
- •1. Біологія – наука про життя. Предмет, завдання, методи біологічних досліджень.
- •2. Поняття про подразливість рослин. Тропізми, настії, таксиси.
- •3. Фотосинтез. Характеристика етапів. Планетарне значення фотосинтезу.
- •4. Характеристика етапів енергетичного обміну, його значення.
- •5. Метаболізм. Взаємозв’язок пластичного та енергетичного обміну.
- •6. Порівняльна характеристика мітозу і мейозу.
- •Порівняння двох типів поділу клітин
- •7. Життєвий цикл клітини. Періодизація інтерфази. Види клітинного поділу, їх суть та біологічне значення.
- •8. Склад, будова та функції днк.
- •9. Склад, будова та функції рнк.
- •10. Біополімери. Склад, будова та функції білків.
- •11. Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції ліпідів.
- •12. Класифікація хімічних елементів клітини. Біологічна роль води та мінеральних солей.
- •13. Ядро клітини, його будова і функції. Хромосоми. Склад і будова хромосом.
- •14. Загальний план будови клітини. Порівняльна характеристика клітин прокаріотів та еукаріотів.
- •15. Будова тваринної клітини.
- •16. Розвиток клітинної теорії. Сучасний стан клітинної теорії.
- •«Omnis cellula eх cellula» - Кожна клітина з клітини.
- •17. Уявлення про суть життя. Властивості живого.
- •18. Біосинтез білка: характеристика його етапів.
- •19. Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції вуглеводів.
- •20. Еволюція нервової системи. Рефлекси умовні та безумовні. Інстинкти.
- •21. Розмноження організмів. Нестатеве та статеве розмноження.
- •22. Тканини. Взаємозв’язок будови та функцій рослинних тканин.
- •23. Тканини. Взаємозв’язок будови та функцій тваринних тканин.
- •24. Орган. Система органів. Фізіологічні та функціональні системи органів.
- •25. Неклітинні форми життя. Віруси. Їх роль у природі та житті людини.
- •Шляхи проникнення вірусів до організму людини
- •Вірусні інфекції
- •Захисні реакції організму проти вірусної інфекції. Імунітет.
- •26. Пріони. Їх роль у природі та житті людини.
- •Сучасна класифікація пріонних хвороб людини та тварин має такий вигляд:
- •27. Форми нестатевого розмноження, їх характеристика.
- •28. Статеве розмноження, його форми. Будова статевих клітин. Гермафродити.
- •29. Будова гамет. Порівняльна характеристика яйцеклітини та сперматозоїда.
- •30. Гаметогенез. Порівняльна характеристика овогенезу та сперматогенезу.
- •31. Запліднення, механізм запліднення, його біологічне значення.
- •32. Предмет і завдання генетики. Основні поняття генетики.
- •33. Методи генетичних досліджень. Особливості методів дослідження генетики людини.
- •34. Моногібридне схрещування. І, іі закони Менделя.
4. Характеристика етапів енергетичного обміну, його значення.
Енергетичний обмін організмів здійснюється у три послідовних етапи:
№ |
Етапи |
Місце дії |
Процеси обміну |
Енергія |
1. |
Підготовчий етап |
У цитоплаз-мі клітин усіх орга-нізмів (у шлунково-кишковому тракті); |
Великі молекули за участі ферментів роз-падаються на дрібні: білки до амінокислот, жири гліцерину і жири кислот, вуглеводи моносахариди; нуклеїнові кислоти до нуклеотидів до вільних азотистих основ, пентоз і фосфорної кислоти. |
Е нергія розсіюється у вигляді теплоти. |
2. |
Безкисневий (анаеробний) етап (гліколіз, бродіння) |
В клітинах |
Амінокислоти, глюкоза та інші речовини, що утворюються на підготовчому етапі, продовжують розщеплюватися. |
Розпад однієї мо-лекули глюкози дає енергію, що забезпечує синтез 2х молекул АТФ (виділяється 200 КДж енергії). |
3. |
Кисневий (аеробний) етап |
Мітохон-дріальні мембрани. |
Дві молекули молочної кислоти розщеплюються за участю АДФ і фосфорної кислоти. |
Енергія від роз-паду 2х молекул молочної кислоти використовується для синтезу 36 молекул АТФ |
Найважливішим на безкисневому етапі енергетичного обміну є розщеплення в клітинах молекул глюкози шляхом гліколізу на дві молекули піровиноградної (С3Н4О3) або молочної кислоти (С3Н6О3) у м’язових клітинах:
С6Н12О6 + 2АДФ + 2Н3РО4 2С3Н6О3 + 2АТФ + 2Н2О
У процесі розпаду глюкози беруть участь 13 різних ферментів, фосфатна кислота і АДФ. Під час гліколізу виділяється 200 кДж енергії . З них 84 кДж використовується на синтез 2х молекул АТФ, а решта (116 кДж) розсіюється у вигляді теплоти. Значення гліколізу полягає у тому, що організм дістає енергію в умовах дефіциту кисню. Для синтезу АТФ у процесі гліколізу не потрібні мембрани. Він відбувається і в пробірці, якщо є всі ферменти і субстрати. У випадку нестачі кисню, або пошкодження мітохондрій клітина, щоб отримати необхідну для життя кількість АТФ (енергії) використовує безкисневий процес. Для цього їй потрібно в 20 разів більше глюкози, ніж у нормі.
Спиртове бродіння – це один тип перетворення глюкози, коли вона розпадається на 2 молекули етилового спирту (С2Н5ОН) та 2 молекули вуглекислого газу (СО2):
С6Н12О6 + 2Н3РО4 + 2АДФ = 2СО2 + 2С2Н5ОН + 2АТФ + 2Н2О
Молочнокисле (молочне) бродіння – вид безкисневого бродіння властивий для молочно-кислих бактерій.
Наступна після завершення гліколізу стадія – кисневе розщеплення. Для кисневого процесу потрібні мітохондріальні мембрани. Процес кисневого розщеплення описується рівнянням:
2С3Н6О3 + 6О2 + 36АДФ + 36Н3РО4 36АТФ + 6СО2 + 42Н2О
При цьому виділяється енергія (2600 кДж) частина якої розсіюється у вигляді тепла (45%), а 55% перетворюється в енергію хімічних зв’язків АТФ (1440 кДж). Сумарне рівняння повного розщеплення глюкози записується так:
Процеси надходження в організм із зовнішнього середовища кисню, використання його клітинами і тканинами для окислення органічних речовин і виділення з організму вуглекислого газу називається диханням.
Процес виділення з організму продуктів обміну називають екскреція. Кінцевими продуктами розщеплення вуглеводів і жирів є СО2 і Н2О, які виводяться з організму.