
- •1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- •2. Джерела теплопостачання
- •2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- •2.1.1. Елементарний склад палива.
- •2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- •2.1.3. Склад газоподібного палива
- •2.1.4. Теплота згорання палива
- •2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- •2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- •2.1.7. Властивості газу
- •2.2. Горіння палива
- •2.2.1. Стадії горіння різних палив
- •2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- •2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- •2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- •2.3.3. Газопостачання котелень
- •2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- •2.4.1. Шарові топки
- •2.4.2. Камерні топки котлів
- •2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- •2.5. Основні схеми генерації пари
- •2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- •2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- •2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- •2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- •2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- •2.7.2. Пароперегрівники
- •Схеми включення пароперегрівників
- •2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- •2.7.4. Водяні економайзери
- •2.7.5. Повітряпідігрівники
- •2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- •2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- •2.7.8. Арматура парових котлів
- •2.7.9. Гарнітура котлів
- •2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- •2.8.Тепловий баланс теплового котла
- •2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- •2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- •2.9. Підготовка живильної води для котлів
- •2.9.1 Показники якості води
- •2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- •2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- •2.9.2.3. Деаерація живильної води
- •2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- •2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- •2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- •2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- •3. Системи теплопостачання
- •3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- •3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- •3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- •3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- •3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- •3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- •3.3. Водяні системи теплопостачання
- •3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- •А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- •Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- •В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- •3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- •3.4. Парові системи теплопостачання
- •3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- •3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- •3.8. П’єзометричний графік
- •3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- •3.10. Режим одержування теплоти від тец
3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
Гідравлічний розрахунок виконується з метою:
1) визначення діаметрів мережевих трубопроводів;
2) визначення падіння тиску (напору);
3) визначення тиску (напорів) в різних точках мережі;
4) узгодження всіх точок системи при статичному (коли рух теплоносія в мережі відсутній, а сама мережа повністю заповнена водою) та динамічному режимі з метою забезпечення допустимих тисків і напорів в мережі та абонентських системах.
Результати гідравлічного розрахунку необхідні для:
1) визначення капіталовкладень, витрати матеріалу (труб) і основного об’єму робіт зі спорудження теплової мережі;
2) установлення характеристик мережних і підживлюваних насосів та їх кількості і розташування;
3) вияснення умов роботи теплової мережі і абонентських систем та вибір схем приєднання абонентських установок до теплової мережі.
4) вибір автоматичних регуляторів для теплової мережі і абонентських вводів;
розробка режимів експлуатації елементів системи теплопостачання.
Рівняння Бернуллі для усталеного руху трубопроводом нестисливої рідини (див. рис. 3-10), яка виражає питомий, віднесений до одиниці маси енергетичний баланс цієї рідини без врахування її тепловмісту, можна записати у вигляді:
,
(3-17)
де:
і
-
геометрична висота осі трубопроводу в
перерізах 1 і 2 по відношенню до
горизонтальної площини відліку, м; і
- швидкість руху рідини в перерізах 1 та
2; м/с,
та
– тиск рідини на рівні осі трубопроводу
в перерізах 1 і 2, Па;
- падіння тиску на ділянці 1-2, Па,
-
густина рідини, кг/м3;
-
прискорення земного тяжіння м/с2.
Енергетичний баланс в кожній точці трубопроводу виражається рівнянням:
(3-18)
Якщо знехтувати величиною швидкісного напору потоку в трубопроводі , то матимемо:
,
(3-19)
тобто вважають, що повний
напір дорівнює сумі висоти розташування
осі трубопроводу над площиною відліку
і п’єзометричного напору Н.
Під п’єзометричним напором розуміють
тиск в трубопроводі, визначений в
лінійних одиницях стовпа тієї рідини,
що передається по трубопроводу.
Оскільки , то п’єзометричний напір дорівнює різниці між повним напором і геометричною висотою осі трубопровода над площиною відліку.
3.8. П’єзометричний графік
При проектуванні і експлуатації розгалужених теплових мереж використовують п’єзометричний графік, на якому в масштабі наносять рельєф місцевості, висоту приєднаних будівель, напір в мережі. По ньому легко визначити напір (тиск) і наявну різницю напорів (перепад тисків) в любій точці мережі і в абонентських системах.
На рис. 3-11 представлений п’єзометричний графік двохтрубної водяної системи теплопостачання і її принципова схема , рівень І-І прийнято за горизонтальну позначку О.
Лінія П1-П4 – графік напорів
в подавальній магістралі мережі; Нн
- напір води після
мережевого насоса І;
Нз1
- повний напір на зворотному колекторі
джерела теплопостачання; Нст
- повний напір, що розвивається насосом
ІІ підживлення системи (це є також повним
статичним напором в системі теплопостачання
– коли теплоносій в системі не рухається);
Нк
- повний напір в точці К
в нагнітальному патрубку
мережевого насосу; ∆Нт
– втрата напору мережевою водою в
теплопідготувальній установці ІІІ; Нп1
- повний напір в подавальному колекторі
джерела теплопостачання;
.
Напір в любій точці теплової мережі,
наприклад в точці 3, позначено таким
чином: Нп3
- повний напір в т. 3 подавальної лінії
мережі, - повний напір в т. 3 зворотної
лінії мережі.
Оскільки геодезична висота
осі трубопроводу над площиною підрахунку
в т. 3 дорівнює
,
то п’єзометричний
напір в точці 3 дорівнює , а в
зворотній лінії . Наявна різниця напорів
в точці 3 теплової мережі дорівнює
різниці п’єзометричних напорів в
подавальній і зворотній лінії, або
різниці повних напорів .
Наявна різниця напорів в тепловій мережі у вузлі приєднання абонента Д: , де і - повні напори в подавальній і зворотній лініях теплової мережі в точці 4.
Втрата напору в подавальній магістралі теплової мережі на участку між нагнітальним колектором джерела теплопостачання і абонентом Д .
Втрата напору в зворотній магістралі на цьому ж участку теплової мережі .
При роботі мережевого насосу 1 напір Нст, який розвиває насос підживлення мережі ІІ, дроселюється регулятором тиску ІV до Нз1 .
При зупинці мережевого насосу 1 в тепловій мережі встановлюється статичний тиск Нст , який забезпечується, роботою насосу ІІ підживлення мережі.