
- •Подання про сутність банку з позицій його історичного розвитку
- •Етапи розвитку банківської діяльності.
- •II етап розвитку банківської діяльності («жирооборот»)
- •II етап розвитку банківської діяльності («державні банки»)
- •III етап розвитку банківської діяльності (спеціалізовані банки)
- •IV етап розвитку банківської діяльності (розширення повноважень банків)
- •Сутність поняття «банківська система».
- •Принципи побудови банківської системи.
- •Функції банківської системи.
- •Фактори, що впливають на організаційну структуру та правове регулювання банківської системи
- •Організація і особливості банківської системи Великої Британії.
- •Організація і особливості банківської системи сша.
- •Організація і особливості банківської системи Франції.
- •Організація і особливості банківської системи Японії.
- •11, 12 Формування банківської системи в Україні, основні етапи розвитку.
- •Суть, цілі та принципи діяльності банків в умовах ринкової економіки.
- •Види комерційних банків.
- •Порядок створення і організаційна структура банку.
- •Економічні нормативи, що регулюють діяльність комерційних банків.
- •Банківські операції: класифікація та принципи проведення.
- •Характеристика пасивних банківських операцій. Склад і структура ресурсів комерційних банків.
- •Характеристика активних банківських операцій.
- •Характеристика комісійно-посередницьких операцій банку.
- •Цілі та принципи створення банківських об'єднань. Основні напрямки їх діяльності.
- •Види банківських об'єднань. Роль та значення у банківській системі.
- •Характеристика організаційно-правових форм функціонування центральних банків світу.
- •Інституціональні характеристики розвитку центральних банків світу.
- •Правові основи діяльності нбу.
- •Функції і завдання нбу.
- •Грошові агрегати, їх структура і значення.
- •Класифікація кредитів рефінансування.
- •Механізм здійснення тендерів щодо розміщення кредитних ресурсів нбу. Ломбардне кредитування.
- •Облікова ставка нбу, принципи її встановлення.
- •Надання кредитів на умовах "овернайт".
- •Механізм надання стабілізаційних кредитів.
- •Економічна сутність кореспондентських відносин між банківськими установами.
- •Функції регіональної та центральної розрахункової палати.
- •35. Банківське регулювання, функції, завдання, види здійснення.
- •36. Банківський нагляд, функції, завдання, види здійснення.
- •37. Організація процесу вступного контролю в системі нбу.
- •39. Організація банківського нагляду в зарубіжних країнах.
- •40. Обслуговування центральним банком внутрішнього боргу.
- •41. Обслуговування центральним банком зовнішнього боргу.
- •42. Сутність грошово-кредитної політики та її інституційна основа.
- •43. Цільова спрямованість грошово-кредитної політики.
- •44. Передавальний механізм та ефективність грошово-кредитної політики.
- •45. Типи грошово-кредитної політики.
- •46. Місце і роль грошово-кредитної політики в загальній економічній політиці держави.
- •47. Класифікаційна характеристика інструментів грошово-кредитної політики.
- •48. Повноваження нбу в сфері валютного регулювання. Характеристика методів валютного регулювання і контролю.
- •49. Структура золотовалютного резерву та методи управління його розміром.
- •50. Платіжний баланс - методи його оцінки і прогнозування.
- •Подання про сутність банку з позицій його історичного розвитку
48. Повноваження нбу в сфері валютного регулювання. Характеристика методів валютного регулювання і контролю.
Валютне регулювання – це сукупність нормативних документів, встановлених органами валютного регулювання, спрямованих на регулювання потоків капіталу в країну і з країни, а також валютних операцій, що здійснюються в межах України, з метою підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці, достатнього рівня валютних резервів і збалансування міжнародних платежів. Тобто валютне регулювання – це регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій через механізми валютних обмежень і валютного контролю.
До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать:
1) видання нормативно-правових актів про ведення валютних операцій;
2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, зокрема шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;
3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, які купують та продають іноземну валюту;
4) вжиття заходів щодо відповідальності банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.
Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями відповідно до законодавства України про валютне регулювання.
Об’єктом валютного регулювання і контролю в Україні є операції резидентів та нерезидентів, фізичних та юридичних осіб, що пов’язані з переміщенням валюти, зміною її власника, перерахуванням валюти за кордон, отриманням валютних коштів за товари та послуги, а також зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, які перебувають за межами України.
Характеристика методів валютного регулювання і контролю.
Контроль за дотриманням установленого порядку здійснення валютних операцій покладається на органи валютного контролю. Як визначено у статті 13 Декрету, головним органом валютного контролю в Україні є Національний банк України, який:
— здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом до компетенції інших державних органів;
— забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з названим вище Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки. До сфери валютного контролю належить усе те, що підлягає валютному контролю відповідно до чинного валютного законодавства, а саме: валютні операції, які здійснюються резидентами України і нерезидентами на її території, а також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, що перебувають за межами України.
Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах своїх повноважень, а також про майно, котре підлягає декларуванню.