II етап розвитку банківської діяльності («жирооборот»)

Величезну роль в ренесансі банківської справи зіграли хрестоносці. В цей час найкрупнішими банкірами епохи стали тамплієри. Орден тамплієрів не був банком у сучасному розумінні цього слова, оскільки його фінансові операції були лише побічною діяльністю. Гроші віддані тамплієрам під залог, не об’єднувалися в загальний фонд та не розміщувалися в інші операції, проте залишалися в особистих сховищах власників, та не були доступні без їх згоди.

Тамплієри стали особливо широко відомі подібними фінансовими операціями з тієї причини, що їх послугами із збору, зберіганню і транспортуванню грошей користувалися королі.

Розвиток виробництва і торгівлі у середні віки привів до відродження банківництва. У багатьох країнах Європи банки виникли завдяки розвитку торгівлі. Вони створювалися купцями для зберігання грошей і здійснення розрахунків. Багато банків з'явилося у великих торгових центрах, Генуї, Венеції, у Флоренції, а потім і у Франції, Гамбурзі, Нідерландах, Англії.

У банкірів поступово зосереджувалися всі наявні кошти торгового класу, які внаслідок цього здійснювали між собою грошові розрахунки не готівкою, а безготівковими розрахунками, тобто шляхом письмового перенесення грошей з рахунку боржника на рахунок кредитора в книгах банкірів. Ця операція одержала назву «жирооборот», що від грецького, що означає коло.

Перші суспільні банки з'явилися в Італії. В 1156 р. у Венеції утворився жиробанк «Монтеньева» — суспільна установа, куди вносилися податки і де здійснювалися деякі банківські операції.

У 1407 р. банк «Святого Георгія» був організований шляхом злиття багатьох дрібних суспільних банків і знаходився під заступництвом Генуї.

II етап розвитку банківської діяльності («державні банки»)

У 1609 р. Голландський уряд унаслідок зловживань місцевих банкірів заснував Амстердамський суспільний банк під гарантію міста. У 1619 р. Гамбург за прикладом Амстердама з тих же причин заснував під гарантію міста жиробанк, що проіснував до 1812 р. Основними операціями, що виконували ці банки були операції зі збереження коштів та розрахункові операції.

III етап розвитку банківської діяльності (спеціалізовані банки)

Основним банком, що з'явився у цей час був Англійський банк, створений в 1694 р. із статутним капіталом 1200000 фунтів стерлінгів для вирішення урядових фінансових проблем. Внаслідок того, що капітал був вилучений державою, були випущені банківські квитки на цю ж суму. Банк міг розплачуватися цими квитками, мав право торгувати золотом (монополіст), дисконтувати векселі, приймати внески для поповнення свого капіталу і виплачувати по них відсотки. З'явилося заставне право, тобто банк міг надавати позики під заставу майна з умовою його відчуження при неповерненні кредиту.

Тільки на цьому етапі розвитку банківської справи з'являється депозитна операція.

З'явилися три основні види депозитів: до запитання, строкові і ощадні.

І ще одна відмінна риса цього періоду — поява емісійних банків, основною функцією яких стала емісія банкнот, тобто наказів банків на самих себе, що видавалися ними до платежу по пред'явленню володаря такого наказу.