15.Види зносу основних виробничих фондів підприємства

Основні засоби підлягають фізичному зносу як у процесі їх використання, так і при їх бездіяльності. На розміри фізичного зносу основних засобів у процесі їх використання можуть впливати такі фактори:

- ступінь навантаження виробничих засобів у процесі виробництва, що залежить від кількості змін і годин роботи за добу, тривалості праці впродовж року, інтенсивності праці;

— якість основних засобів;

— особливості технологічного процесу і ступінь захисту основних засобів від впливу зовнішніх умов (температура, вологість, атмосферні опади тощо);

- якість догляду за основними засобами;

- кваліфікація робітників і ставлення їх до основних засобів

Основні засоби зношуються не тільки фізично, а й стають відсталими за своєю технічною характеристикою, а також економічною ефективністю, тобто підлягають моральному зносу.

Моральний знос зумовлюється двома факторами: зростанням продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Поява більш досконалих зразків обладнання й інших видів основних засобів веде до морального зносу діючих основних засобів і зниження продуктивності праці.

Фізичний і моральний знос основних засобів впливає на зменшення їх відновлювальної вартості.

16.Податкова система, види податків, їх характеристика

До головних інструментів здійснення регулюючої ф-ї держави відноситься податкова система.

Податкова система – це сукупність податків, що справляються в державі, форм і методів їх побудови і стягнення, а також відповідальних державних органів, що займаються цією діяльністю

Види податків:

Загальні: ПДВ; ПДФО; мито; податок на прибуток під-в; акцизний податок, збір за 1 реєстрацію т/з, екологічний податок, плата за землю, за спец. викор. води (лісових ресурсів), с/г податок.

Місцеві: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок; туристичний збір; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування т/з.

Позабюджетні: екологічний; орендна плата за землю.

17. Амортизація основних фондів підприємства, норми амортизаційних відрахувань

Амортизація – це процес перенесення вартості всіх видів засобів праці на вартість готової продукції з метою їх повного відшкодування.

Амортизаційні відрахування акумулюються на спеціальному рахунку який називається амортизаційний фонд. Кошти з амортизаційного фонду витрачаються на капітальний ремонт та модернізацію діючого обладнання, а також на процес оновлення засобів праці. Норму амортизації на під-ві розраховують:

Норма амортизаційних відрахувань = (балансова вартість-ліквідаційна) / амортизаційний період – балансова вартість

На кожному під-ві існує своя специфіка нарахування норми амортизаційних відрахувань. Яка враховує специфіку виробництва, ліквідність товару, життєвий цикл товару, ринкову кон’юнктуру. В промисловості найбільш широко застосовують наступні методи амортизації:

Прямолінійний метод – суть його полягає в тому, що вся сума вартості засобів праці рівномірно рівними частинами переноситься на вартість готової продукції протягом всього періоду експлуатації.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості – норма амортизації нараховується за тими ж принципами, що і при прямолінійному але по відношенню не до повної, а до залишкової вартості, при цьому норма подвоюється

. 18. Мотивація і оплата праці

Мотивація – це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації.

Для формування позитивного відношення до праці сис-ма мотивації на рівні під-ства будується на таких вимогах:

• надання рівних можливостей, щодо зайнятості та просування за критерієм результатів праці;

• гарантія зайнятості для тих працівників, що беруть участь в реалізації конкретних схем підвищення продуктивності праці;

• створення відповідних умов щодо захисту здоров’я, безпеки праці;

• забезпечення можливості для зростання професійної майстерності, підвищення кваліфікації, перекваліфікації;

• підтримання в колективі атмосфери довіри, зацікавленості в реалізації загальної мети, можливості комунікації між працівниками і керівником.

Моделі мотивації діяльності ґрунтуються на теоріях:

• теорія потреб

• теорія очікування

• теорія справедливості

Потреби:

1. самовиявлення

2. поваги

3. соціальна

4. безпеки та захищеності

5. фізіологічні

Очікування:

1. передбачуваний ступінь відносної вдоволеності отриманою винагородою.

2. очікування, щодоспіввідношення результатів роботи та винагороди.

3. очікування, щодо співвідношення витрат праці та винагороди.

Справедливості:

1. зняття соц..напруги шляхом дотримання принципу справедливості;

2. порівняння особистої винагороди із заохоченням людей за аналогічну роботу;

3. суб’єктивне визначення співвідношення винагороди та витрат праці.

Оплата праці.

Оплата праці – це будь-який заробіток обчислений як правило в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оплата праці складається з :

• основної з\п

• додаткової з\п

розміри з\п залежать від результатів праці працівника та від результатів діяльності під-ства.

Основна з\п – залежить від результатів праці працівника і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах не вище встановлених чинним законодавством.

Додаткова з\п – встановлюється в залежності від кінцевих результатів діяльності під-ства і може бути у вигляді премії, винагороди, 13-тої з\п і т.д.

Термін з\п може замінюватись термінами:

• трудовий договір

• винагорода

• оплата праці

Ф-ції оплати праці:

- відтворювальна

- мотивації(стимулювання)

Відтворювальна ф-ція з\п передбачає: встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення роб.сили відповідної кваліфікації і одночасно застосування обґрунтованих норм праці, що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності.

Ф-ція стимулювання – передбачає, що оплата праці спонукає кожного працівника до найбільш ефективних дій на своєму робочому місці

20. Поняття про з\п, ф-ції оплати праці.

Оплата праці – це будь-який заробіток обчислений як правило в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оплата праці складається з :

• основної з\п

• додаткової з\п

розміри з\п залежать від результатів праці працівника та від результатів діяльності під-ства.

Основна з\п – залежить від результатів праці працівника і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах не вище встановлених чинним законодавством.

Додаткова з\п – встановлюється в залежності від кінцевих результатів діяльності під-ства і може бути у вигляді премії, винагороди, 13-тої з\п і т.д.

Термін з\п може замінюватись термінами:

• трудовий договір

• винагорода

• оплата праці

Ф-ції оплати праці:

- відтворювальна

- мотивації(стимулювання)

Відтворювальна ф-ція з\п передбачає: встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення роб.сили відповідної кваліфікації і одночасно застосування обґрунтованих норм праці, що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності.

Ф-ція стимулювання – передбачає, що оплата праці спонукає кожного працівника до найбільш ефективних дій на своєму робочому місці.