59. Нагляд за додержанням законів при виконанні покарання у виді виправних робіт.

Відповідно до ст.57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від 6 міс. до 2-х років і відбувається за місцем роботи засудженого, із суми заробітку якого провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду в межах від 10 до 20 відсотків. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли 16 років, та тих, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.100 КК України виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від 2-х міс. до 1 року з відрахуванням в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 5 до 10 відсотків.

Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку 3-х встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 місяць виправних робіт.

Відповідно до ст.31 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, можуть застосовуватись виправні роботи на строк до 2-х місяців з відбуванням за місцем їх постійної роботи з відрахуванням в розмірі, визначеному постановою суду - до 20 відсотків заробітку в доход держави. Стаття 322 Кодексу встановлює, що постанови про застосування виправних робіт надсилаються органу (КВІ)Державного департаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.

Порядок виконання виправних робіт встановлений ст.ст. 41-46 КВК України і деталізований „Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань”, затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України 19 грудня 2003 року № 270/1560.

Прокурор у межах своєї компетенції вправі і зобов’язаний:

- знайомиться з документами, на підставі яких особа відбуває кримінальне покарання;

- проводить опитування засуджених;

- перевіряти відповідність постанов службових осіб кримінально-виконавчої інспекці вимогам законів, що регламентують порядок і умови виконання покарань у виді громадських і виправних робіт. Вживати заходів до скасування тих із них, що суперечать закону.

Прокурор здійснює нагляд не лише за додержанням законів кримінально-виконавчою інспекцією, але й за виконанням визначених законом обов’язків, пов’язаних з виконанням виправних чи громадських робіт, адміністрацією підприємств, установ, організацій за місцем роботи засуджених ( контроль за поведінкою засуджених, їх ставленням до праці, проведенням з ними виховної роботи та інше), а також за виконанням передбачених кримінально-виконавчим законодавством обов’язків самими засудженими.

Завдання зміцнення законності при виконанні кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, посилення їх виховного та профілактичного впливу вимагають подальшої активізації прокурорського нагляду, підвищення його ефективності.

Одним з основних засобів прокурорського нагляду є перевірка додержання законів у діяльності кримінально-виконавчій інспекції, а також на підприємствах, в установах і організаціях, де працюють засуджені.

Для кваліфікованого проведення перевірки прокурору необхідно знати вимоги основних законів та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють виконання кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, у тому числі у виді громадських та виправних робіт. Ознайомитися з матеріалами попередніх перевірок, проведених у кримінально-виконавчій інспекції. Вивчити наявні в прокуратурі скарги і звернення громадян, інші матеріали з інформацією про порушення законності при виконанні кримінальних покарань у виді громадських чи виправних робіт. У бесіді з головою спостережної комісії з’ясувати, які є претензії до працівників кримінально-виконавчої інспекції, органів внутрішніх справ та адміністрації підприємств за місцем відбування покарань засудженими.

Вивчити кримінальні справи та матеріали на осіб, які вчинили повторні злочини в період відбування покарання, а також на осіб, яким покарання у виді виправних робіт замінено судом на інший вид покарання відповідно до ч.3 ст.59 КК України (особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку 3-х встановлених законодавством неоподаткованих мінімумів доходів громадян за 1 місяць виправних робіт).

Прокурор повинен проаналізувати стан додержання законності в інспекції, а також на підприємствах і в організаціях, де відбувають покарання засуджені до виправних робіт чи громадських робіт, зробить висновок про причини порушень законності, що найбільш часто виявлялися, визначити коло питань, на які слід звернути особливу увагу при проведенні перевірки. На підставі аналізу складається план перевірки.

Відповідно до вимог ст. 403 КПК України вироки, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, є обов’язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Якщо особу засуджено до виправних робіт копії вироку надсилаються до кримінально-виконавчої інспекції за місцем роботи засудженого (дві копії вироку разом з розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили, і підпискою засудженого про явку до КВІ) , а також органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого для проведення індивідуально-профілактичної роботи.

Враховуючи вимоги закону, прокурору слід розпочинати перевірку із з’ясування в суді питань про кількість постановлених вироків, що набрали чинності, скільки з них не направлено в інспекції для виконання у встановлений термін і причини цього. При ознайомленні в кримінально-виконавчій інспекції з документами, долученими до особових справ засуджених, прокурору слід звертати увагу на законність вироків.