21. Розмноження організмів. Нестатеве та статеве розмноження.

Форми розмноження.

Нестатеве.

Статеве.

Кількість батьківських особин.

Одна.

Дві.

Вихідні клітини.

Одна або кілька сома-тичних клітин.

Спеціалізовані статеві клітини - гамети (спермато-зоїд та яйцеклітина).

Особливість форми розмноження.

У спадковому матеріалі нащадків генетична ін -формація є точною ко-пією однієї батьківської.

Об'єднання у спадковому матеріалі нащадків гене-тичної інформації батьків-ських організмів.

Механізм утворення клітин.

Мітоз.

Мейоз.

Еволюційне значення.

Сприяє збереженню ознак найкращої присто-сованості у незмінних умовах середовища, під-силює стабілізуючу роль природного добору.

Сприяє генетичній різно-манітності особин виду зав-дяки кросинговеру та ком-бінативній мінливості; створює передумови до ос-воєння різноманіт­них умов середовища.

Приклади організмів.

Найпростіші, одноклі-тинні водорості; деякі рослини, кишковопо-рожнинні тощо.

Рослини, водорості, мохи, плауни, хвощі, папороті, голонасінні та покрито-насінні, всі тварини, гриби.

№ з/п

Тканина

Підвиди

Особливості будови, функції, локалізація у рослині

1.

Твірна тка-нина, або меристема

Загальні особливості

Складається з клітин невеликого розміру з тонкою оболонкою і великим ядром, які щільно прилягають одна до одної без міжклітинних просторів. З клітин твірної тканини (меристеми) формуються всі інші типи тканин.

а. Верхівкова (апікальна)

Твірна тканина верхівки стебла, кореня, бічних відгалужень.

б. Бічна (латеральна)

Закладається всередині стебла й кореня і зумовлює ріст стебла і коренів у товщину.

в. Вставна (інтеркалярна)

Буває в певних ділянках стебла і листка, її клітини зумовлюють вставний ріст стебла.

2.

Основна (паренхіма)

а. Асиміляційна (хлоренхіма)

Основна асиміляційна тканина - розмі-щена в усіх зелених частинах рослин. Її клітини містять хлоропласти, в яких здій-снюється процес фотосинтезу.

б. Запасаюча

Основна запасаюча тканина - заповнює м'які частини листків, плодів, серцевину стебел та коренів. У її клітинах відкла-дається запас поживних речовин.

в. Повітроносна (аеренхіма)

Основна повітроносна тканина, багата на міжклітинні проміжки, заповнені повіт-рям. Міжклітинники, сполучаючись у загальну сітку, забезпечують газообмін рослин.

3.

Провідна тканина

а. Ксилема

С удини (трахеї) — це довгі трубки, що формуються з багатьох, розміщених одна над одною клітин, поперечні стінки яких руйнуються. Поздовжні стінки судин не-рівномірно потовщені (здерев'янілі), ци-топлазма відмирає. Трахеїди — це видов-жені клітини з косими поперечними пе-ретинками, якими вони сполучаються од-на з одною, утворюючи суцільний лан-цюг. Це мертві клітини з нерівномірно здерев'янілими стінками. Завдяки потов-щенням трахеї і трахеїди протистоять стискуванню і розтягуванню. Подібність будови трахей і трахеїд пояснюється єди-ною функцією. По них вода і розчинені в ній мінеральні солі рухаються від коренів до надземних частин рослини.

б. Флоема

Ситоподібні трубки — видовжені, живі клітини, що з’єднуються між собою за допомогою поперечних перетинок з великою кількістю пор і нагадують сито (ситоподібна пластинка). Поздовжні стінки ситоподібних трубок потов-щуються, але залишаються целюлозними і не дерев'яніють. Цитоплазма клітин зберігається, а ядро руйнується на самому початку формування трубок. Функція ситоподібних трубок – транспорт органічних речовин.

4.

Покривна тканина

а. Епідерміс

Як правило, епідерма функціонує на рос-лині впродовж одного року З часом, за-мість епідерми на стеблі утворюється вторинна покривна тканина — корок.

б.Кора

К орок — багатошарова мертва тканина. Оболонки клітин корка потовщені і про-сочені речовиною, майже непроникною для води й повітря. Вони щільно зімкнені і виконують захисні функції. Клітини корка мертві, наповнені повітрям або смо-листими чи дубильними речовинами.

в. Кірка

Кірка утворюється на зміну корку, тому її іноді називають третинною покривною тканиною. Кірка - блок різнорідних відмерлих тканин.

5.

Механічні

Склеренхіма, коленхіма

Механічні тканини виконують у рослин опорну функцію. Вони забезпечують пружність і міцність різних їхніх частин. Серед них є тканини, що складаються з живих або мертвих клітин. Живі клітини мають нерівномірно потовщені стінки, а відмерлі — потовщені здерев'янілі. Часто клітини механічної тканини видовжені та мають вигляд волокон.