- •1. Біологія – наука про життя. Предмет, завдання, методи біологічних досліджень.
- •2. Поняття про подразливість рослин. Тропізми, настії, таксиси.
- •3. Фотосинтез. Характеристика етапів. Планетарне значення фотосинтезу.
- •4. Характеристика етапів енергетичного обміну, його значення.
- •5. Метаболізм. Взаємозв’язок пластичного та енергетичного обміну.
- •6. Порівняльна характеристика мітозу і мейозу.
- •Порівняння двох типів поділу клітин
- •7. Життєвий цикл клітини. Періодизація інтерфази. Види клітинного поділу, їх суть та біологічне значення.
- •8. Склад, будова та функції днк.
- •9. Склад, будова та функції рнк.
- •10. Біополімери. Склад, будова та функції білків.
- •11. Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції ліпідів.
- •12. Класифікація хімічних елементів клітини. Біологічна роль води та мінеральних солей.
- •13. Ядро клітини, його будова і функції. Хромосоми. Склад і будова хромосом.
- •14. Загальний план будови клітини. Порівняльна характеристика клітин прокаріотів та еукаріотів.
- •15. Будова тваринної клітини.
- •16. Розвиток клітинної теорії. Сучасний стан клітинної теорії.
- •«Omnis cellula eх cellula» - Кожна клітина з клітини.
- •17. Уявлення про суть життя. Властивості живого.
- •18. Біосинтез білка: характеристика його етапів.
- •19. Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції вуглеводів.
- •20. Еволюція нервової системи. Рефлекси умовні та безумовні. Інстинкти.
- •21. Розмноження організмів. Нестатеве та статеве розмноження.
- •22. Тканини. Взаємозв’язок будови та функцій рослинних тканин.
- •23. Тканини. Взаємозв’язок будови та функцій тваринних тканин.
- •24. Орган. Система органів. Фізіологічні та функціональні системи органів.
- •25. Неклітинні форми життя. Віруси. Їх роль у природі та житті людини.
- •Шляхи проникнення вірусів до організму людини
- •Вірусні інфекції
- •Захисні реакції організму проти вірусної інфекції. Імунітет.
- •26. Пріони. Їх роль у природі та житті людини.
- •Сучасна класифікація пріонних хвороб людини та тварин має такий вигляд:
- •27. Форми нестатевого розмноження, їх характеристика.
- •28. Статеве розмноження, його форми. Будова статевих клітин. Гермафродити.
- •29. Будова гамет. Порівняльна характеристика яйцеклітини та сперматозоїда.
- •30. Гаметогенез. Порівняльна характеристика овогенезу та сперматогенезу.
- •31. Запліднення, механізм запліднення, його біологічне значення.
- •32. Предмет і завдання генетики. Основні поняття генетики.
- •33. Методи генетичних досліджень. Особливості методів дослідження генетики людини.
- •34. Моногібридне схрещування. І, іі закони Менделя.
11. Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції ліпідів.
Атоми хімічних елементів утворюють прості та складні речовини. Всі хімічні речовини поділяють на органічні та неорганічні.
Ліпіди - це низькомолекулярні сполуки з гідрофобними властивостями, які містяться в усіх живих клітинах. Властивості ліпідів: нерозчинні у воді, але добре розчинні в органічних розчинниках (бензині, бензолі, хлороформі та ін.).
Функція |
Характеристика |
Емульгуюча |
Амфіфільні ліпіди є емульгаторами. Розташовуючись на межі фаз масло-вода, запобігають їх розшаруванню. |
Енергетична |
При згорянні 1 г. ліпідів вивільняється 39,1 кДж енергії. |
Структурна |
Ліпіди входять до складу клітинних мембран. |
Механічна |
Ліпіди сполучної тканини, що утворюють капсули внутріш-ніх органів та підшкірної жирової тканини захищають органи від ушкоджень при дії зовнішніх чинників. |
Термоізоляційна |
Ліпіди підшкірної клітковини зберігають тепло завдяки низькій теплопровідності. |
Транспортна |
Беруть участь у транспортуванні речовин через мембрани, переносять жирні кислоти з кишечника в кров. |
Електроізоляційна |
Є своєрідною ізоляцією і мієлінових оболонках клітин. |
Розчинна |
Розчиняють деякі гідрофобні речовини. |
Гормональна |
Усі стероїдні гормони є ліпідами. |
Вітамінна |
Усі жиророзчинні вітаміни (А, D, Е, К) та вітаміноподібні речовини. |
Запасаюча |
Підшкірний жир у ссавців, “жирове тіло” у комах, джерело ендогенної води (100 г - 105 г води) |
12. Класифікація хімічних елементів клітини. Біологічна роль води та мінеральних солей.
Хімічний склад організмів, на відміну від об’єктів неживої природи, відносно сталий. З понад 100 різних типів атомів хімічних елементів та їхніх ізотопів у живих організмах виявляють майже 60. Одні з них є обов’язковими в усіх організмах без винятку, інші – лише в окремих. Разом з тим у живих організмах не виявлено жодного з хімічних елементів, якого б не було в неживій природі. Це одне зі свідчень єдності живої і неживої природи.
Елемент і його символ |
Вміст від маси клітини, |
Біологічне значення
|
Оксиген (О) |
65–75 |
Входить до складу молекул води, неорганічних та органічних сполук; завдяки окисненню сполук вивільняється енергія, необхідна організму. |
Карбон (С) |
15–18 |
Входить до складу молекул усіх органічних і багатьох неорганічних сполук; входить до складу зовнішнього (черепашки форамініфер, молюсків, кутикула десятиногих раків тощо) та внутрішнього (хребетні тварини) скелетів; вуглекислий газ (СО2) фіксують рослини в процесі фотосинтезу. |
Гідроген (Н) |
8–10 |
Входить до складу молекул води, інших неорганічних та органічних сполук. |
Нітроген (N) |
1,5–3,0 |
С кладова амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, АТФ та деяких інших біомолекул; сполуки Нітрогену потрібні для росту рослин. |
Фосфор (Р) |
0,2–1,0 |
Входить до складу білків, нуклеїнових кислот, АТФ, деяких інших біомолекул; солі ортофосфатної кислоти – компонент скелетів різних тварин. |
Калій (К) |
0,15–0,4 |
Один з основних позитивно заряджених йонів живих організмів; бере участь у забезпеченні транспорту сполук через клітинні мембрани, регуляції роботи серця ссавців, створенні електричного потенціалу на мембранах клітин. |
Сульфур (S) |
0,15–0,2 |
Входить до складу білків (зокрема, кератину) і деяких інших біологічно значущих органічних речовин. |
Хлор (Cl) |
0,05–0,1 |
Основний негативно заряджений йон живих організмів; входить до складу хлоридної кислоти – складової шлункового соку людини і багатьох тварин, плазми крові. |
Кальцій (Са) |
0,04–2,0 |
Входить до складу зубів, кісток і черепашок, в йонній формі бере участь у регуляції обміну речовин, скорочень скелетних м’язів, діяльності серця; необхідний для забезпечення зсідання крові у людини та інших ссавців. |
Магній (Mg) |
0,02–0,03 |
Як небілкова частина входить до складу багатьох ферментів, молекули хлорофілу. |
Натрій (Na) |
0,02–0,03 |
Один з провідних позаклітинних позитивно заряджених йонів; бере участь у забезпеченні транспорту сполук через клітинні мембрани; входить до складу плазми крові. |
Ферум (Fe) |
0,01-0,015 |
Входить до складу деяких біомолекул: (дихального пігменту – гемоглобіну, білка м’язів – міоглобіну, складних ферментів тощо. |
Цинк (Zn) |
0,0003 |
Компонент деяких ферментів і гормонів. |
Купрум (Cu) |
0,0002 |
Входить до складу деяких ферментів, дихального пігменту деяких безхребетних тварин – гемоціаніну. |
Йод (І) |
0,0001 |
Входить до складу гормонів щитоподібної залози. |
Флуор (F) |
0,0001 |
Входить до складу емалі зубів. |
