за раху­нок їх грошових та інших майнових внесків, а також майна, яке створене або придбане в результаті їх спільної діяльності.

Фінансовий та податковий облік. Сторони за договорами кооперації повинні вести окремий фінансовий облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих догово­рів (контрактів). Чинне податкове законодавство покладає веден­ня податкового обліку результатів спільної діяльності (окремо від обліку власної діяльності) на учасника, якому доручено ведення спільних справ та управління діяльністю. Цей учасник вважається платником податку за договором про спільну діяль­ність.

Оподаткування. Податкові органи ведуть облік договорів про спільну діяльність на підставі копій цих договорів, які після їх укладення направляються платником податку до державної подат­кової адміністрації за його місцезнаходженням. Після взяття на облік договору в державній податковій адміністрації йому при­своюється обліковий номер.

Платник податку самостійно за загальновстановленим поряд­ком визначає суму податку на прибуток, одержаний від спільної діяльності. При визначенні оподатковуваного прибутку до складу валового доходу платника податку не включаються суми грошо­вих або майнових внесків, що надходять згідно з договорами про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Якщо протягом звітного періоду витрати, понесені платником податку у зв'язку з проведенням спільної діяльності, перевищують доходи, отримані від таких операцій, то балансові збитки переносяться на зменшення прибутку наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних 20-ти звітних (податкових) кварталів до повного погашення суми таких збитків.

Учасником спільної діяльності без створення юридичної особи може бути іноземний інвестор. Загальний порядок здійснення такої спільної діяльності є такий самий, як і без його участі. Особливості стосуються лише порядку реєстрації таких договорів, оподаткування внесків у таку діяльність та валютного регулювання і оподаткування у разі репатріації доходів.

Прибуток, одержаний від спільної інвестиційної діяльності за договорами (контрактами), оподатковується відповідно до зако­нодавства України. Якщо платник податку здійснює на користь нерезидента-учасника договору про спільну діяльність виплату з доходу, отриманого таким нерезидентом від здійснення спільної діяльності на території України (у т. ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), то такий платник зобов'язаний утримувати під час виплата такого доходу та додатково сплачувати по­даток на репатріацію доходів у розмірі 15 % суми такого доходу за рахунок такої виплати.